СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2122327 +2817
Летальні випадки:
46512 +119
Одужали:
1768753 +9002
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 9668937 (+13158). Оновлено: 08:13 10.05.2021

Два роки мовного закону: чи стало більше української

 

Два роки тому, 25 квітня 2019-го, Верховна Рада після двомісячного розгляду ухвалила історичний мовний закон – №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Чи стало більше української мови в суспільстві за ці два роки?

Портал мовної політики запитав громадських активістів та журналістів із різних міст України про те, як змінилась мовна ситуація в їхніх містах.

Сергій Стуканов
керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, м. Київ

На мій погляд, ухвалений два роки тому закон зіграв найперше світоглядну роль. Він поволі привчає українське суспільство, що держава Україна мусить забезпечувати функціонування державної мови в усіх сферах суспільного буття – і вже робить це. Що ніякої двомовності в Україні не може бути й мова про це не може іти. Соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян підтримує закон і єдину державну мову.

Що стосується практичних наслідків, то в різних царинах успіх є різним. Мені здається, майже нічого не змінилося в сфері транспортних перевезень, хоча відповідна стаття закону вже набула чинності. А от у сфері обслуговування помітні разючі позитивні зрушення. Практично весь бізнес перейшов на спілкування українською мовою в соціальних мережах. Оператори компаній, що надають послуги, так само майже завжди тепер спілкуються українською, принаймні в Києві.

Хоча мав випадок, коли замовляв товар з Одеси, то мені зателефонував операторі почав розмову російською. На моє здивоване запитання, чому російська, відповів, що я вказав в анкеті прізвище, що завершується на “-ов”, тому він вирішив, що треба розмовляти російською. Й моя принциповість його здивувала.

Тобто на півдні та сході зміни не такі помітні, але теж є – на Донбасі на власні очі бачив, як касирка говорить українською в супермаркеті. Зрештою, важливим результатом закону стало формування офісу Уповноваженого з захисту державної мови.

Марина Молошна
журналістка, м. Маріуполь

Держслужбовці перейшли на українську. Мені як журналістці часто доводиться дзвонити до керівників різних державних установ у Маріуполі, то всі вони говорять зі мною українською. Хоча з моїми колегами-журналістами, які є російськомовними, говорять російською.

Тут, скоріше, грає роль, якою мовою до чиновників звертаються. Наприклад, той же мер на останній сесії міської ради вів засідання російською (бо звик нею говорити навіть на офіційних заходах, так само як і переважна більшість депутатів міськради), але коли йому депутатка зробила зауваження, то без проблем перейшов на українську.

Реклама вся стала українською. Трапляється і російською, але це більше вже як винятки з правил.

У школах бувають скандали між батьками та вчителями. При чому з різних сторін: то батьки скаржаться, що їх діти не розуміють умовну фізику, яка викладається українською; то, навпаки, батьки скаржаться, що деякі вчителі продовжують викладати російською (але такі скандали були лише кілька разів).

Сфера обслуговування повністю перейшла на українську мову. Коли звертаюся українською, то у 90% відповідають теж українською, хоч і часто ламаною. Кілька разів мені навіть дякували у магазинах, що я українською звертаюся і що їм є з ким її практикувати. Бувало, що я зверталася українською, у відповідь чула російську, просила перейти на українську і завжди переходять, хоч і не завжди радісно. Один раз було, що продавець не перейшов, але перепросив і пояснив, що не знає її, але працює над цим. Але все-таки на касах в магазинах тепер вітаються українською і пакетик пропонують теж українською, навіть якщо клієнт говорить російською. На “Новій пошті” та “Укрпошті” одразу після набрання чинності статті закону про сферу обслуговування всі оператори, які говорили зі мною раніше російською, почали говорити виключно українською.

Був взимку скандал з власницею ветеринарної клініки, яка після набуття чинності статті закону про обслуговування українською мовою, зробила знижку російськомовним клієнтам, але проукраїнська спільнота дуже швидко поставила жінку на місце, і та потім перепросила за свої дії.

Також помітила, що молодь більш охоче звертається/переходить з клієнтом на українську, ніж люди 45+.

Читайте також:
“Началось, б**дь”: у Києві супермаркет звільнив касирку за відмову обслуговувати покупців українською

Тетяна Строй
виконавча директорка ГО “Донецький прес-клуб”, м. Київ

Я бачу зміни на краще після введення у дію закону про мову. На жаль, не можу сказати, що вони масштабні, але вони є. Це головне. Наприклад, наша родина в умовах локдауну (або ось нещодавно були на ізоляції з підтвердженим COVID-19) частіше користується послугами онлайн-покупок з доставкою. І менеджери переважно приймають замовлення українською, а от кур’єри часто спілкуються російською. Але! В кінці діалогу, коли чують з мого боку українську, переходять на українську також. Я не роблю зауважень, “нікого не ставлю у куток”, а привітно спілкуюся, і людина налаштовується на таку хвилю.

У супермаркетах іноді помічаю, що коли покупець російськомовний, то касирка одразу переходить на його мову. Потім вітаючись зі мною, знову переходить на українську: “Добрий день! Картка є? Чи потрібен пакет?” Також не помітили як і коли, перейшла на спілкування українською педіатриня моєї доньки.

