Інспектор Кліщук: журналістка “Новинарні” перевірила на собі життя в модульному містечку ЗСУ під Кримом

 

автор: Людмила Кліщук
з Херсонської області
фото автора

Кущі чорнобривців тут і там на доглянутій території між будиночками, по-домашньому розвішана на шворках білизна – таким мене зустріло модульне містечко українських військових на Херсонщині. Підрозділи, які мешкають тут ледь не по року, підпорядковані Командуванню об’єднаних сил ЗСУ та несуть чергування на Південному напрямку, поблизу окупованого РФ Кримського півострова. Зараз тут оселився підрозділ Десантно-штурмових військ та представники ще одно виду ЗС. 

Журналістка “Новинарні” проінспектувала цей польовий табір – харчувалася разом із військовими, спала в модулі, милася в душових. Тож перевірила на собі обіцяний комфорт для військовослужбовців. 

Спортзал під куполом

Робочий день тут починається зі сніданку, шикування, визначення планів та завдань на робочий день і пробіжки. Десантники майже щоранку долають кількакілометрову дистанцію. 

На території модульного містечка – досить непоганий спортзал у величезному наметі.

Спортзал у модульному містечку ЗСУ

Тут армійці можуть і качатися, і пограти, наприклад, в настільний теніс.

Спортзал у модульному містечку ЗСУ

Показово, що за час перебування в містечку я не бачила спортзал порожнім – у ньому займалися навіть пізно ввечері. 

Із турніком – те саме, він як окремий “ідол”.

Військові, які зараз тут мешкають, майже всі рельєфні та м’язисті.

Коли намагаюся зробити комплімент підкачаному десантнику, у відповідь чую: “Ой, та ну що ви – то я з дитинства такий широкоплечий”. 

Побут із підготовкою

Робочий день військові присвячують бойовій підготовці. Що це може бути? Водіння, стрільби, здача нормативів тощо. У найближчих планах – стрибки з парашутами. 

Коли ж армійці не зайняті “бойовухою” – то всі в побуті: хтось доглядає за нещодавно отриманою військовою технікою (скажімо, миють БТРи після маневрів попереднього дня), хтось чистить зброю.

Якщо опівдні зайти в житловий модуль, навіть у спеку, мобільна “оселя” зустріне приємною прохолодою – кожен такий будиночок обладнаний кондиціонерами. На випадок осінньої прохолоди та заморозків у модулях є електрообігрівачі. 

Кожен модуль – на шість осіб. Ліжка двоярусні, прикріплені до стінок житла.

Електрична розетка, шафка з поличкою – біля кожного ліжка.

Є стіл і стільці, на столі – чайник. Затишно. 

Наметова їдальня

Їдальня – це окремий намет. В ньому – розкладні столики і стільці, де всідаються військові під час прийому їжі. Вони приходять зі своїм посудом.

Я, як тимчасовий відвідувач, отримую “гостьову” порцелянову тарілку для супчику і пластикову – для каші. 

Сьогодні на обід – суп, гречка з м’ясом, салат. Страви і вигляд мають апетитний, і справді смачні. Кожен військовий отримує також пакетований сік.

Сніданок теж був ситним – сосиска, каша, сир, хліб, вівсяне печиво, чай, шоколадки (я щось могла забути).

Помітила, що деякі військові беруть не весь цей “комплект” із меню. А окремі армійці зізнаються, що можуть і пропустити прийом їжі, оскільки неподалік від містечка – продуктова крамниця, і коли душа бажає чогось “не зі столовки”, “під’їдають” із магазину. 

Імовірний мінус цих наметів-їдалень – великі морози і зливи. Вода може підтоплювати приміщення (бо долівка, як і власне територія табору, встелена крупним гравієм). 

Санітарні модулі: чисто, з гарячою водою

Санітарні модулі – чисті, з багатьма дзеркалами.

Вони складаються з двох частин: з одного боку вбиральня, з іншого – душ. І там, і там є умивальники. Вода гаряча та холодна – в наявності. 

