автор: Людмила Кліщук
з Херсонської області
фото “Новинарні“
За шість років Кримський напрямок перетворився на ще одну, південну, лінію фронту в Україні: без вогневого контакту з противником, але з гібридно-інформаційним протистоянням та бойовою готовністю виведених на цей “передок” українських підрозділів.
Про те, що окупанти можуть зайти далі в Таврію з боку тимчасово окупованого Кримського півострова, говорили ціле літо. Так, колишній командувач збройних сил США в Європі Бен Ходжес припускав, що формальним приводом для наступу РФ може стати нестача води в Криму, щоб у перспективі контролювати не лише Північно-Кримський канал, а й усю причорноморську частину України.
ЗМІ й експерти здійняли з цього приводу такий галас, що міністру оборони Андрію Тарану з трибуни Верховної Ради України довелося відреагувати й “остудити” інформаційне поле: ознак наступу росіян не спостерігається, ЗСУ готові до “адекватного реагування на існуючі виклики та загрози”. Про це саме говорив і командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв: немає даних про підготовку атаки Росії з півдня, посилені всі види розвідки, бойова служба переведена на посилений режим.
Літо добігло кінця. Зовсім скоро почнуться масштабні навчання ЗС РФ “Кавказ-2020”, які охоплюють і окупований Крим. У цей час “Новинарня” вирушила на Херсонщину, щоб на власні очі побачити, якими силами та засобами Україна реагуватиме в разі наступу Кремля з півдня та як там ведеться нашим військовим різних родів військ на бойовому чергуванні.
Це наш перший репортаж про таврійську боєготовність. Розповідаємо про частину озброєння, яка зосереджена на Херсонщині, вздовж адмінмежі з півостровом.
З міркувань безпеки інформація про кількість техніки й особового складу, назви підрозділів та топографічні прив’язки залишається поза кадром.
Таврійський степ, кінець серпня, спека. Населений пункт у Херсонській області.
На території недіючого об’єкта цивільної інфраструктури дислокуються підрозділи протиповітряної оборони.
Тепер цей заклад став армійським та режимним.
Під масксітками тут заховані бойові ЗРК – просто як на Донбасі, лише не доводиться говорити про дотримання якихось “ліній відведення”.
Мене зустрічає заступник командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення. На нарукавному патчі вигаптувана оса, символ підрозділу.
Офіцер пояснює, що зенітно-ракетні війська Сухопутних військ Збройних сил України на Херсонщині перебувають на бойовому чергуванні на ротаційній основі.
Скільки часу вже тут стоять – не кажуть, але не приховують, що бойове чергування триває в режимі 24/7, “замкнений цикл”.
“До окремого розпорядження”, – лаконічно відповідає на запитання про те, скільки ще перебуватимуть у регіоні.
Одна з машин, якими опікуються військові з осою на нарукавних знаках – зенітний ракетний комплекс 9К33 “Оса”.
Екіпаж ЗРК 9К33 “Оса”
Він призначений для ураження повітряних цілей противника. Екіпажі щодня вдосконалюють навички та проводять злагодження чергових бойових обслуг.
Вишкіл екіпажів та розрахунків перевіряють часто: підрозділи ППО мають уміти оперативно і вчасно відреагувати на можливу агресію з повітря. Я теж застала таке тренування.
Марш, прибуття у визначений район, розгортання комплексів, пошук і умовне знищення повітряних цілей відпрацьовують ретельно та інтенсивно – щоб “від зубів відскакувало”. На все про все – кілька хвилин.
Ще один засіб знищення повітряних і наземних цілей – зенітна установка ЗУ-23-2.
У війні на Донбасі “ЗУшки” часто використовуються як “дуже великокаліберні кулемети”. Перебувають вони на бойовому чергуванні і в Херсонській області.
Розрахунок ЗУ-23-2
Спостерігаючи за побутом армійців тут, розумієш, що і підрозділи ППО, і інші види військ прибули до Таврії не лише на літо.
“Для зими у нас є засоби для обігріву, все гаразд”, – відповідають вояки на моє запитання про наближення холодів.
Було трохи клопоту з тим, щоб оселитися в приміщенні, яке покинули цивільні – адже тут уже починає осипатися штукатурка. Втім, військовим до таких умов не звикати ще з часів розгортання додаткових потужностей у 2014 році.
Обласна влада Херсонщини висловилася беззаперечно “за” розгортання в регіоні позицій нових тактичних груп ЗСУ. З об’єднаною територіальною громадою відбувалися не такі гладкі переговори, але згоди також дійшли.
Українські танкові підрозділи перебували на Кримському напрямку й раніше. І за нинішніх обставин забирати їх із Херсонщини не планують.
