Міжнародний військовий огляд за останній тиждень серпня

підготував: Максим Мірошниченко

Туреччина не йде на поступки Греції в Східному Середземномор’ї, сторони проводять військові маневри

Суперечливі угоди про розмежування континентального шельфу між Туреччиною та Лівією з однієї сторони та Грецією та Єгиптом – з іншої. Турецьке судно, що здійснює промислову розвідку спірного шельфу. Греко-американські навчання ВМС

Загострюється конфлікт між членами НАТО Грецією й Туреччиною навколо спірних територій континентального шельфу у Східному Середземномор’ї, де знайшли великі запаси газу, які можуть змінити європейський енергетичний ринок. 30 серпня ввечері греки висадили військовий десант на власний острів Кастелоріцо. Проблема в тому що невеличкий острів розташований просто біля турецького узбережжя та за умовами між двома країнами має бути демілітаризованим.

Країни ЄС почали погрожувати Анкарі санкціями за те, що турецькі бурильні судна під охороною військових кораблів фактично розпочали дослідження газових родовищ. Президент Реджеп Ердоган відповів, що його країна не піде на поступки, і почав військові навчання в акваторії між турецькими та кіпрськими берегами. Тут до 11 вересня буде повністю закрита навігація для міжнародного судноплавання.

Греки відповідають тією ж монетою – Афіни вже проводили власні навчання поблизу Криту, потім – спільні з французькими ВМС, а цього тижня на спільне навчання з греками прибув американський есмінець “Вінстон Черчілль”.

Однак найбільшою подією останніх днів у цьому районі стало перехоплення турками шести грецьких літаків F-16. За повідомленнями міноборони Туреччини, винищувачі літали над “закритою” зоною моря, де Анкара проводить розвідку родовищ. Вісім турецьких винищувачів своїми діями змусили грецьких льотчиків повернути свою авіацію на базу.

Президент Франції Емануель Макрон анонсував спільні флотські навчання між ВМС Франції, Італії, Греції й Кіпру та заявив, що подальші турецькі дії стануть “червоними лініями” і змусять Париж запровадити санкції проти союзника по НАТО.

Нагадаємо, що Анкара та Афіни сперечаються за велику акваторію між островами Родос і Крит з однієї сторони та Кіпром – з іншої. У цей конфлікт опосередковано втягнуті й інші країни – Туреччина у своїх інтересах провела розмежування шельфу з урядом національної єдності Лівії, а Греція – з Єгиптом.

КНР обстріляла ракетами море у відповідь на проліт американського літака, США ввели нові санкції

Радіолокаційний діапазон військових частин КНР на захоплених островах у Південнокитайському морі. Один зі штучних островів, які Китай намиває у Південнокитайському морі задля розміщення своїх військово-морських баз. Китайська балістична ракета – “вбивця авіаносців”

26 серпня КНР запустила в Південнокитайське море від двох до чотирьох ракет середньої та дальньої дії у відповідь на польоти американської авіації в “закритих” з точки зору Пекіна районах Парасельських островів (на них претендують Китай та В’єтнам). За повідомленнями ЗМІ, одна з ракет вважається “вбивцею авіаносців”, а інша за радіусом дії здатна покрити не лише весь басейн Південнокитайського моря, але й дістати американський острів Гуам, базу ВМС США, та австралійський Дарвін.

Китайські офіційні особи заявили, що США порушують суверенітет КНР у Південнокитайському морі, та закликали припинити “провокації”.

Натомість глава Пентагону Марк Еспер відповів, що міжнародного права не дотримується Китай, який порушує декларацію 2002 року щодо дій у Південнокитайському морі та влаштовує військові бази на Парасельських островах та островах Спратлі (за них сперечаються КНР, Бруней, Тайвань, Філіппіни, Малайзія та В’єтнам).  Пентагон підтвердив політ свого розвідувального літака U-2, але – над нейтральними водами.

У відповідь на розбудову військових баз КНР на островах США ввели у дію санкції проти 24 китайських фірм, які допомагають Пекіну зводити військові об’єкти на Параселах та Спратлі. Цим фірмам обмежили доступ на ринок США та заборонили в’їзд у Штати їхнім представникам.

