автор: Людмила Кліщук
з Херсонської області
фото “Новинарні“
За шість років Кримський напрямок перетворився на ще одну, південну, лінію фронту в Україні: без вогневого контакту з противником, але з гібридно-інформаційним протистоянням та бойовою готовністю виведених на цей “передок” українських підрозділів.
Про те, що окупанти можуть зайти далі в Таврію з боку тимчасово окупованого Кримського півострова, говорили ціле літо. Так, колишній командувач збройних сил США в Європі Бен Ходжес припускав, що формальним приводом для наступу РФ може стати нестача води в Криму, щоб у перспективі контролювати не лише Північно-Кримський канал, а й усю причорноморську частину України.
ЗМІ й експерти здійняли з цього приводу такий галас, що міністру оборони Андрію Тарану з трибуни Верховної Ради України довелося відреагувати й “остудити” інформаційне поле: ознак наступу росіян не спостерігається, ЗСУ готові до “адекватного реагування на існуючі виклики та загрози”. Про це саме говорив і командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв: немає даних про підготовку атаки Росії з півдня, посилені всі види розвідки, бойова служба переведена на посилений режим.
Літо добігло кінця. Зовсім скоро почнуться масштабні навчання ЗС РФ “Кавказ-2020”, які охоплюють і окупований Крим. У цей час “Новинарня” вирушила на Херсонщину, щоб на власні очі побачити, якими силами та засобами Україна реагуватиме в разі наступу Кремля з півдня та як там ведеться нашим військовим різних родів військ на бойовому чергуванні.
Це наш перший репортаж про таврійську боєготовність. Розповідаємо про частину озброєння, яка зосереджена на Херсонщині, вздовж адмінмежі з півостровом.
З міркувань безпеки інформація про кількість техніки й особового складу, назви підрозділів та топографічні прив’язки залишається поза кадром.
Таврійський степ, кінець серпня, спека. Населений пункт у Херсонській області.
На території недіючого об’єкта цивільної інфраструктури дислокуються підрозділи протиповітряної оборони.
Тепер цей заклад став армійським та режимним.
Під масксітками тут заховані бойові ЗРК – просто як на Донбасі, лише не доводиться говорити про дотримання якихось “ліній відведення”.
Мене зустрічає заступник командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення. На нарукавному патчі вигаптувана оса, символ підрозділу.
Офіцер пояснює, що зенітно-ракетні війська Сухопутних військ Збройних сил України на Херсонщині перебувають на бойовому чергуванні на ротаційній основі.
Скільки часу вже тут стоять – не кажуть, але не приховують, що бойове чергування триває в режимі 24/7, “замкнений цикл”.
“До окремого розпорядження”, – лаконічно відповідає на запитання про те, скільки ще перебуватимуть у регіоні.
Одна з машин, якими опікуються військові з осою на нарукавних знаках – зенітний ракетний комплекс 9К33 “Оса”.
Він призначений для ураження повітряних цілей противника. Екіпажі щодня вдосконалюють навички та проводять злагодження чергових бойових обслуг.
Вишкіл екіпажів та розрахунків перевіряють часто: підрозділи ППО мають уміти оперативно і вчасно відреагувати на можливу агресію з повітря. Я теж застала таке тренування.
Марш, прибуття у визначений район, розгортання комплексів, пошук і умовне знищення повітряних цілей відпрацьовують ретельно та інтенсивно – щоб “від зубів відскакувало”. На все про все – кілька хвилин.
Ще один засіб знищення повітряних і наземних цілей – зенітна установка ЗУ-23-2.
У війні на Донбасі “ЗУшки” часто використовуються як “дуже великокаліберні кулемети”. Перебувають вони на бойовому чергуванні і в Херсонській області.
Спостерігаючи за побутом армійців тут, розумієш, що і підрозділи ППО, і інші види військ прибули до Таврії не лише на літо.
“Для зими у нас є засоби для обігріву, все гаразд”, – відповідають вояки на моє запитання про наближення холодів.
Було трохи клопоту з тим, щоб оселитися в приміщенні, яке покинули цивільні – адже тут уже починає осипатися штукатурка. Втім, військовим до таких умов не звикати ще з часів розгортання додаткових потужностей у 2014 році.
Обласна влада Херсонщини висловилася беззаперечно “за” розгортання в регіоні позицій нових тактичних груп ЗСУ. З об’єднаною територіальною громадою відбувалися не такі гладкі переговори, але згоди також дійшли.
Українські танкові підрозділи перебували на Кримському напрямку й раніше. І за нинішніх обставин забирати їх із Херсонщини не планують.
