Банкова вустами Арестовича шантажує Захід

Юрій Луканов
журналіст

Речник української делегації в ТКГ Олексій Арестович раптом заявив, що у випадку, коли Захід захоче подружитися з Росією ціною здачі українських інтересів, то ми (тобто вони на Банковій) повернемося на Схід.

По-перше, змістовно заява безглузда. Якщо уявити, що Захід “здаватиме” нас, то це й означатиме, що він нас підштовхуватиме на Схід під крило Росії. Таким чином нинішні можновладці просто полегшать роботу Заходу, який гіпотетично “здаватиме” наші інтереси.

Зрозуміло, що Арестович видає такі нісенітниці не сам, а за вказівкою Банкової. А виглядає це як недолугий шантаж Заходу.

Після приходу до влади Зеленський заявляв, що про вступ до НАТО треба говорити лише після референдуму. Якщо врахувати, що на той час не було закону про референдум, то ясно, що таким чином він намагався загальмувати процес. Певне, розумів, що тема НАТО дратує Путіна і сподівався з ним домовитися.

Коли всі спроби зазирнути Путіну в очі провалилися, то риторика Зеленського змінилася. Він, наче дитина іграшку, почав вимагати вступу до НАТО. Він ніби смикав наших західних партнерів за поли піджака і виклянчував: “Дядечку, дайте копієчку”. Крім того, пред’являв якісь претензії до Байдена, Макрона і Меркель.

Йому дали зрозуміти, що НАТО найближчим часом нам не світить. З різних причин. Головна, на мій погляд, небажання дратувати Росію. Але є й інші: злив операції “вагнерівців”, зливання інформації Росії з українських високопоставлених кабінетів.

Яке може бути НАТО, коли у найвищих кабінетах сидять агенти впливу Москви, котра для НАТО стала проблемою номер один?

Після цього Зеленський і його бригада перейшли до відвертого шантажу: якщо ви нам ні, то ми… Далі за текстом, який я згадував на початку цієї публікації.

Мабуть, їм здається, що це вершина дипломатії. А мені пригадався Янукович, котрий два роки їздив українцям по вухах із євроінтеграцією, а потім почав шантажувати Захід, вимагаючи від нього мільярди євро – так, наче це не Україна прагне вступити до Євросоюзу, а ЄС не проживе без України.

Врешті всі ці маневри закінчилися самі знаєте чим. Ось і Зеленський, замість врахувати сумний досвід свого духовного з точки зору радянських скреп наставника, намагається діяти його ж методами. Оскільки український народ аж ніяк не прагне на Схід, то йому навряд чи сподобається шантаж з вуст Арестовича. Чим це закінчиться – ми можемо собі припустити.

Читайте також:
“Убивати, убивати, убивати українців”

“Слуги народу” відмовилися підтримати запит до президента через матюки Арестовича в соцмережі