доповнено
На війні з російськими окупантами загинув Олександр Махов – відомий тележурналіст, військовий кореспондент, який ще в день вторгнення РФ став до лав Збройних сил України.
Про смерть колеги ввечері 4 травня написав у фейсбуці журналіст “Радіо Свобода” Мар’ян Кушнір.
“Саша… друже… Який же ти афігенний… не можу сказати – був. Як же важко писати про тих, кого забрала війна. Як важко писати ледь не щодня про друзів… яких нема. Сань!!! Саша!!! Найкращий журналіст, воїн… душа компанії. Друг! Як так? Ти ж стальний! Сука війна…” – допис Кушніра.
Як повідомив канал “Україна 24“, Махов загинув від обстрілів окупантів.
Йому було 36 років.
За даними “Новинарні“, Олександр поліг на Ізюмському напрямку.
Він воював проти російських окупантів у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.
Журналісти “Новинарні” висловлюють співчуття друзям, близьким, колегам Сашка Махова.
Вічна пам’ять героєві.
Олександр Махов – корінний луганчанин, з російськомовної родини. Журналіст за фахом.
Початок російської агресії на сході України зустрів спецкором на телеканалі “Україна”.
“Так звану “русскую весну” я бачив на власні очі. Бачив, як захоплювали міськраду, будівлю СБУ, обладміністрацію, інші адмінбудівлі. Бачив, як із міста вимушено втікала українська влада, як його полишила тодішня міліція. Чи не єдиними, хто дав бій окупантам в Луганську, були прикордонники.
Я до останнього продовжував відкрито працювати як журналіст українського телеканалу. Навіть коли робити це стало небезпечно. Тоді вже проукраїнськи налаштованих людей російські прибічники і найманці тягали на підвал та катували”, – розповідав Махов в інтерв’ю військовій агенції АрміяInform.
Сам він виїхав з Луганська на початку червня 2014-го, одним з останніх потягів. Відтоді в рідному місті не був. Хоча там залишилися його батьки – вони підтримали “ЛНР”. А вітчим навіть воював на боці “ДНР” у Дебальцевому… Сестра також “за Росію” – власне, там вона й живе.
На запитання, чому Олександр зробив інший вибір, хоча до 2014-го не був аж таким патріотом України, він відповідав, що коли побачив зло й несправедливість – просто не міг стати на їхній бік. І прагнув жити у вільній, незалежній Україні.
На війну він уперше потрапив у серпні 2014 року як журналіст. Певний час працював військкором, а потім збагнув, що йому вже недостатньо просто їздити на передову знімати сюжети. І хоча ніколи не мав жодного стосунку до армії, у 2015-му добровільно мобілізувався до лав ЗСУ.
Відслужив 14 місяців у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Спочатку був навідником ЗУ-23-2, потім – кулеметником.
Після демобілізації повернувся в журналістику й надалі працював на каналі “Україна”.
Знімав репортажі не лише про війну. Скажімо, коли спалахнула пандемія коронавірусу 2020 року, Махов був єдиним представником українських ЗМІ на борту літака, який проводив евакуацію громадян України з китайського Уханя. А ще разом з учасникам 22-ї української експедиції їздив в Антарктиду, де протягом трьох тижнів вивчав, як живуть і працюють полярники.
Восени 2021 року Олександр звільнився з “України” і перейшов на телеканал “Дом”.
А після повномасштабного вторгнення РФ в Україну знову пішов на війну.
“Я ветеран і резервіст, і я йду на війну. Настав час визвольної війни! Буду битися і вбивати, скільки матиму сил. Служу українському народові!” – написав Махов у фейсбуці ще 24 лютого. Доти він працював на каналі “Дом”.
Уже на фронті Махов запропонував тележурналістці з каналу “Україна” Анастасії Блищик руку і серце. Він подарував нареченій через відеозв’язок кільце від гранати замість обручки.
28 квітня Олександр повідомляв, що його поранило уламком.
“Важкі бої. Зачепило трохи осколком. Залишаюся в строю. До весілля з Анастасією Блищик загояться всі рани. Вірте в ЗСУ!” – писав Махов у фейсбуці з Ізюмського напрямку.
Перед тим Сашко переповідав у ФБ всю напругу боїв на Харківщині:
“Ви питаєте мене – Як ти?…
Як ти?
Допис від 30 квітня – останній у ФБ – став Сашковим заповітом.
Фото: ФБ Олександр Махов
Читайте також:
На “Азовсталі” загинув патрульний Данило Сафонов, який захищав Маріуполь із першого дня війни
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
