Рада ухвалила закон про призов резервістів без мобілізації

доповнено

У вівторок, 30 березня, на позачерговому засіданні Верховної Ради народні депутати ухвалили в другому читанні та в цілому законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку” і таким чином дозволили президентові неодноразово призивати на службу в армію резервістів без оголошення мобілізації.

Як передає “Новинарня“, за законопроєкт №3553, ініційований президентом Володимиром Зеленським, проголосували 256 нардепів.

Голосування по фракціях: “Слуга народу” – 199 “за” (із 245), “ЄС” – 17 (із 27), “Батьківщина” – 15 (із 24), “За майбутнє” – 4 (із 23), “Довіра” – 10 (із 20), “Голос” – 6 (із 20), позафракційні – 5 (із 19), “ОПЗЖ” – 0 (із 44).

Документом пропонується запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, порядку його організації та проведення, передбачення для осіб, які призиваються, трудових, освітніх гарантій, а також гарантій соціально-правового захисту.

Згідно із законопроєктом, планується удосконалити порядок здійснення військового обліку призовників, військовозобов’язаних. Так, буде запроваджено військовий облік резервістів, визначення органів його ведення та їх повноважень.

Окрім цього, передбачається реформування місцевих органів військового управління – військкоматів – шляхом створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі районних (об’єднаних районних), міських (об’єднаних міських) військових комісаріатів, військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Під час голосування народні депутати не підтримали компромісну поправку, якою пропонували призивати лише тих резервістів, які в добровільному порядку уклали контракт на проходження військової служби в резерві.

“Ця поправка надзвичайно важлива. Вона мого співавторства та Лесі Василенко із “Голосу”, але насправді – не наша. Це поправка ветеранів, людей, які самі відслужили на фронті й першу, і другу, і третю хвилю мобілізації, а також “Юридичної сотні”, яка готувала ці зміни. Звісно, у президента у разі необхідності має бути право призивати резервістів, але саме тих, хто уклав контракт на проходження такої служби… Йдеться про те, що люди, які добровільно підписали контракт і регулярно проходять навчання, отримують за це зарплату, і головне – вони добровільно погодилися у разі необхідності протягом лише одного дня прибути до військової частини… Якщо потрібно буде більше людей, ніж наявних контрактників, то така мобілізація затверджується в парламенті. Три хвилі мобілізації успішно пройшли”, – зазначила нардепка від “Батьківщини” Альона Шкрум.

За її словами, ветеранська спільнота говорить про те, що президент не може своїм рішенням у будь-який час призивати тих жінок і чоловіків, які не належать до контрактників і вже відслужили та повернулися до звичайного життя.

“На жаль, таким рішенням президент буде їх “підвішувати” в такий стан, коли не зможуть далі працювати, бо жоден роботодавець не прийме на роботу того, хто може бути раптом мобілізований на невизначений термін”, – наголосила Шкрум.

Проте заступниця голови Комітету Верховної ради з питань нацбезпеки та оборони, “слуга народу” Мар’яна Безугла заявила, що комітет відхилив поправку, адже “вона йде в розріз з головною ідеєю законодавчих ініціатив, розроблених на вимогу рішення РНБО щодо підсумків введення воєнного стану в Україні”

“Я прошу уникнути спекуляцій та маніпуляцій. Це рішення президента, сподіваюсь, ніколи не буде застосоване за століття нашої історії. Тому що воно застосовується тільки тоді, коли парламенту не існує, наприклад, його зруйнували”, – вважає Безугла.

Раніше правники із організації “Юридична сотня” проаналізували цей документ і заявили, що законопроєкт “не сприятиме системному розв’язанню проблем в армії”.

Зазначається, що для резервістів у проєкті передбачено:

• новий вид військової служби – за призовом осіб з числа резервістів (незалежно від черги оперативного резерву) без оголошення мобілізації або воєнного стану. У редакції проєкту до першого читання новий призов мав стосуватися лише резервістів І черги. Строк служби за призовом буде встановлюватися винятково рішенням президента України (до першого читання проєкт передбачав максимальний строк служби шість місяців).
• особи, які відслужать за призовом резервістів не менше року в подальшому призову не підлягатимуть (за відсутності добровільної згоди на призов). Інші підстави для звільнення від призову (стан здоров’я, наявність дітей на утриманні, закінчення строку перебування в резерві раніше за момент закінчення служби за призовом тощо) залишилися незмінними. Але встановлений запобіжник не виключає можливості неодноразового призову резервістів з огляду на відсутність у законі визначених строків служби за призовом резервістів.
• на навчальні або перевірочні збори протягом року після звільнення не призиватимуться ті, хто проходив службу за призовом резервістів.

Зміни щодо гарантій соціального захисту:

• проєкт пропонує звуження кредитних пільг (щодо звільнення від сплати відсотків та штрафних санкцій).

Відповідно до проєкту, такою пільгою зможуть користуватися військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовці, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії особливого періоду. Відповідно до чинної норми ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” ця пільга поширюється на всіх військовослужбовців (до кінця особливого періоду) незалежно від участі в АТО/ООС.

“Отже, проєкт, як і раніше, не передбачає чітких підстав для проведення такого призову, окрім існування особливого періоду, що суперечить інтересам ветеранів та сповільнює можливість повернення до мирного життя”, – підкреслили в “Юрсотні”.

У проєкті збереглась і низка недоліків, про які було зазначено раніше: корупційний ризик у випадку призначення на військові посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків без проведення спеціальної антикорупційної перевірки, можливість передачі персональних даних третім особам для ведення реєстру резервістів та військовозобов’язаних, а також посилення відповідальності за недотримання вимог мобілізаційного законодавства.

Читайте також:
“Латати дірки одними й тими ж людьми”.
Чому закон про призов резервістів так не подобається ветеранам

Рада береться за законопроєкт про зброю: аналіз Юрсотні