Була наприкінці березня у мами на Донеччині (Покровськ), там приємно вразив факт, що у кав’ярнях та ресторанах меню приносять українською – раніше це була рідкість і в інших містах області, де я часто бувала.

І прямо відчула гордість, коли відвідала одну з м’ясних крамничок “У Іллі”: чисто, сучасно, висока якість продуктів, персонал в уніформі, касові апарати, термінали для безготівкового розрахування, продавчині привітні і обслуговують виключно українською, цінники теж українською. Просто якийсь острівець цивілізації! Думаю, вони можуть слугувати прикладом для інших.

І ще: нещодавно у Покровську відкрився новий супермаркет “Сім’я”, там персонал переважно обслуговує російською, бо більшість відвідувачів говорять російською. Але так само, коли чули мою українську, одразу переходили теж – хай і трохи на суржику, але головне, ніякого спротиву чи агресії чи подиву це не викликало.

Вадим Поздняков
громадський активіст, м. Харків

Загалом ситуація змінилася в кращий бік. Звісно, до повного переходу на українську ще дуже далеко, а випадків саботажу тисячі, і ми не встигаємо їх всі фіксувати, щоб надсилати скарги Уповноваженому із захисту української мови. Чого варта нещодавня сесія Харківської міської ради, де 14 людей мали виступи російською мовою.

Проте є і відчутний прогрес. По-перше, це мова реклами. Якщо раніше у Харкові баланс був 70/30 на користь російської, то зараз уся нова реклама українською, а рекламу російською все важче знайти. І впевнений, що за рік-два її взагалі не буде.

Є прогрес із вивісками. Їх хоч і повільно, проте змінюють. У більшості закладів міста вже є меню українською, хоча ще рік тому і третина не мала.

У найбільших мережах супермаркетів зі старту звертаються українською, що до недавніх пір було величезною рідкістю. Хоча в нічні години чомусь часто обслуговують російською. Можливо, думають, що ніхто не зафіксує. Найкращі кафе, кав’ярні і ресторани теж почали обслуговувати українською, проте в більшості звичайних закладів віз і нині там, обслуговують лише російською. Проте впевнений, що з часом ця проблема мине.

Обслуговування на касі супермаркету в Києві. Фото: Новинарня

Читайте також:
“Українською, будь ласка!”
16 січня сфера обслуговування переходить на державну мову: вимоги, штрафи, пояснення

Станіслав Свідлов
громадський активіст, м. Запоріжжя

У нас в Запоріжжі частіше стали обслуговувати українською мовою. У загальноукраїнських мережах ситуація краща, у місцевому бізнесі – гірша.  Часто під час спілкування з персоналом виникає відчуття, що коли вони чують від мене українську мову, сприймають як перевірку чи “таємного покупця”, стараються краще відповідати українською.

Дмитро Карпій
журналіст, м. Бровари Київської області

Мовна ситуація, як виглядає, на шляху до змін. За моїми спостереженнями, у сфері обслуговування я бачу все менше конфліктів і суперечок: персонал закладів тепер майже ніколи не відмовляється обслуговувати українською, принаймні на прохання клієнта. Чітко прописані законодавчі норми не дають шляхів для відступів навіть найзавзятішим українофобам. Також  починають працювати зовсім нові для України механізми захисту мови. Уже зараз запрацював офіс Уповноваженого із захисту української мови, який за порушення мовних прав має право накладати штрафи. Щоправда, наскільки мені відомо, наразі лише практикують попередження для суб’єктів господарювання. До того ж, я розумію, що офіс Уповноваженого зараз перевантажений, адже штат невеликий, а люди почали активно скаржитися.

Читайте також:
Поки уряд гальмує: як волонтери провадять безплатні курси української мови на сході, півдні й півночі

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, м. Київ

Стоматолог, який завжди говорив російською, зараз консультує чудовою українською. Від менеджерки банку звучить українська. В зоомагазині – юна продавчиня відповідає досконалою українською. Посильний зі спортивного магазину переходить на пристойну українську, почувши мене. У “Сільпо” більшість продавців і касирів говорять українською, інші намагаються. Навіть у модному ресторанчику італійської кухні (замовлення) відповідають українською.

Доказ того, що закон був потрібен! Комусь, щоб згадати, що він українець, комусь, щоб подолати свою меншовартість, когось підштовхнув до вивчення і додав впевненості. Я переконана, якби адекватний закон про мову було прийнято ще в 90-х, ми б точно не мали багатьох проблем,

Максим Кобєлєв
громадський активіст, ініціатива “Дріжджі”, м. Київ

За останні два роки ситуація в країні суттєво змінилася, це можна побачити неозброєним оком, принаймні в Києві, де я живу і бачу це кожен день. Значно більше української стало у сфері обслуговування, менше потрібно про це просити, нагадувати, сваритися, все частіше українська мова присутня за замовчуванням. У сфері реклами її стало дещо більше, набагато більше у транспорті, принаймні в зовнішньому оформленні київських маршруток. Порушень ще дуже багато, працювати є ще над чим – і громадськості, і Уповноваженому.

Читайте також:
Становище української мови-2020: громадяни підтримують мовний закон, але в медіа й інтернеті домінує мова агресора, а на ТБ – наступає

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

477
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: