автор: Катерина Петренко
фото автора
Судову справу Нікопольського заводу феросплавів Ігоря Коломойського проти націоналізованого “Приватбанку”, яка впливає на американське провадження щодо олігарха, передали до Великої палати Верховного Суду, оскільки позиції Великої палати раніше не були почуті судами нижчих інстанцій. І тепер найвища інстанція може відхилитися від своїх попередніх рішень та сформувати нову судову практику на догоду Коломойському.
Такої думки дотримується адвокат “Приватбанку” Андрій Пожидаєв, який опонує олігарху.
Саме націоналізований банк зініціював передачу справи з Касаційного господарського суду. За словами Пожидаєва, суд мав вибір: застосувати одні аргументи, щоб скасувати раніше прийняте рішення в інтересах НЗФ і направити справу на новий розгляд, або застосувати інші аргументи й скасувати рішення. У випадку ж, якщо суд дійшов до думки, що все ж таки позиція НЗФ Коломойського є обґрунтованою, то мав передавати справу до Великої палати.
Судді Касаційного господарського суду, які передали справу до Великої Палати ВСУ. Праворуч – Богдан Львов
“У клопотанні про передачу ми наводимо документи, які свідчать про порушення судами нижчих інстанцій законодавства України при розгляді цієї справи. Фактично зводиться до наступного: якщо суд вважає, що позов НЗФ має право на існування, то потрібно змінити висновки Великої палати. А це може зробити виключно Велика палата.
Річ у тім, що ми наводимо багато рішень Верховного Суду, і суди нижчих інстанцій не мали права їх не приймати до уваги при вирішенні спору. Якщо Велика палата приймає певне рішення, як має застосовуватись норма права, це є обов’язком для суддів нижчих інстанцій застосувати ці рішення. У випадку ж, якщо суд доходить висновку, що від цього рішення треба відступити та сформулювати новий висновок, вони передають справу на нову палату з проханням відступити від висновку, прийнятого раніше.
Безумовно, всі аргументи, які будуть в ухвалі ми побачимо згодом. Але як професійний юрист я вважаю, що це, мабуть, єдина підстава, чому передається рішення до Великої палати”, – пояснює Андрій Пожидаєв.
Доки юристи “Приватбанку” сподіваються, що Велика палата ВСУ незаангажовано та законно розгляне цю справу, активісти “Демократичної сокири” переконані, що олігарх Коломойський у такий спосіб намагається отримати вигідне для себе рішення, щоб постати перед канцелярським судом американського штату Делавер “чесним бізнесменом”. За їхнім висновком, на бік Коломойського став суддя Богдан Львов, голова Вищого господарського суду України.
“Демократична сокира” висуває кілька версій передачі справи вище. Згідно з песимістичним сценарієм розвитку подій, суддя Богдан Львов, який керував засіданням, має великі шанси стати головою Верховного Суду, бо попередня голова суду Валентина Данішевська пішла у відставку. Вони припускають, що в такому разі суддя Львов фактично просто передав справу самому собі.
Натомість активісти озвучують і оптимістичну версію: корумпувати велику кількість суддів Верховного Суду значно важче, ніж “купити” двох-трьох суддів у нижчих інстанціях, а представники Коломойського були явно проти передачі справи до ВСУ з огляду на їхню поведінку в судовому засіданні.
У день передачі справи з Касаційного госпсуду “Демсокира” провела “ювілейну” 20-ту акцію під судами у справах Коломойського, що близький до президента Зеленського
На думку представників “Приватбанку”, який належав Коломойському, був доведений до ручки і націоналізований, штучне кримінальне провадження “НЗФ проти “Приватбанку” взагалі не має існувати.
Адвокат Пожидаєв пояснює: в Україні у “Приватбанку” немає жодного спору з НЗФ. Претензії, які розглядаються в США, пов’язані з колишніми власниками “Приватбанку”, а Нікопольський завод феросплавів є інструментом, який використовують колишні власники задля впливу на суд у Штатах.
Адвокати “Приватбанку” в судовому засіданні проти НЗФ
“Що намагається встановити НЗФ? Він каже в українському суді: ми дуже обурені тим, що назву нашої компанії згадують у позові США, тому ми хочемо захистити наше право. Яке право, не зрозуміло. Чи то честь і гідність та ділову репутацію – але вона не захищається в такий спосіб, чи то вигадане право власності.
Вони намагаються в рішенні встановити, що були добросовісними боржниками, використовували кошти за призначенням та повернули їх із власної діяльності.
Їм потрібна не сама суть рішення, а те, що судді напишуть всередині, що вони – хороша компанія.
Відтак, на думку сторони Коломойського, позов у Штатах далі не зможе розглядатися”, – обґрунтовує адвокат.