Танкові екіпажі, як і зенітники, живуть у покинутому цивільному об’єкті.
Облаштували побут і всередині будівель, і зовні. Самотужки вимостили поміж бур’янів кам’яні хідники до місця зберігання техніки.
“Досі, коли йшов дощ, неможливо було дістатися до танків через місиво з багнюки. Тепер буде зручніше”, – розповідає командир танкового підрозділу.
“Мішка” позує для фото на цій доріжці, наче модель на подіумі.
Інтер’єр танкісти теж “позначили” як свою територію. У коридорі між житловими приміщеннями, спортзалом і кухнею на стіні почепили велике фото танка, склеєне з кількох десятків аркушів А4.
Переріз дула бойової машини – червоного кольору.
“Бо ми називаємо їх “Таньками”,
а в жінок губи мають бути нафарбовані”,
– жартують танкісти.
Хлопці родом із північно-східної України. За спиною мають досвід участі в АТО/ООС.
На Херсонщині стоять вже… “деякий час”. Жаркувато тут у чорних робах і шоломофонах.
Командування і танкістам часто влаштовує раптові перевірки.
“Ганяють” по всіх напрямках: теоретичні знання, тактико-технічні характеристики штатного озброєння і військової техніки, знання тактики ведення бойових дій та взаємодії між підрозділами.
“А от ціле літо говорять, що Росія з боку Криму нападе. Ви готові її зустріти?” – запитую в хлопців, які щойно відпрацювали одне із численних польових тренувань.
“Зуби обламає”, – відповідає 22-річний солдат із позивним “Граф”.
Реактивні системи залпового вогню “Смерч” і тактичні ракетні комплекси “Точка-У” також дивляться в бік російського окупанта на Кримському напрямку.
На очах журналістки “Новинарні” екіпажі в лічені хвилини приводять свою зброю в бойову готовність.
Кажуть, займаються цим щодня.
Під час польових тренувань відпрацьовують традиційний сценарій: здійснити марш, зайняти вогневі позиції, розгорнутись, виконати точне наведення на цілі. Після цього – швидко відійти до районів зосередження.
У такому марші в кабіні РСЗВ “Смерч” була присутня й журналістка “Новинарні“.
Ангари з потужною зброєю знаходяться в населених пунктах чи їхніх околицях під Кримом. Ці місця заховані від стороннього ока так, що досі щось подібне я могла побачити лише в голлівудських блокбастерах.
Грубо кажучи, ви ж не шукатимете сіль у коробці, на якій чорнилом ретельно виведено слово “макарони”?
Утім, сторонні очі все-таки в курсі, що тут чергують ракетники. На вигоні, повз який проїжджає важка військова техніка, місцеві селяни пасуть худобу.
Бабуся під квітчастою парасолею і якийсь пацан пильнують за чередою. Село – неподалік.
На тлі бабці з коровами “точки” і “смерчі” виглядають якось по-домашньому.
Запитую, чи не страшно, коли поруч їздить “таке страшне”? Бабця кидає погляд на “Смерч”, який здіймає гори пилу на ґрунтовій дорозі, байдуже стенає плечима: “То нехай собі” – і далі пильнує свою червоно-буру годувальницю зі зламаним рогом.
Читайте також:
Відповідь на “Кавказ-2020” за стандартами НАТО:
Таран повідомив подробиці навчань “Спільні зусилля-2020”
Довідково
Реактивна система залпового вогню БМ-30 “Смерч” була прийнята на озброєння радянської армії 1987 року. Призначена для ураження групових цілей, броньованої та іншої техніки, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової структури.
Підготовка “Смерчу” до бою після отримання цілевказівки займає 3 хвилини.
Після стрільби батарея готова до маршу за одну хвилину, це дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.
Дальність стрільби – від 20 до 90 км.
Тактичний ракетний комплекс 9К79 “Точка-У” призначений для ураження наземних засобів розвідувально-ударних комплексів, пунктів управління, стоянок літаків та вертольотів, резервних угрупувань військ, сховищ із боєприпасами, палива та інших матеріальних засобів.
Час переведення з похідного в бойове положення −16 хвилин.
Максимальна дальність ведення вогню “Точки-У” – 120 км.
… Поки військові відпрацьовують свої завдання, дивлюся на Google Maps своє місцезнаходження, прокладаю маршрут до окупованого Криму.
Відстань така, що “Точка” дістає.
Читайте незабаром наступний репортаж “Новинарні” з Херсонщини
– про десантників на позиціях за кількадесят метрів від адмінмежі з окупованим Кримом.
Читайте також:
На Півдні України тренується гаубична артилерія. Працюють “Гіацинти” та Д-30
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!