У Києві відкрили перший у світі пам’ятник полковнику Армії УНР Петрові Болбочану

У неділю, 4 жовтня, в Києві урочисто відкрили пам’ятник видатному українському військовому діячеві, полковнику Армії УНР Петрові Болбочану (1883-1919).

Погруддя військовика встановили у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86 (Шевченківський район). Відкриття приурочили до річниці з дня народження полководця (нар. 5 жовтня 1883 р.).

Цей пам’ятник полковнику Болбочану став першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі.

Пам’ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

Ідею спорудити таку статую висунув історичний клуб “Холодний Яр”, реалізували – громадська спілка “Музичний батальйон” за підтримки національно-патріотичних сил “Правий сектор”, “Свобода”, “Національний корпус”, проєкту “Українська історія в камені”, місцеві органи влади, УІНП тощо.

Скульптори – Михайло Горловий та Олександр Фурман.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із нашої країни та різних куточків світу, зокрема Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки.

Відкрили пам’ятники під час урочистого заходу із залученням військових реконструкторів періоду УНР, із почесною вартою зі стягами, з виступами Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка.

 “Реалізація ідеї увічнення пам’яті видатного полководця в бронзі та граніті відбулася за 3 (!) місяці… На збір коштів знадобився лише один (!) місяць”, – ішлося в анонсі на сайті Київської міськдержадміністрації.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, командувач Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і взяття під контроль Чорноморського флоту.
Був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією.

Після революції Болбочан активно розпочав організацію українських військових частин і допоміг у формуванні 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького з частин російської армії. Сформував з добровольців 5-го корпусу Південно-Західного фронту російської армії 1-й Український республіканський полк та став його командиром.

На початку грудня 1-й Український полк був ліквідований з наказу корпусного солдатського комітету, що перебував під контролем більшовиків. Незважаючи на опір Болбочана, полк було роззброєно, а казарми підірвані та розбиті гарматами. Значна кількість українців загинула.

У січні 1918 року, напередодні більшовицької окупації столиці, Петро Болбочан і частина старшин з великими труднощами дісталися Києва. Хоча офіційного дозволу не отримав, сформував новий військовий підрозділ — Республіканський курінь. На чолі цього куреня Петро Болбочан взяв участь у придушенні січневого повстання більшовиків у столиці.

Невдовзі Республіканський курінь Болбочана реорганізовано у 2-й Запорізький піший курінь, надалі – у полк.

2 березня 1918 року 2-й Запорізький курінь на чолі з Петром Болбочаном, випереджаючи німецькі війська, першим увійшов до Києва, який без бою залишили більшовицькі частини.

Також запоріжці визволили Гребінку, Лубни, Ромодан, Полтаву.

Із листопада 1918 року по січень 1919-го Болбочан керував Обороною північно-східної України.

Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, засуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полководцеві було лише 35 років.

У Києві на честь Петра Болбочана в листопаді 2017 року перейменували сквер Косіора.

Читайте також:
Біля межі з Кримом встановили борди з полковником Болбочаном