Чому флешмоб: 30 років тому Рада затвердила Державний Прапор України

Верховна Рада 28 січня 1992 року офіційно затвердила синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної держави.

Як передає “Новинарня“, до цієї дати й на тлі ймовірного вторгнення Російської Федерації в соцмережі Facebook запустили патріотичний флешмоб, до якого долучилися чимало користувачів.

Люди розміщують на своїх аватарках синьо-жовті стяги як символ єдності усіх українців і в державі, і поза її межами.

“Геть уся стрічка отака 🇺🇦 , я такого не пам’ятаю раніше. А у вас?”, – запитала у соцмережі журналістка і піарниця Інна Неродик.

“Коли я подорожую за кордоном, часто спостерігаю із якою гордістю європейці чи, наприклад, турки, американці вивішують свої прапори – куди тільки заманеться. Тому навіть аватарка на фейсбук із прапором – це маленький, але дуже важливий крок для того, щоб національна символіка вкорінилася у нашому суспільстві намертво і була приводом для гордості, а не незрозумілої іронії. Звісно ж, прапор має підкріплюватися ще й гідними вчинками та гідною поведінкою (за тим же кордоном). Щоб той же прапор не ганьбити”, – вважає комунікаційниця Архіву національної пам’яті Дарина Рогачук.

Блогер Руслан Хаврюта  вважає, що ця ініціатива лише “дає відчуття співучасті в чомусь, тим самим, заміщуючи реальну діяльність”.

“Звісно, що для багатьох це просто спосіб подолання внутрішнього напруження, але дуже неефективний, бо на вирішення проблеми це жодним чином не впливає. Але дає відчуття співучасті в чомусь, тим самим, заміщуючи реальну діяльність. А також, хочемо ми того чи ні, для декого просто спосіб зібрати безкоштовних лайків”, – написав він.

Однак у соцмережі також є й такі, що критикують флешмоб.

“Якась масова істерія. Рюкзаки, виживання, прапорці на аватарках, панічні пости про наступ. Хочете правду? Не згодяться вам ті рюкзаки. І аватарка з прапором не додасть вам мужності, сили і патріотизму”, – вважає ветеран АТО Олександр Грамарчук.

“(…) вішання синьо-жовтих прапорців на аватарках – це напрочуд мило, гарно, похвально й аплодисментно (нічого проти я не маю). Але я б хотів, аби услід за вішанням синьо-жовтих прапорців на аватарках НЕГАЙНО, зі завтрашнього дня (або краще з сьогоднішнього вечора) пішли наступні дії. А саме: ні – мові окупанта в повсякденному житті, ні – російській музиці у плейлистах, ні – російським ютубам на комп’ютері, ні – російським книжкам та фільмам. Бо негоже вішати синьо-жовтий прапорець на аватарку – й далі, як ні в чому не бувало, перепощувати всілякі картинки-мотиватори чужою мовою, всілякі статейки публікувати, а в навушниках слухати улюблену російську попсу”, – закликав журналіст Остап Дроздов.

“Ну, ще й через український прапорець перес… варитися, ну то вже вообшше😊 У Книзі рекордів Гіннеса нас вже повинні вписати, як унікальний нарід, який вміє з будь-якої, от з будь-якої теми влаштувати конфлікт”, – написала у фейсбуці акторка Римма Зюбіна.

“Хочу підтримати усіх учасників флешмобу із нашим прапором на аватарці. До цього долучилися навіть деякі іноземці, за що їм вдячний. І це важливо. Особливо зараз. Проте, сумніваюсь, що більшість людей знає про відсутність на 31 році Незалежності (!!!) закону про Державний Прапор України. У нас досі тимчасово продовжує діяти підзаконний акт з цього питання – Постанова ВР України від 28 січня 1992 року. Цю законодавчу прогалину треба невідкладно заповнити парламентом. Тим більше, що на відміну від Герба, в суспільстві відсутні дискусії щодо Прапора”, – закликав заступник голови ЦВК, юрист Андрій Магера.

Читайте також:
Суд виніс вирок юнакові, який в Маріуполі підпалив прапор України