У душовій кабінці немає цвілі, а у вбиральні – поганого запаху.

Засоби чищення поверхонь – на місці. Видно, що десантники, які тимчасово тут мешкають, дбають про майно. 

Після спекотного робочого дня я милася в чистій душовій кабінці, а потім вмощувалася спати в піжамі з котом у прохолодному модулі. І важко було повірити, що такі побутові умови вважаються “польовими” в районі виконання завдань. Ба більше – на бойовому чергуванні.

Засинала з думкою: “Хм, а держава може, коли захоче”. 

У такому будиночку міцно спиться. Хороша звукоізоляція, околиця села, майже поле – тож із настанням темряви западає якась аж медитаційна тиша. 

Вночі містечко освітлюється ліхтарями на стовпах.

Воїни-десантники, які тут мешкають, – це й контрактники-новобранці, і вже досвідчені “бойові пси”, які брали участь у бойових діях на сході України з 2014 року. Тоді жити доводилося в спартанських умовах. Тому про нинішній побут у степу на Херсонщині вони відгукуються флегматично-схвально. Бо годі й порівнювати.

Чого бракує

Втім, один з офіцерів – командир підрозділу, який тут перебуває вже кілька місяців, називає “підводні камені” такого інфраструктурного об’єкта. За його висновком, слабкими місцями є  зв’язок і пральні машини. Тобто відсутність останніх. 

“Так, варто доопрацювати нормальний зв’язок. Надворі – все гаразд, все ловить, а в модулі зв’язок лягає, нічого не чутно. Це кепсько і для зв’язку з командуванням, і для особистого спілкування”, – каже офіцер. 

“І ще треба поставити машинки пральні. Ми не скиглії, не подумайте, можемо попрати і в тазиках. Але коли мої військові виходять на маневри в спекотний степ, повзають у пилюці, активно працюють, пітніють, бігають цілий день з повним спорядженням – то прийти й оперативно попрати одяг, закинувши його на 15 хвилин у пралку, було б ок”, – вважає командир. 

І справді, деякі військовослужбовці купували пральні машини власним коштом, встановлювали їх у санітарних модулях. 

Медицина проти гадів

Присутність медиків у місцях дислокації військових на Херсонщині важлива, навіть за відсутності бойових дій. Зокрема й тому, що степ багатий на змій, гадюк, павуків – отруйних у тому числі. 

Начмед підрозділу Анна розповідає: нещодавно військового вжалила змія в палець. Він порався з побратимами біля техніки, накривав БТР брезентом, а там сховалася гадина. Рука за короткий час спухла по всій довжині, аж до шиї. Невідкладну медичну допомогу потерпілому надали в медчастині, після чого доставили до найближчого військового шпиталю в обласному центрі.

Армійці наголошують, що в “протистоянні” зі змією головне – впіймати її в мішок чи банку й показати медикам, щоби ті знали, з якою отрутою мають справу.  

Довідка “Новинарні”

Модульні містечка для військових ЗСУ на підходах до обох кримських перешийків у Херсонській області були облаштовані 2020 року.
Міністерство оборони як замовник будівництва орієнтувалося на аналогічні табори наших партнерів по НАТО.
Військовий табір повністю автономний, має всі необхідні для побуту та несення служби комунікації – електромережі, водопровід та каналізацію – і складається із 46 різнофункціональних модулів.
24 модулі розраховані на проживання особового складу, 4 – для харчування, 2 – для медичного забезпечення, 5 – для інженерно-технічного забезпечення, 1 – для побутових потреб; 7 модулів мають спеціальне призначення.
Об’єкт має загальну площу 3,42 га, з якої 790 кв. метрів припадає на житлову зону.

Більше фото з модульного містечка (гортайте):

Читайте також:
На Кримському напрямку для ЗСУ збудували два модульні містечка, нові не плануються, – Козир

У 2020 році МОУ планує збудувати ще три модульні містечка для армійців на фронті


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.