Танкові екіпажі, як і зенітники, живуть у покинутому цивільному об’єкті.
Облаштували побут і всередині будівель, і зовні. Самотужки вимостили поміж бур’янів кам’яні хідники до місця зберігання техніки.
“Досі, коли йшов дощ, неможливо було дістатися до танків через місиво з багнюки. Тепер буде зручніше”, – розповідає командир танкового підрозділу.
“Мішка” позує для фото на цій доріжці, наче модель на подіумі.
Інтер’єр танкісти теж “позначили” як свою територію. У коридорі між житловими приміщеннями, спортзалом і кухнею на стіні почепили велике фото танка, склеєне з кількох десятків аркушів А4.
Переріз дула бойової машини – червоного кольору.
“Бо ми називаємо їх “Таньками”,
а в жінок губи мають бути нафарбовані”,
– жартують танкісти.
Хлопці родом із північно-східної України. За спиною мають досвід участі в АТО/ООС.
На Херсонщині стоять вже… “деякий час”. Жаркувато тут у чорних робах і шоломофонах.
Командування і танкістам часто влаштовує раптові перевірки.
“Ганяють” по всіх напрямках: теоретичні знання, тактико-технічні характеристики штатного озброєння і військової техніки, знання тактики ведення бойових дій та взаємодії між підрозділами.
“А от ціле літо говорять, що Росія з боку Криму нападе. Ви готові її зустріти?” – запитую в хлопців, які щойно відпрацювали одне із численних польових тренувань.
“Зуби обламає”, – відповідає 22-річний солдат із позивним “Граф”.
Реактивні системи залпового вогню “Смерч” і тактичні ракетні комплекси “Точка-У” також дивляться в бік російського окупанта на Кримському напрямку.
На очах журналістки “Новинарні” екіпажі в лічені хвилини приводять свою зброю в бойову готовність.
Кажуть, займаються цим щодня.
Під час польових тренувань відпрацьовують традиційний сценарій: здійснити марш, зайняти вогневі позиції, розгорнутись, виконати точне наведення на цілі. Після цього – швидко відійти до районів зосередження.
У такому марші в кабіні РСЗВ “Смерч” була присутня й журналістка “Новинарні“.
Ангари з потужною зброєю знаходяться в населених пунктах чи їхніх околицях під Кримом. Ці місця заховані від стороннього ока так, що досі щось подібне я могла побачити лише в голлівудських блокбастерах.
Грубо кажучи, ви ж не шукатимете сіль у коробці, на якій чорнилом ретельно виведено слово “макарони”?
Утім, сторонні очі все-таки в курсі, що тут чергують ракетники. На вигоні, повз який проїжджає важка військова техніка, місцеві селяни пасуть худобу.
Бабуся під квітчастою парасолею і якийсь пацан пильнують за чередою. Село – неподалік.
На тлі бабці з коровами “точки” і “смерчі” виглядають якось по-домашньому.
Запитую, чи не страшно, коли поруч їздить “таке страшне”? Бабця кидає погляд на “Смерч”, який здіймає гори пилу на ґрунтовій дорозі, байдуже стенає плечима: “То нехай собі” – і далі пильнує свою червоно-буру годувальницю зі зламаним рогом.
Читайте також:
Відповідь на “Кавказ-2020” за стандартами НАТО:
Таран повідомив подробиці навчань “Спільні зусилля-2020”
Довідково
РСЗВ “Смерч” на Херсонщині
Реактивна система залпового вогню БМ-30 “Смерч” була прийнята на озброєння радянської армії 1987 року. Призначена для ураження групових цілей, броньованої та іншої техніки, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової структури.
Підготовка “Смерчу” до бою після отримання цілевказівки займає 3 хвилини.
Після стрільби батарея готова до маршу за одну хвилину, це дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.
Дальність стрільби – від 20 до 90 км.
Тактичний ракетний комплекс 9К79 “Точка-У” призначений для ураження наземних засобів розвідувально-ударних комплексів, пунктів управління, стоянок літаків та вертольотів, резервних угрупувань військ, сховищ із боєприпасами, палива та інших матеріальних засобів.
Час переведення з похідного в бойове положення −16 хвилин.
Максимальна дальність ведення вогню “Точки-У” – 120 км.
… Поки військові відпрацьовують свої завдання, дивлюся на Google Maps своє місцезнаходження, прокладаю маршрут до окупованого Криму.
Відстань така, що “Точка” дістає.
Читайте незабаром наступний репортаж “Новинарні” з Херсонщини
– про десантників на позиціях за кількадесят метрів від адмінмежі з окупованим Кримом.
Читайте також:
На Півдні України тренується гаубична артилерія. Працюють “Гіацинти” та Д-30
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
