“Латати дірки одними й тими ж людьми”. Чому закон про призов резервістів так не подобається ветеранам

 

автор: Катерина Стулень

Влада хоче мати змогу в разі потреби призивати резервістів в армію впродовж лише однієї доби без оголошення мобілізації. Проєкт закону під номером 3553, який це передбачає та ініціатором якого виступив президент України Володимир Зеленський, пройшов у Верховній Раді перше читання, і наступного тижня його можуть прийняти в цілому.

Однак експерти та самі ветерани говорять, що законопроєкт 3553 недосконалий, він може загрожувати процесам ресоціалізації військових після демобілізації, створить нові труднощі в працевлаштуванні й бізнесі ветеранів та ще більше загострить стосунки між теперішньою владою і “войовничою меншістю”.

Юристи наполягати на тому, щоб проєкт доопрацювали та врахували всі ризики для резервістів і ветеранів.

Самі ж військові пояснюють, що влада таким чином хоче закрити катастрофічний некомплект в армії. Але чому за рахунок одних і тих самих людей?

Голова комітету ВР: ветерани підтримували проєкт

Олександр Завітневич, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич (“Слуга народу”) нагадує, що з прийняттям законопроєкту 3553 буде впроваджений новий вид служби – військова служба за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період.

Так, закон передбачає, що будуть укладені контракти з резервістами оперативного резерву, і це дасть змогу призивати в разі гострої потреби протягом лише однієї доби громадян, які перебувають у списку оперативного резерву. Тобто в першу чергу це ті військовозобов’язані, які мають бойовий досвід, колишні військовослужбовці та ті, що відслужили строкову.

Але Завітневич наполягає, що тих, хто має досвід тільки строкової служби, не будуть залучати.

Вирішувати ж, коли саме та на який термін призивати громадян терміново на службу, буде президент.

“Оперативне доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період буде здійснюватися за рішенням верховного головнокомандувача ЗСУ за відповідним поданням головнокомандувача ЗСУ шляхом призову громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, без необхідності оголошувати мобілізацію в державі.

Призов резервістів можливий лише під час дії особливого періоду, у разі раптового загострення воєнної обстановки, яка реально загрожуватиме національній безпеці й обороні держави.

Ходить багато чуток, що це дасть змогу ловити на вулицях людей для призову. Це повна нісенітниця. Призов стосується тільки оперативного резерву, який сформований в ЗСУ. Давайте відокремлювати загальну мобілізацію, яка оголошується по всій країні, та оперативний резерв”, – пояснив у коментарі “Новинарні” Олександр Завітневич.

За його словами, в такому випадку будуть призиватися тільки ті резервісти, які мають бойовий досвід та не мають протипоказання для служби з боку медиків. Насамперед ті, що уклали контракти про проходження служби у військовому резерві, а також резервісти, зараховані до військового оперативного резерву.

Загалом вони мають оперативно виїхати в разі необхідності на фронт для виконання бойових завдань. Але можливий і такий випадок, коли резервіста залишать у тилу, щоб він виконував тимчасово роботу кадрових офіцерів якоїсь бригади, яка виїхала терміново на передову через ескалацію бойових дій.

Читайте також:
На зустрічі з резервістами Зеленський представив законопроєкти
про реформу військкоматів, новий вид призову та пільги

У проєкті закону зазначено, що призову не підлягатимуть резервісти, які на момент призову проходили військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, вислужили встановлені строки такої військової служби, якщо з дня їхнього звільнення з такої служби минуло менше одного року. А також ті резервісти, що вже відслужили за призовом в особливий період не менше 12 місяців. Крім того, не призиватимуть непридатних за станом здоров’я, тих, хто досягнув граничного віку перебування в резерві, зайнятий постійним доглядом за особами, що його потребують, та мають дитину з інвалідністю.

“Коли розроблявся проєкт закону, під час засідання робочої групи були присутні багато ветеранів. І вони всі підтримують запровадження таких механізмів, коли можна буде оперативно доукомплектовувати армію без оголошення мобілізації. Це нормальна практика в цивілізованому світі – подібний механізм є в США, Чехії, Австрії, Ізраїлі тощо”, – говорить голова парламентського “оборонного” комітету.

“До речі, це не значить, що в разі необхідності будуть призиватися всі резервісти, які є. У кожному окремому випадку будуть вирішувати, скільки саме необхідно людей, щоб підсилити армію на передовій. Вибачте, але ж це не просто забрати людину в армію! Це ж кожному потрібно платити зарплатню, годувати, забезпечити необхідним спорядженням тощо. Ми говоримо про оперативне наповнення в разі крайніх загроз”, – розповів Завітневич.

Держава хоче “латати дірки” за рахунок одних і тих самих людей?

Звісно, закон про резервістів необхідний. Особливо в умовах, коли можлива значна ескалація бойових дій. Однак, за словами юристів та адвокатів ветеранського середовища, проєкт не продуманий, не прописаний у деталях, що може спричинити багато шкоди. Над законом працюють не перший рік, але він усе ще потребує допрацювання.

“Як говорять, диявол ховається в деталях. А ось деталей цьому законопроєкту якраз і не вистачає. Саме вони можуть створити купу проблем, якщо закон приймуть таким, який він є зараз. Він не вирішить усіх проблем, але  може просто викликати ще одну точку напруги у суспільстві”, – коментує менеджер зі зв’язків з громадськістю Veteran Hub Артем Хорунжий. З його слів, проєкт 3553, не можна назвати абсолютно поганим або стовідсотково хорошим.

Юлія Морій, директор ГО “Юридична сотня”, що адвокатує військових та ветеранів АТО/ООС

За словами директорки ГО “Юридична сотня” Юлії Морій, головний мінус законопроєкту 3553 – в ньому немає ніяких запобіжників або опису умов, за яких президент може прийняти рішення про мобілізацію.

“Це один з основних ризиків, проти якого ми виступаємо. Немає ніяких описаних умов, коли буде необхідно призивати резервістів. І якщо в другому читанні закон все ж таки приймуть, то одразу після того, які він набуде чинності, можна призивати резервістів першої черги“, – говорить Морій.

“Відповідно до проєкту, так можна буде забирати в армію не частіше одного разу на рік, а по суті, це можливо буде робити щороку на декілька місяців або одразу на шість місяців. Час, на який хочуть призивати, визначатиме президент. Відмовитися від такого призову зможе тільки той, хто вже так відслужить рік”, – пояснює директорка “Юрсотні”.

Нині в Україні існує законна процедура мобілізації в особливий період, яка вже була відпрацьована протягом шести “хвиль” у 2014-2015 роках (зі звільненням останніх мобілізованих у 2016-му). Але така процедура залучення військовозобов’язаних до армії потребує декількох днів. Багато військовослужбовців погоджуються: ці кілька днів у разі наступу ворога можуть бути занадто довгим періодом, що позначиться на втраті обороноздатності, обернеться великими втратами тощо. Однак рішення, яке пропонує президент Зеленський, просто дасть можливість висмикувати ветеранів раз-по-раз до Збройних сил, не надаючи необхідної соціальної чи матеріальної підтримки після повернення з армії.

Читайте також:
Верховна Рада завтра голосуватиме за призов резервістів без мобілізації: аналіз “Юрсотні”

У правозахисників є ідея, як виправити проєкт №3553.

“Після розгляду в першому читанні законопроєкту через народних депутатів ми подавали пропозицію внести правку, щоб президент у такий спосіб міг призвати тільки резервістів-контрактників, – розповідає Юлія Морій. – Тобто це ті люди, які працюють і живуть своїм життям, але вони добровільно підписали контракт і перебувають у військовому резерві. Вони щорічно проходять військові збори, за це отримують грошове забезпечення, а в разі гострої небезпеки зможуть поповнити ряди регулярної армії. Їх, звичайно, менше, ніж усіх резервістів першої черги. Останніх близько 150 тисяч, а резервістів-контрактників – біля 20 тисяч. Але цього вже достатньо, щоб закрити некомплект у разі ескалації. А паралельно в цей час проводити мобілізацію, якщо необхідно призвати більше людей. На жаль, наші пропозиції не були враховані”.

З’явиться ще одна причина, щоб роботодавець відмовив ветерану в працевлаштуванні

Голова парламентського комітету з оборони Олександр Завітневич переконаний, що в законі передбачені всі ризики для резервіста в разі призову та що він буде захищений з боку держави. Адже призваних резервістів прирівняли за соціальними пільгами та гарантіями до мобілізованих. Тобто за резервістами зберігається робоче місце, посада і середній заробіток, не нараховуються на весь час призову штрафні санкції та пеня за невиконання фінансових зобов’язань, гарантовано зберігається місце навчання, стипендія тим, хто отримує вищу освіту тощо.

Однак експерти із працевлаштування вважають, що проєкт закону все одно може болісно вдарити по ветеранах. Зрештою, роботодавці просто не схочуть брати на роботу ветерана, який перебуває в резерві, бо ж його будь-якої хвилини можуть знову забрати в армію.

“В нас уже існує проблема, коли працедавці не беруть на роботу ветеранів через різні стереотипи. Цей же законопроєкт додасть ще один мінус, щоб відмовити ветерану. Адже це вже буде не просто стереотипом, а вагомою причиною. Бо роботодавець згідно з законом має зберігати місце за мобілізованим і виплачувати йому заробітною плату. У теперішніх економічних умовах для малого бізнесу, наприклад, такі умови можуть стати непосильними”, – вважає виконавча директорка ГО “Центр зайнятості вільних людей” Оксана Філоненко.

Оксана Філоненко, виконавчий директор ГО “Центр зайнятості вільних людей”, що опікується працевлаштуванням ветеранів

До того ж держава так і не створила дієві механізми, які мали б допомогти ресоціалізуватися колишнім військовим після армії. Здебільшого це завдання лягло на плечі громадських організацій і, власне, самих ветеранів.

Нова ініціатива президента, яка дозволяє постійно висмикувати ветеранів до пів року в армію, і так робити хоч щороку, взагалі може зруйнувати їхні спроби налагодити життя в тилу – знайти роботу, відкрити свій бізнес тощо.

“Ніхто не сперечається з тим, що нашій державі в умовах війни потрібні механізми, які могли б у дуже короткі терміни мобілізувати людей із військовим досвідом, щоб дати відсіч ворогу. Але такі механізми не мають руйнувати соціальну адаптацію ветеранів.

І вже точно держава не має вирішувати проблему безпеки за рахунок одних і тих самих людей!”

– впевнена Філоненко.

Під загрозою бізнес ветеранів та адаптаційні програми

Не найприємніша картина вимальовується і для ветерана, який сам є власником компанії. Якщо він на декілька місяців постійно вибуватиме зі справи, то чи виживе його бізнес?

У ветеранів, які заснували свій бізнес, законопроєкт викликає більше запитань, ніж відповідей.

Айтішник Олекса Коба на фронті під Донецьком, 2015 рік

Про це говорить ветеран АТО, співзасновник компанії “IT Bro” Олекса Коба: “Як за один день, окрім того, що треба зібратися і владнати якісь нагальні сімейні справи, можна закрити ФОП чи поставити його на паузу? А якщо я не встигну, то хто буде сплачувати податки? А що робити, якщо ветеран орендує офісне приміщення? Куди дівати та вивозити обладнання? Але найголовніше мене тут цікавить – що робити з замовниками і замовленнями? Хто покриє ризики замовника? Хто робитиме проєкти за ветерана? В законі про це жодного слова, як і жодних гарантій для ветерана, який є приватним підприємцем”, – каже доброволець із Полтави, який у 2014-му став до лав батальйону “Дніпро-1” та воював у Пісках.

