Дмитро Лиховій
журналіст, головний редактор “Новинарні“, військовослужбовець ЗСУ в 2014-2015 роках
Велике бачиться на відстані.
Чим далі, тим більше розуміємо, що 2 травня 2014 року в Одесі сталася не так трагедія (хоча загинули двоє українських активістів – Ігор Іванов та Андрій Бірюков, і ми пам’ятаємо їхню жертву).
Як перемога.
Не було б того силового протистояння і тієї пожежі в Будинку профспілок – дуже ймовірно, що Одеса стала б ще однією “республікою”, окупованою територією, як Донецьк і Луганськ.
Україна втратила б вихід до моря взагалі – бо рашисти, очевидно, пробили б собі до Одещини буферну смугу з Маріуполя. Ми не мали б портів, не мали б пляжів, виноградників. Гирла Дунаю, Вилкового, траси Одеса-Рені, Затоки, Коблевого, Залізного Порту, Лазурного, Очакова, Мелітополя, Джарилгача, Скадовська, Генічеська, Бердянська, Херсона, Миколаєва. Навіть ШирЛану – і того не мали б.
Уявіть, що було б, якби “дирою” зараз були не третина районів Донбасу, а весь південь України.
Тож 2 травня сім років тому стало великою перемогою України у війні, яка на той час тривала і триває досі.
А перемоги потребують жертв. І краще, коли їх більше не з нашого боку.
Читайте також:
“Ми захистили українську Одесу”: до чергових роковин подій 2 травня в місті відбувся Марш захисників
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Режисер фільму “20 днів у Маріуполі” Чернов привіз статуетки “Оскар” і BAFTA в Україну
Україна цьогоріч отримає від ЄІБ €560 млн для проєктів в енергетиці та відновленні житла
Чотири доби дороги додому. Україна повернула депортовану до Росії 17-річну дівчину
Зброярів Укроборонпрому відзначили державними нагородами. Одну — посмертно
