На порятунок економіки Луганщини: Мінреінтеграції реалізовує проєкт будівництва ділянки залізниці

Збройна агресія Російської Федерації проти України й подальша тимчасова окупація частини території нашої держави призвела до величезних економічних втрат, зокрема інфраструктурних. Зруйнованими чи порушеними виявилися і важливі транспортні артерії регіону, які до війни забезпечували надійну та ефективну логістику місцевого промислового комплексу, підтримуючи відповідні коопераційні зв’язки та переміщення матеріальних цінностей і людей. Наприклад, на Луганщині в результаті бойових дій тамтешню мережу залізничних шляхів розділила лінія розмежування. І на підконтрольній території області залишились дві залізничні лінії: «Попасна–Куп’янськ» та «Лантратівка–Кіндрашівська-Нова». Причому, остання з 2015 року повністю відрізана від залізничної сітки України.

Втрати внаслідок транспортної ізоляції північно-східної частини Луганщини – 7,6 млрд гривень лише для агросектору

Отже, дії агресора позбавили північну-східну частину області залізничного сполучення з усією країною. Зрозуміло, що це потягло виникнення низки проблем у згаданому індустріальному краї, де наявність залізниці є надзвичайно критичною у виробничому і загалом економічному та соціальному аспектах.

Чи не найбільш кричущим наслідком стало унеможливлення поставок вугілля до Луганської ТЕС у Щасті, що змусило енергетиків перейти на резервне газове паливо. Зросли і виробничі витрати аграріїв, промислових підприємств, погіршилися умови розвитку бізнесу, ускладнилася доступність людей до транспортного сервісу.

Відповідно до розрахунків Національного інституту стратегічних досліджень, прямі сумарні втрати внаслідок транспортної ізоляції північно-східної частини Луганщини лише аграрного сектору оцінюють щонайменше у 7,6 млрд гривень.

Енергетичний виклик, пов’язаний із повноцінним функціонуванням Луганської ТЕС, залишається чи не найбільш обговорюваним у дискурсі проблематики українського сходу. Відсутність залізничного сполучення призводила до того, що вугілля сюди доводилося доставляти зі станції «Рубіжне» вантажівками. Але це дуже витратний і невиправданий з точки зору економіки й логістики варіант.

З листопада 2021-го російська сторона ще й припинила постачання енергетичного вугілля в Україну. Перехід же ТЕС на газ вимагав вирішення низки технологічних та технічних нюансів, а сама послуга станції подорожчала через вищу ціну блакитного палива. І лише відновлення залізничного сполучення ліквідує цю проблему та кардинально покращить економічний клімат у регіоні.

Гілку залізниці протяжністю понад 73 км планують завершити до кінця 2025 року

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України зараз працює над реалізацією проєкту «Будівництво залізничної лінії, яка з’єднає ділянку Лантратівка – Кіндрашівська-Нова із залізничною мережею України». Ця гілка сталевих магістралей фактично стане рятівною для економіки регіону.

– Стратегією економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року, затвердженою розпорядженням Уряду від 18 серпня 2021 року №1078, передбачено будівництво нової залізничної лінії в північно-східній частині Луганщини. Усвідомлюючи нагальну необхідність вирішення такої складної ситуації, Мінреінтеграції торік забезпечено залучення фінансування від Агентства міжнародного розвитку USAID на розробку техніко-економічного обґрунтування згаданого проєкту.

Упродовж листопада-грудня 2021-го проєктною організацією вже визначено оптимальний напрямок з’єднання залізничних ліній за маршрутом Рубіжне–Старобільськ протяжністю 73,14 км. Завершення виготовлення техніко-економічного обґрунтування тут заплановано на жовтень поточного року, а саме будівництво орієнтовно маємо закінчити у 2025 році, – розповіла Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, яка очолює робочу групу з підготовки та реалізації згаданого проєкту.

Міністерка уточнила, що проєкт спорудження ділянки залізниці Рубіжне–Старобільськ відпрацьовується в синергії з Укрзалізницею, Луганською ОДА й нашими міжнародними партнерами.

Так, місією USAID оплачено послуги з виконання техніко-економічного обгрунтування належних проєктних робіт.

Причому ця лінія, окрім транспортування вантажів, виконуватиме ще й важливу соціальну функцію, оскільки населення значної частини області зможе діставатися до фактичного обласного центру в Сєвєродонецьку залізницею. Також це знизить навантаження на мережу автодоріг.

Цю ділянку, як і інші гілки, що ведуть сюди, планують електрифікувати.

Вартість будівництва лінії – від 4,6 до 8,3 млрд гривень

Нині вже відома визначена проєктантами орієнтовна вартість спорудження цієї залізничної лінії. Без електрифікації її побудова вартуватиме 4 млрд 596 млн гривень. Власне на будівництво може піти 4 млрд 036 мільйонів, а на придбання рухомого складу – 560 млн гривень.

Якщо говорити про електрифікацію ділянки, то тут доведеться ще виконувати окреме техніко-економічне обгрунтування. У такому разі електрифікований варіант цієї лінії може коштувати 8 млрд 325 млн гривень (на будівництво – 6,795 млрд, й на придбання рухомого складу – 1,530 млрд гривень).

Мінреінтеграції наразі працює над залученням до реалізації цієї ініціативи пільгових кредитів міжнародних фінансових організацій, зокрема Європейського інвестиційного банку і Фонду розвитку економічного співробітництва Республіки Корея. Триває переговорний процес.

Успішна реалізація цього проєкту покаже спроможність нашої держави достатньо швидко відновити економіку і створити в регіоні робочі місця, дасть комфортніші умови для ведення бізнесу і загалом надасть додатковий імпульс у розвитку громад. Крім того, покращить надійність енергопостачання півдня Луганщини й сприятиме ефективному забезпеченню національної безпеки та оборони в контексті логістики та переміщення наших військ і техніки.

автор: Геннадій Карпюк

Читайте також:
Міжнародний партнерський фонд допоможе у термомодернізації житла на Донеччині, Луганщині й Херсонщині