Підсумовуючи. Нікопольський завод феросплавів хоче довести, що вони повернули всі кредити, які взяли в “Приватбанку”, і що вони “чисті”. Подаючи можливе рішення українського суду на їхню користь, сторона НЗФ і Коломойського намагається заблокувати дії “Приватбанку”, аби повернути кошти, які були виведені з банку.
У американському позові найбільший банк України показує всю нелегальну схему виведення коштів Коломойським. Її реалізовували наступним чином: пов’язані з колишніми власниками компанії отримували мільйонні кошти у “Приватбанку”, і через низку інших пов’язаних компаній гроші мігрували по різних рахунках та потім з’являлися у Сполучених Штатах, де на них олігарх скуповував собі нові активи.
На цю тему вже звернули увагу й провідні американські медіа.
Минулого тижня авторитетне видання Politico опублікувало статтю про одну з махінацій українського олігарха. Вона стосується придбання Коломойського в Іллінойсі. Прокуратура США стверджує, що це лише частина ширшої схеми приховування вкрадених мільйонів доларів в Америці.
“Одним із цих невеликих міст, схоже, був Гарвард, штат Іллінойс, депресивні фабричні території, які нібито стали частиною розгалуженої мережі, що її використовував Ігор Коломойський для відмивання сотень мільйонів доларів, зароблених на схемі Понці…
Незабаром після революції в Україні 2014 року українські слідчі стверджували, що Коломойський таємно керував однією з найбільших схем Понці, які коли-небудь бачив світ, на загальну суму щонайменше 5,5 млрд доларів. Минулого року в матеріалах американської прокуратури описано, як Коломойський нібито використовував свій контроль над найбільшим роздрібним банком України “Приватбанком”, щоб цупити вражаючі суми в українських вкладників, а потім використовував низку фіктивних компаній та офшорних рахунків, щоб вивести гроші з країни та в США.
Здається, ідея полягала в тому, щоб придбати (в Іллінойсі) проблемні активи (…). Навіть якщо покупці в кінцевому підсумку зазнали збитків, активи все одно залишалися поза увагою українських слідчих і все ще могли діяти як засіб передачі грошей. Можливо, найважливіше те, що нерухомість можна було придбати без особливого розслідування джерела походження коштів: протягом двох десятиліть американські фахівці з нерухомості отримували “тимчасове” звільнення від законів про боротьбу з відмиванням грошей, що дозволяло їм уникати належної перевірки покупця”, – йдеться в статті.
Авторка Кейсі Мішель, яка працює над книгою “Американська клептократія”, пише в Politico: виявилося, що, за даними Міністерства юстиції, кошти, виведені з “Приватбанку”, пройшли через низку фіктивних компаній та офшорних рахунків, потім надходили в мережу Optima, а звідти – в активи на Середньому Заході Америки. І все це відбувалося в той час, коли Коломойський (а він перебуває під санкціями США за те, що Держдепартамент називає “значною корупцією” та “постійними намаганнями підірвати демократичні процеси в Україні”) нарощував свою владу та багатство в Україні, маніпулюючи на цьому шляху виборними посадовими особами (читай – президентом Зеленським – “Н”).
Politico зазначає: дані, зібрані американськими та українськими слідчими та викладені в документах Міністерства юстиції та судових справах по всьому світу, від Делаверу до Великої Британії й Ізраїлю, охоплюють те, що, за словами аналітика, може бути “найбільшим прикладом відмивання грошей в історії”.
В Америці припускають, що майбутнє вірогідне знесення фабрики Коломойського в Гарварді буде економічною катастрофою для містечка, а олігарх, очевидно, використав завод, щоб приховати свої гроші від слідства.
Коломойський заперечує правопорушення, стверджуючи, що він зробив інвестиції на власні кошти.
Насамкінець авторка статті нагадує, що адміністрація Байдена пообіцяла боротися з глобальною корупцією, вказавши її серед основних загроз національній безпеці.
“Але переплетені історії Коломойського та Гарварда говорять про те, що залишилося багато зробити, перш ніж ми зможемо збагнути масштаби збитків у центрі Америки — і зрозуміти, що з цим робити. На щастя, ми почали бачити рух у правильному напрямку. Сполучені Штати під керівництвом кількох останніх адміністрацій нарешті почали розв’язувати такі проблеми, як секретність підставних компаній та анонімні покупки нерухомості, а Конгрес вніс законопроєкти, щоб поліпшити американські норми боротьби з відмиванням грошей”, – підсумовує Politico.
Читайте також:
Судова справа про НЗФ Коломойського, яка впливає на американське провадження по олігарху:
“порішати” тихцем не вийде
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
