“Україна набуває союзників всередині РФ”: у Ніжині відбулася І Національна конференція з фінно-угористики

У Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя відбулась перша в Україні Національна конференція з фінно-угористики, присвячена пам’яті ерзянського діяча Анатолія Рябова.

Як передає “Новинарня“, захід, організований і проведений 28 вересня Центром дослідження безпекового середовища “Прометей” та Ніжинським університетом за сприяння Українського дослідницького соціального консорціуму, став майданчиком для виступів як науковців (істориків, мовознавців, політологів), так і для активістів фінно-угорських національних рухів.

Такого роду захід проводиться в Україні вперше, відзначають його учасники. Однак це не завадило йому зібрати широку представницьку аудиторію.

Фото: Анастасія Сніжна

У роботі конференції “Україна та фінно-угорський світ” взяли участь близько 80 студентів та науковців. Серед почесних гостей були голова Держслужби з етнополітики і свободи совісті Олена Богдан; голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович; Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Каімо Кууск; народний депутат України Микола Величкович; голова спілки фінно-угорських письменників Арво Валтон; головний старійшина (інязор) ерзянського народу Сиресь Боляєнь (Олександр Болькін); голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради VIII скликання Ганна Гопко; член правління Українського дослідницького соціального консорціуму Олександр Білецький; генерал-майор СБУ, ексзаступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун; політолог Олександр Палій та інші.

Ганна Гопко. Фото: Анастасія Сніжна

“Слова ерзя, ерзянський, Ерзянь Мастор звучали владно й заклично, ніхто не перепитував “про шо власне йдеться?” Представник київської громади ерзян Дмитро Левусь підвів риску 20-літньої копіткої праці ерзянської громади в Україні, яка чи не перша з-поміж національних спільнот відкинула імітативні звички – ліпити пиріжки, шкварити танці, жлуктити квас. Ні! Заговорила про безпекові завдання, на рівні МЗС”, – ділиться враженнями модератор конференції Ростислав Мартинюк.

Ростилав Мартинюк і Дмитро Левусь. Фото: Анастасія Сніжна

Конференція була розділена на три тематичні панелі: “Ніжинський університет і його випускники фінно-угористи”, “Внесок українців у розвиток фінно-угористики та сучасних літератур народів фіно-угорської мовної групи” та “Фіно-угорські національні рухи: сучасний стан, тенденції та виклики”.

Павло Подобєд. Фото: Анастасія Сніжна

“Україна продовжує формувати і просувати власний порядок денний щодо корінних народів Російської Федерації. Ці зусилля не залишаються непоміченими представниками національних рухів як фінно-угорських народів, так і всіх автохтонних народів РФ, що перебувають під владою Москви. Формуються зв’язки не лише на персональному, а й інституційному рівнях. З налагодженням системної роботи у сфері захисту прав корінних народів та адвокатування національних рухів корінних народів РФ змінюється ставлення до України.

Київ набуває реальних прихильників та союзників всередині РФ”,

– пояснює експерт Центру дослідження безпекового середовища “Прометей” Павло Подобєд.

Сиряєсь Боляєнь. Фото: Анастасія Сніжна

“Для нас, ерзян, такі заходи – це не лише можливість заявити про себе, розповісти про ерзянський національний рух і виклики, що стоять перед нами. Це ще й нагода нав’язати нові академічні та політичні контакти. Серед учасників були ті, хто добирався до Ніжина за 500-600 км – настільки значущим та представницьким був сьогоднішній захід. Дехто не зміг потрапити на конференцію через проблеми з оформленням візи, як, скажімо, представники карельського національного руху, які перебувають на еміграції в Західній Європі через політичні переслідування на батьківщині в Карелії.

Павло Подобєд, Сиряєсь Боляєнь і Ганна Гопко. Фото: Анастасія Сніжна

Велика подяка Ніжинському державному університету та його ректорові Олександру Самойленку, який надзвичайно перейнявся ідеєю конференції і доклав чималих зусиль, щоб цей захід відбувся на такому високому рівні: за участі політиків, дипломатів, професури, представників місцевого самоврядування, а головне – молодих науковців, наприклад, Дениса Ковальова з Полтави, за якими майбутнє фінно-угористики як наукових студій в Україні. На цій конференції я побачив дійсно талановиту молодь”, – підсумував головний старійшина ерзян Сиресь Боляєнь.

Фотогалерея (автор – Анастасія Сніжна):

<

►

>

Сиряєсь Боляєнь

Читайте також:
“Ми на межі цілковитого зникнення”:
ерзянський лідер Сиресь Боляєнь виступив в ООН зі звинуваченнями на адресу Москви