Судова справа про НЗФ Коломойського, яка впливає на американське провадження по олігарху: “порішати” тихцем не вийде

автор: Катерина Петренко
фото автора і пресслужби “Демсокири”

Касаційний господарський суд Верховного Суду відмовив представникам Нікопольського заводу феросплавів, що належить олігарху Ігорю Коломойському, в їхньому намаганні закрити від преси та громадськості справу про виведення 5,5 млрд доларів із “Приватбанку”.
Таке рішення суд ухвалив 5 жовтня.

Пригадуєте, Міністерство юстиції США рік тому подало позови з метою конфіскувати американську нерухомість, яка належить компаніям Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова? У США переконані: це майно куплене за гроші, які незаконно вивели з “Приватбанку”. Після цього Коломойський звернувся до українських судів, щоб довести законність коштів. У перших двох судах олігарх здобув перемогу. Нині справа за Верховним Судом.

На думку представників олігарха, засідання 5 жовтня мало бути закритим, бо у справі є ряд документів, які нібито містять банківську та комерційну таємниці.

Засідання суду

Проте представники “Приватбанку” повідомили, що в касаційному порядку не досліджуються докази, тому озвучені в суді відомості не можуть мати грифу “таємно”. Це ні що інше, як спроби приховати справу від уваги суспільства.

“Гласність та відкритість – головні принципи кожного суду. Клопотання безпідставне, бо докази у справі раніше досліджувались відкрито”, – конкретизував партнер юридичної фірми Asters Андрій Пожидаєв.

Андрій Пожидаєв

Після цього представники Коломойського не вигадали нічого кращого, як не підтримувати свою попередню позицію, а послатись на постанову Кабміну щодо карантинних обмежень. Мовляв, недопуск вільних слухачів та журналістів у суд – необхідні заходи, аби унеможливити поширення коронавірусу.

Крім того, вперше за весь час Кабінет Міністрів вирішив зайти в цю справу з касаційною скаргою та представляти інтереси держави.

Які вимоги Кабміну, чому саме зараз він про них заявив та чи візьме їх до уваги суд? Поки що нікому зі сторін це не відомо.

Відтак у справі оголошена перерва до 19 жовтня.

У цей час під стінами суду “Рух опору капітуляції” та партія “Демократична сокира” організовували яскравий перфоманс з вимогою справедливого рішення та демонстрували, як судді намагаються “відмивати і відбілювати” репутацію Коломойського. Виконавців ролей суддів забризкали червоною фарбою, після чого влаштували під Касаційним госпсудом справжнє прання, підключивши пральну машину.

У коментарі “Новинарні” член політради партії “Демсокира” Антон Швець зазначив: “Якщо в Україні намагаються за допомогою судів зарадити олігарху та, можливо, навіть президенту, то Україна не є правовою державою. Сподіваюся, що Кабмін хоче захистити державний інтерес, бо розуміє проблему, яку матимемо у разі рішення на користь олігарха”.

“Мінфін має позичати гроші в МВФ, а для цього потрібні нормальні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Тож, можливо, Кабмін дійсно бажає допомогти. Але, можливо, й просто імітує активну діяльність, щоб затримати розгляд на місяць чи два”, – додав активіст.

Швець припускає: якщо остаточне рішення в Києві буде ухвалене на користь олігарха, це вдарить по провадженню проти Коломойського у США. Виглядатиме так, ніби Україна видала Коломойському “довідку” про те, що вважає його невинуватим. Більше того, рішення буде прецедентним і впливатиме на результат в інших справах.

Учасники акції “Демсокири” і “РОК”

“За даними інсайдерів, відповідно до позиції американського суду, розгляд низки справ призупинено. Серед них і справа щодо Нікопольського заводу феросплавів. Призупинили до того моменту, доки українська сторона не сформує остаточну правову позицію. Це можуть бути і вироки в кримінальних справах, і рішення господарських судів. Розумієте, до американського суду надходить, скажімо, справа “Приватбанку”, і у відповідь адвокати Коломойського його просто починають засипати процесуальним спамом. А схема протяжна в часі й складна – тисячі підприємств, десятки тисяч кредитів… Суддя має зрозуміти, як працює правова, господарча системи України, як працював “Приватбанк”, якою була його регуляція. Припускаю, що є лобісти або, можливо, захисники, які переконують, що справа – політична. Таким чином, процесуальні наслідки в Америці цілком і повністю залежатимуть від рішень українських судів”, – вважає один із лідерів “Демократичної сокири”.

Швець нагадує, що це не єдиний судовий процес, який стосується апетитів Коломойського і до яких громадські активісти привертають увагу вуличними акціями.

“Насправді громадянське суспільство через правовий спам встигає лише на розгляди у Верховному Суді. Кожен тиждень-два у нас якесь засідання по Коломойському. Якщо ми в третій інстанції захищаємось, то перші дві ми програли.

Суддівська система України не забезпечує правосуддя, а дозволяє “порішати” та квазілегітимізувати будь-яке необхідне рішення.

Спостерігаємо, як більшість суддів балансують між взяттям хабарів та вирішенням питання на користь хабарників і страхом від розголосу, дій громадянського суспільства, правоохоронних органів тощо. Я бачу лише боротьбу страху з жадібністю. Страх у важливих справах нормально допомагає судити. Це продемонструвало і нинішнє засідання”, – вважає Швець.

Зображення олігарха Коломойського на акції під Касаційним госпсудом 5 жовтня 2021

Варто також зазначити, що 4 жовтня у Верховній Раді зареєстрували розроблений “Рухом опору капітуляції” проєкт постанови щодо запровадження санкцій проти Ігоря Коломойського. Його внесли десять нардепів із фракції “Голос”. Наразі триває збір депутатських підписів під цим документом.

Читайте також:
Зе-бездіяльність на користь Коломойського:
як заблокували “бензинову справу” про картельну змову на 4,7 мільярда

матеріал підготовлено за сприяння Фундації “Вільні люди”

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".