За словами Коби, законопроєкт №3553 запросто руйнує адаптаційні програми, до яких були залучені ті, хто повернувся з війни. Адже з одного боку ветеранам пропонують адаптаційні та профорієнтаційні проєкти, щоб повернутися до цивільного життя, для цього виділяються кошти з бюджету України та країн-партнерів. А з іншого боку, коли ветеран зрештою вирішив, чим хоче займатися, його знову висмикують до армії.

“Я розумію благородні наміри держави. І так само зацікавлений в обороноздатності нашої країни. Але мені здається, що цієї мети можна досягнути більш успішно, захистивши при цьому права тих, хто вже й так віддав свій борг Україні у важкі для неї часи. Для цього необхідні реформи та ефективний менеджмент, а не запровадження інструментів, коли “закривають дірки” одними й тими самими людьми. Інакше в цьому відчувається якийсь присмак несправедливості. Так само думають і кілька десятків моїх побратимів, які також побачили цей законопроєкт та написали мені”, – розповідає Олекса.

“Я відчуваю, як над нами ржуть ті, хто відкосив,

або поїхав на заробітки, коли було потрібно йти добровольцем чи на мобілізацію”, – ділиться думками учасник бойових дій із Полтави.

Читайте також:
“Ветеранам прохання не турбувати!”
Чому учасникам бойових дій відмовляють працедавці та як із цим боротися

“Чому так? Бо на фронт відправляють підрозділи, укомплектовані на половину”

Як свідчать опитані “Новинарнею” експерти і депутати, у законопроєкту є відчутна підтримка в Раді. Чому його активно просувають саме в такому вигляді, лишається питанням.

Хоча версія номер один – на поверхні: хронічний некомплект у Збройних силах після звільнення мобілізованих.

“Можливо, відповідь у тому, що зараз чимало людей йдуть з армії, і там виникає некомплект. А комусь служити ж треба. Тому, можливо, таким чином намагаються цей некомплект закрити на шість місяців людьми, які мають військовий досвід чи хоча б уявлення про нього, якщо говорити про колишніх строковиків. І через те, що в проєкті не прописані підстави щодо призову резервістів та на який строк, то це абсолютно реально, що таке робиться, щоб закрити нестачу людей в армії”, – говорить директорка “Юридичної сотні” Юлія Морій.

Самі військовослужбовці визнають, що нестача кадрів досягає катастрофічних масштабів. Солдати, сержанти та офіцери з бойовим досвідом переважно не продовжують контракти.

“Якщо за часів Муженка (начальник Генштабу ЗСУ у 2014-2019 рр. Віктор Муженко – “Н”) підрозділи не випускали на фронт, якщо вони не були укомплектована на 75%, то тепер туди відправляють такі, що не укомплектовані й наполовину. Це просто нонсенс!” – говорить у коментарі “Новинарніофіцер одного з військкоматів Києва, який попросив не називати його ім’я.

“В армії завжди була нестача дійсно хороших кадрів, але за останні два роки ситуація стає все більш катастрофічною. Зараз в армію на керівні посади прийшли “комерси”, перемога та успіхи на фронті в них не в пріоритеті”, – вважає офіцер.

Його колега з одного з житомирських військкоматів Андрій говорить те саме: “Ми завжди жалілися на те, що не вистачає кадрів. Але армія реформувалася, поступово ситуація змінювалася на краще.

Тепер цей процес не просто зупинився, а помітний відкат до того, як було в 1990-і.

Тому люди масово звільняються. Навіть із військкоматів відходять. Керівні місця зайняли некомпетентні кадри та підтягнули “своїх” людей”.

У бойових частинах підтверджують наявність проблеми кадрів. “Повернувся “совок” у всіх його проявах. Майже кожен день із батальйону хтось із побратимів звільняється. Людей не вистачає. Такого, напевно, не було за всі роки війни”, – говорить Сергій, який служить у 59-й мотопіхотній бригаді.

Він в армії з 2014 року, та зараз чекає на кінець поточного контракту із ЗСУ і вже не планує продовжувати.

Читайте також:
Потенціал “другої армії”. Як в Україні працює і реформується військовий резерв


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".