Повний кавалер ордену “За мужність” Чайка з управління контролю якості МОУ виступив проти корупційних проявів начальства

уточнено

Повний кавалер ордена “За мужність”, колишній військовослужбовець 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Павло Чайка, який служить в Управлінні контролю якості Міноборони, виступив із різкою критикою корупційних проявів з боку генерала-десантника Дмитра Марченка та інших начальників, що займаються реформою матеріального забезпечення армії.

Про це капітан Павло Чайка розповів в інтерв’ю виданню “Цензор.Нет“.

Бойовий офіцер-десантник, “Народний герой України” прийшов в управління Марченка після того, як через поранення не міг служити в 79-й бригаді. Чайці запропонували займатися контролем якості сучасних речей, які розробляли й закуповували для армії. Зараз він обіймає посаду заступника начальника відділу організації приймання речового майна Управління контролю якості МОУ і перебуває у відпустці (попередня інформація про його звільнення – недостовірна).

“З часом виявилося, що сам Марченко (начальник Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення – “Н“) і люди, які привели його в цю систему, не зовсім розділяли наші погляди на чесну роботу. Вони знайшли спосіб, як можна заробити на “хліб з маслом” і прекрасно цим займалися, доки не трапилося лихо з бронежилетами. Ця справа стала каталізатором випливання назовні схем, за допомогою яких Марченко і управляв постачальниками форми”, – говорить Чайка.

За його словами, генерал-майор Дмитро Марченко з ГУРСМЗ після виходу під заставу із СІЗО пішов на посаду в Міністерство оборони.

На місці Марченка в Головному управлінні РСМЗ залишився Вадим Старощук, також колишній офіцер 79-ї бригади. А в Управління контролю якості МОУ тимчасово виконуючим обов’язки призначили Юліана Жигадла.

“За період, поки ніхто не застосовував якихось схем, до торгів було допущено набагато більше виробників. Виявилося, що багато хто з них має продукцію, цілком конкурентно спроможну, але їх не допускали до тендерів. Ми дізналися, що саме на етапі отримання висновків про відповідність зразків до технічної документації виникла можливість заробляти гроші і вирішувати, кого допускати до торгів, а кого ні”, – розповідає Павло Чайка.

Він описав схему, як Міноборони може впливати на кількість учасників процедури закупівлі – наприклад, надаючи висновки про невідповідність товару заявленим вимогам тим суб’єктам господарювання, з якими не складаються “дружні відносини”, та навпаки, надавати висновки тим, хто входить до кола “своїх”.

За словами Чайки, після звільнення під заставу Марченко (попри те, що тепер він працює в іншій структурі) почав спеціально формувати відділ Головного управління РСМЗ, щоб залишити за собою можливість надавати та контролювати висновки тим постачальникам, які готові виходити на тендер.

“Побачивши бурхливу діяльність Дмитра, поважні люди спробували його спинити, в очі йому кажучи: “Дімо, це корупція! Тебе посадять”. Добре це розуміючи, Дмитро підписав схему нового відділу перевірки технічних вимог, де саме його люди мали видавати висновки”, – говорить офіцер.

Призначити начальником нового відділу планувалося підполковника Олександра Алєксєєнка, який обіймає посаду начальника відділу перевірки відповідності речового майна Управління контролю якості та який входить до складу комісії, що надає висновки. Це людина Марченка і саме під нього і зробили цей новий відділ, завдяки чому можна буде контролювати видачу висновків учасникам закупівель, каже Чайка. Але відділ досі не сформовано.

Проте Олександра Алєксєєнка вдалося призначити виконувачем обов’язків начальника Управління контролю якості.

“Тобто свого вони таки домоглися. Після цього Олександр Алєксєєнко почав наполегливо порушувати питання перед керівництвом Міноборони щодо передачі функції організації перевірки зразків товару учасників закупівель у ввірений йому підрозділ (Управління контролю якості), шляхом внесення відповідних змін в наказ Міноборони від 15.03.2017 № 150. Алєксєєнко має повну підтримку заступника міністра оборони Ігоря Халімона, який по першому проханню підтримує всі його ідеї. Тепер сам Халімон робить все, щоб не повернути на посади Каморянського і Почтаренка (фігуранти “справи бронежилетів” – керівники ГУРСМЗ – “Н”), а призначити тих, хто буде і надалі працювати за впровадженими схемами”, – стверджує офіцер.

Так, за інформацією Чайки, тимчасово виконуючим обов’язки начальника управління контролю планують призначити не Михайла Каморянського, як цього очікували, а Олександра Алєксєєнка.

“До речі, і це також відомо, він у минулому – криворізький прокурор, який втік від люстрації в армію і дивним чином завдяки Ользі Капінус (ще одна фігурантка “справи бронежилетів” із ГУРСМЗ – “Н”) опинився не на передовій, а в Києві, у Марченка”, – наголошує Чайка та акцентує, що в новоспеченого т.в.о. начальника відсутній і оперативно-тактичний, і базовий тактичний рівень освіти.

Після призначення, каже Чайка, Алєксєєнко одразу почав виконувати завдання своїх кураторів: “Перший документ, який був особисто ним відпрацьований, це звернення до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України щодо готовності Управління контролю якості прийняти чохли до бронежилетів “Корсар”. Саме ті чохли, які наше Управління не приймало тому, що вони не відповідають якості…”

Нові керівники, каже офіцер, почали міняти електронні замки на вхідних дверях управління, ставити камери, щоб слідкувати за особовим складом, створили нові поштові скриньки, з яких ведуть приховане листування, всіма шляхами перешкоджають виконувати свої функціональні обов’язки “військовослужбовцям, що не входять до групи довіри”, тобто тим, хто не готовий взяти участь у корупційних схемах.

“Пропонуючи роботу своїм людям та призначаючи на посади лояльних людей, офіцерам, які не ідуть з ними на співпрацю, запропонували посади з пониженням або взагалі шукати інше місце служби. Так було зі мною і з рештою неугодних офіцерів”, – пояснив поранений десантник.

Чайка додав, що сподівається на суспільний розголос озвучених ним фактів корупції та беззаконня та на  здоровий глузд високопосадовців змінити свої кадрові рішення.

Читайте також позицію генерала Марченка щодо “справи бронежилетів”:
Генерал-реформатор Дмитро Марченко: Кілька разів хотілося повернутися з МОУ в зону комфорту – на війну