Росія щонайменше чотири рази модернізувала ракети Х-101: деталі від МОУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія щонайменше чотири рази модернізувала стратегічну авіаційну крилату ракету повітряного базування Х-101.

Про це повідомляє Міністерство оборони України в понеділок, 11 травня.

Як зазначили у міністерстві, метою цих змін було “намагання компенсувати зростаючу ефективність ППО України і спроба посилити терор проти мирних українців”.

Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що захист цивільних та інфраструктури є топ-пріоритетом держави, а мета військових — ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.

З початку 2026 року українська ППО збила близько 88% російських ракет Х-101, Х-55 та Х-555.

У МОУ зазначили, що військові інженери та науковці системно досліджують ракети після використання в реальних бойових умовах, щоб ефективно протистояти повітряним атакам РФ. Зокрема, фахівці зʼясували, як Росія “методично шляхом модернізацій перетворювала ракети Х-101 на засіб цілеспрямованого терору мирних міст”.

Якою була Х-101 на початку вторгнення

Х-101 запускається зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. Пуски здійснюються переважно над акваторією Каспійського моря. Час польоту ракети від точки пуску до цілі на території України становить близько 12 годин.

У базовому варіанті Х-101 мала:

• моноблочну осколково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг;
• дальність польоту 2 500 км – із великим запасом, що перевищує відстань до будь-якої точки України;
• інерційну навігаційну систему на основі лазерного гіроскопа;
• корекцію за супутниковою навігацією на маршруті;
• оптико-електронну екстремально-кореляційну систему (ОЕКС) для прицілювання на кінцевій ділянці польоту.

Саме надлишкова дальність стала відправною точкою для серії модернізацій, які Росія провела починаючи приблизно з 2022–2023 років.

Перша модернізація – збільшення бойової частини

Після того, як значну частину Х-101 почали збивати, росіяни вирішили скоротити дальність польоту та натомість збільшити руйнівну силу.

Для цього частину паливного бака виділили для другої бойової частини. Ракета отримала тандемну схему – дві бойові частини різних типів загальною масою близько 800 кг.

Друга модернізація — касетні заряди

Паралельно з тандемною схемою Х-101 отримала можливість нести касетні бойові частини – кулеподібні суббоєприпаси, які розсіюються над площею цілі.

“Це принципово змінює характер ураження: замість одного потужного точкового удару – велика кількість розсіяних елементів, ефективних проти слабозахищених, розосереджених об’єктів (відкриті склади, паливні сховища, промислові майданчики)”, — зазначили у МОУ.

За словами військових, у касетні боєприпаси росіяни додали сталеві кульки – в деяких варіантах з цирконієвим пояском. Цирконій – метал із температурою самозаймання на повітрі близько 230…390°С, який при розльоті від тертя з повітрям запалюється і коли осідає на горючих матеріалах – провокує стійке горіння.

Крім того, в осколково-фугасних бойових частинах Х-101 в якості вибухової речовини використовується пластизольна вибухова речовина нового покоління (вона приблизно на 30–40% потужніша за гексоген) і в них наявні додаткові капсули з гідридом титану, який також має сильну пірофорну дію. Саме тому після ударів Х-101, особливо з касетними суббоєприпасами, на місцях влучань фіксуються пожежі

“Наявність цирконію та інших пірофорних елементів свідчить, що ці боєприпаси проєктувалися для ураження нафтосховищ, паливних баз та інших цивільних обʼєктів. Росіяни позиціонують Х-101 як ракету для ураження “ключових об’єктів інфраструктури”. Це – прямий індикатор: якщо у військовому призначенні ракети зафіксовані цивільні промислові цілі, це означає, що терористичні завдання були закладені в ракету на стадії проєктування.”, — зазначили в МОУ.

Третя модернізація – точніше наведення

Х-101 використовує комбіновану навігаційну систему:

• інерційна система на лазерному гіроскопі – основна на всьому маршруті, практично не піддається придушенню засобами РЕБ;
• супутникова навігаційна система – коригує накопичену похибку інерційної системи;
• оптико-електронна екстремально-кореляційна система (ОЕКС) – здійснює “прицілювання” на фінальній ділянці (~20 км до цілі).

У Міноборони пояснили принцип роботи ОЕКС: ще до пуску в пам’ять системи закладаються супутникові знімки кількох опорних площадок місцевості на відстані 20, 15, 10, 5 км від цілі – вони привʼязані до характерних орієнтирів (мости, перехрестя доріг, залізничні розв’язки, річки). У польоті ракета на кінцевій ділянці траєкторії знімає зображення місцевості під собою і порівнює з завантаженими знімками. Якщо є відхилення, ракета сама коригує курс.

“Сама система пасивна – не випромінює і тому не піддається придушенню класичними засобами РЕБ. Модернізації системи наведення включали оновлення алгоритмів ОЕКС для підвищення точності ідентифікації “портретів” опорних точок”, — йдеться у повідомленні.

“Подібних орієнтирів у місті може знайтися десятки і система ідентифікує не той. Тому коли росія бʼє по великих містах — вона свідомо розуміє, що про точність не йдеться, і тим не менш завдає ударів”, — зазначили у МОУ.

Четверта модернізація – захист від перехоплення

За інформацією Міноборони, приблизно у 2024–2025 роках на Х-101 було встановлено комплекс бортового радіоелектронного захисту (РЕЗ) СП-504. Він має дві підсистеми:

активна система – фіксує випромінювання наземних РЛС і бортових радарів повітряних перехоплювачів. У відповідь генерує імітаційні завади, змушуючи радари “бачити” хибні цілі, а зенітні ракети – відхилятися за хибними сигнатурами;

пасивна система – відстрілює теплові й дипольні пастки (хибні цілі для ракет із тепловим і радіолокаційним наведенням). Спрацьовує автоматично, коли система фіксує опромінення ракети радаром або головкою самонаведення.

Водночас зазначається, що фахівці Міноборони зафіксували падіння ракет, де теплові пастки не були відстріляні.