У річницю битви під Оршею в Києві відкрили оновлений пам’ятник білорусам, що загинули в боротьбі за Україну

У Києві на стіні будинку по вулиці Білоруській, 22 урочисто відкрили оновлений пам’ятний знак білорусам, що загинули в боротьбі за Україну.

Пам’ятник на честь білорусів Михайла Жизневського, Алеся Черкашина та Віталія Тіліженка доповнила ще одна плита з іменем добровольця-парамедика Миколи Іліна з позивним “Естонець”, який у липні минулого року загинув під Зайцевим, намагаючись врятувати пораненого сержанта Ярослава Журавля.

“Ця ідея виникла влітку цього року. До мене звернулася білоруська громада, оскільки я займалася встановленням цього пам’ятника у 2016 році. Потім це було озвучено на вечорі пам’яті Миколи Іліна. Нас підтримав автор проєкту Гліб Гржабовський, батько загиблого в ДАПі добровольця з позивним “Динамо”. Він безкоштовно зробив ще дві додаткові плити – ми зібрали гроші тільки на матеріал і гравірування. А дату відкриття приурочили до річниці переможної битви під Оршею, 8 вересня, коли в 1514 році об’єднане військо Великого Князівства Литовського і Польщі під орудою князя Костянтина Острозького розгромили 80-тисячне московське військо – в Білорусі цей день неофіційно відзначають як День білоруської військової слави”, – розповіла ініціаторка, волонтерка Ольга Гальченко.

На акції були присутні представники білоруської громади в Києві, побратими, друзі Миколи.

“Я вдячна всім, хто прийшов, хто береже пам’ять про Миколу. Це єдине, що нам лишається, і я дякую всім за підтримку, і від імені його батьків також. Я впевнена, що Миколу в Україні пам’ятатимуть. Він став одним із героїв картини Артура Орльонова “Становлення нації”. “ого речі представлені в експозиції Національного музею історії України, присвяченій Незалежності. В Голосіївському парку готується відкриття пам’ятного знаку добровольцям-громадянам інших країн, які загинули за Україну. Є ідея муралу, хочемо зняти фільм”, – розповіла дівчина Миколи Олександра Черченко.

Фотогалерея з київської акції:

<

►

>

Нагадаємо, пам’ятний знак білорусам, полеглим за Україну, в Києві відкрили 29 березня 2016 року.

День військової слави білоруська опозиція відзначила 8 вересня також у Львові. В центрі міста відбулася хода з білоруськими національними прапорами. Також на площі Ринок представники білоруської спільноти відкрили виставку “Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь”, яка розповідає про важливі події білоруського протесту, лунали білоруські бардівські пісні.

Учасники акції вшанували пам’ять одного з очільників січневого повстання 1863-1864 років Кастуся Калиновського, пам’ятник якому встановлено на Личаківському цвинтарі.

“Сьогодні в Білорусі гуманітарна катастрофа, бо понад рік триває політика терору і знущання над білоруським народом. Ми не знаємо точної цифри, скільки білорусів пройшли катування, скільки людей убито. У нас повернувся 1937 рік. Політичними в’язнями в Білорусі визнано лише близько 650 людей, хоча ми можемо говорити про тисячу, а може, ця цифра і в рази більша – від нас усе приховують. І сьогодні цей День білоруської військової слави, який ми вже вдесяте проводимо у Львові – це в першу чергу підтримка тих людей, нагадування про те, що Білорусь не здається, а продовжує боротися. І це нагадування нашим сусідам про важливість солідарності з білоруським народом. Бо перемога під Оршею – це була спільна перемога білорусів, українців, литовців, поляків. І зараз, лише так, об’єднавшись, ми можемо перемогти нашого ворога. Бо в гуманітарній катастрофі Білорусі так само винні Кремль і Лубянка”, – заявив лідер Руху солідарності “Разам” В’ячеслав Сівчик.

автор: Наталка Позняк
фото: Ірина Семеняка

Читайте також:
“Я хочу рятувати життя!” Спогади про військового медика Миколу Іліна – білоруса, який загинув за Україну