Цей сектор – не єдиний фронт американо-китайського протистояння. Крім цього, Пекін та Вашингтон конфліктують навколо Тайваню. Після того, як Вашингтон уклав із Тайбеєм оборонний договір на десять років, 27 серпня Китай вустами прессекретаря міноборони Ву Цяня засудив цю угоду і вкотре підкреслив, що Пекін вважає острів Тайбей невід’ємною частиною комуністичної КНР. У свою чергу президент демократичного Тайваню Цай Інвень заявила, що острівний уряд боротиметься за власний суверенітет із наростаючою агресією з боку материкового Китаю.

Білорусь: вторгнення у литовський повітряний простір, нова угода про ППО з Москвою та інформаційна “окупація” країни

Російський БТР-82А

На початку тижня посол Білорусі в Литві отримав від офіційного Вільнюса ноту протесту щодо порушення повітряних просторів Литви гелікоптером Мі-24. Білоруські офіційні ЗМІ відкидають ці обвинувачення та пояснюють, що білоруська авіація зупиняла “аеростати” з антиурядовими гаслами, які залетіли в Білорусь з боку Литви. Насправді ішлося про звичайні повітряні кульки з біло-червоно-білими стягами, які випущені у Литві під час акції солідарності з білоруським народом у його протестах проти режиму Лукашенка, що тривають після фальсифікованих виборів 9 серпня.

Між тим ситуація у Білорусі починає дедалі більше загрожувати національним інтересам України. Минулого понеділку Мінськ та Москва уклали угоду до 2025 року щодо постачання в Білорусь передових систем протиповітряної оборони та партії сучасних бронетранспортерів БТР-82А.

Крім цього, схоже, що за згодою Лукашенка й Путіна Москва здійснює інформаційну окупацію Білорусі. Так, у Мінську під охороною ОМОНу розгортаються ПТРС російських пропагандистів із Russia Today, а на білоруських державних ЗМІ замість журналістів-страйкарів почали працювати завезені з Росії медійники. Крім того, з 29 серпня влада Білорусі почала відмовляти в акредитації іноземним журналістам – працівникам BBC, “Радіо Свобода” та Reuters. Нині ці журналісти, оператори та фотокореспонденти депортовані у свої країни.

30 серпня Кремль анонсував першу від початку масових протестів у Білорусі особисту очну зустріч Путіна та Лукашенка. Повідомляється що зустріч відбудеться впродовж найближчих тижнів. Раніше глави союзних країн кілька разів зідзвонювалися, і президент РФ заявив про можливість залучення російських військ для придушення опозиційних виступів у Білорусі.

Читайте також:
“Шлях свободи”: литовці утворили живий ланцюг солідарності від Вільнюса до кордону з Білоруссю

США й Росія міряються підводними човнами на Півночі

Американський “Морський вовк” – найсучасніший підводний човен у світі, здатний діяти в умовах Арктики. Російська субмарина K-266 на параді в Кронштадті

Американці продемонстрували фото та дані місцезнаходження одного зі своїх секретних підводних човнів – USS Seawolf. “Морський вовк” перебував поблизу норвезького міста Тромсе, де виконує місію з 21 серпня.

“Розгортання USS Seawolf у 6-му флоті США демонструє глобальне охоплення підводними силами та їхнє зобов’язання забезпечити виконання місій із неперевершеною готовністю”, – заявив віцеадмірал ВМС США Дерил Кодл.

Як відомо, в цьому районі розташована перша лінія протичовнової оборони НАТО, направлена проти ракетних підводних човнів Північного флоту Росії. Крім цього, саме біля Норвегії, як вважається, є район пусків американських субмарин із балістичними ракетами.

“Морський вовк” має мінімальний рівень шуму, адже замість гвинта на ньому працює водомет. Вартість такого човна складає більше 1 млрд доларів, тому США змогли побудувати лише три такі підводні судна.

У свою чергу Росія також проводить навчання із субмаринами в міжнародних водах поблизу берегів Аляски. 28 серпня один із таких човнів показався на поверхні.

Північне командування США зробило заяву про те, що контролювало хід навчань росіян, а на російському човні, ймовірно, сталася якась аварія. Втім, допомоги екіпаж не просив, відтак ВМС США не стали пропонувати свої послуги.

Читайте також:
Держдеп відреагував за заяву Путіна про спецоперацію США й України для затримання “вагнерівців”