Фільм “Черкаси”: трансформація армії й характерів, які чинять опір

 

автор: Олена Максименко
фото автора та кадри відео з трейлера фільму “Черкаси”

Художній фільм “Черкаси”. Останній корабель у Криму” виходить у прокат із 27 лютого — в день шостих роковин захоплення Верховної Ради АР Крим російським спецназом.

Це дебютна велика робота режисера Тимура Ященка. Авторами сценарію стали сам режисер і поляк Роберт Квільман.

Бюджет стрічки — близько 40 млн грн, із яких 17,3 млн надано Держкіно.

В основу фільму лягла історія мінного тральщика, який чинив опір і до останнього тримав оборону, будучи заблокованим російськими військовими в озері Донузлав на початку окупації Криму в березні 2014-го.

Допрем’єрний показ стрічки в Києві відбувся 25 лютого. На ньому побувала журналістка “Новинарні“.

Від байдужості — до “Воїнів світла”

Попри те, що реєстрація ЗМІ та запрошених анонсована на 19:00, в холі кінотеатру “Київська Русь” людно вже з шостої вечора.

Грає військовий оркестр, співачка виконує патріотичний репертуар, куди чомусь потрапляє “Не твоя війна” Вакарчука. Публіка, як ведеться на подібних заходах, різношерста, але “своя”, що повертає до атмосфери Майдану. “Воїнам світла”, перекладеним українською, мимоволі підспівують і люди, вбрані в піксель, і вишукана панна в натуральній шубі, і народ у яскравих лижних костюмах.

Велика команда творців “Черкас” уже побувала зі стрічкою в областях і тепер очікує, як фільм сприйме київська публіка.

Треба віддати режисерові належне: фільм витримує градус напруги від першого до останнього кадру. Від далекого довоєнного періоду, коли сільські пацани під впливом певних життєвих колізій вирішують піти в армію (де-юре українську, але по факту — “совкову” у всій красі) до протистояння “морським гопникам” із Росії.

Свій шлях трансформації у фільмі проходять усі: як кожен із героїв окремо, так і Збройні сили України, зосереджені в замкненому просторі корабля як команда тральщика з бортовим номером U311. Навіть росіяни, які на початку картини змагаються з українськими моряками і ніби по-дружньому їх підначують, та доходять до відкритого збройного протистояння.

Дідівщина, “самоволки”, п’янки, будинки розпусти — “50 відтінків радянської армії” у всій її безжальності та безсенсовності показані глибоко й емоційно. Структура, де підтримується лише видимість діяльності, де максимально стирається особистість, де відсутній натяк на логіку і послідовність.

80% подій у фільмі відбуваються власне на кораблі. Рефреном до історій героїв “Черкас” на задньому плані звучать новини з київського Майдану. На них ніхто не зважає, аж поки командир під час шикування не доводить підлеглим, що ці події їх не обходять жодним чином та що жодних розмов на політичні теми під час служби бути не може. Але на фінальних етапах зміни сюжету й характерів випусками новин переймаються всі — адже самі “Черкаси” стають головним героєм репортажів як єдиний український корабель, що не здався ворогу і намагається прорватися з оточення. Матроси хором співають “Воїни світла” на хвилі адреналіну й усвідомлення української військової ідентичності.

Сюжетні нестиковки на тлі напруги

Режисер Тимур Ященко зізнається: “Драматургічно ми занижували боєздатність “Черкас”, щоб емоційно зачепити глядача”.

Кінорежисер Тимур Ященко

Деякі сюжетні нестиковки впадають в око — як-от тренування на кораблі з щитами й палицями. Важко повірити, що команда “Черкас” справді могла мати намір протистояти з цими “спецзасобами” російському спецназу. Або ж вбрані по-літньому люди в березні 2014-го. Хай моряки — їхню суворість і загартованість ще можна прийняти, а ось цивільну дівчину, яка зустрічає героя по поверненні в платтячку на бретельках — дещо складніше.

Однак подібні моменти перекриваються високою емоційною напругою, якої режисерові й акторам вдалося досягти, уникнувши впадання у пафос, літературну “цензуру” (діалоги звучать цілком собі по-армійськи) і демонізацію ворога.

Ворог, до слова, показаний цілком реалістично і, наскільки це можливо, “по-людськи”: “Ну, ви показали, що у вас є яйця!” — чуємо від росіян. Типу, нічого особистого, просто виконуємо накази.

Проблема вибору (часом між життям і смертю), тема зниклих безвісти, травма повернення і стіна, що виростає між людиною, яка вертається з бою, і її оточенням — ці та безліч інших сторін російсько-української війни досить відчутно зачеплені в “Черкасах”. Із цієї “морської” картини отримуємо такі собі більші чи дрібніші крупинки солі на відкриту рану.

Окремою “фішкою” фішкою є низка питань, які лишаються без відповідей. Що передавав матросам до початку російської агресії кримський татарин, до якого вони бігали потайки? Для чого на початку фільму герой убив корову? Що зрештою сталося з одним із головних героїв? Цей простір для домислювання робить фільм ближчим до життя.

Трейлер:

“У ВМСУ фільм не зайшов, бо він вскриває радянський гнійник”

За словами режисера, над фільмом працювали більше сотні людей. Головні ролі виконали Євген Ламах і Дмитро Сова. Також у фільмі зіграли актор Роман Семисал, який у 2014-му пішов на фронт добровольцем (а згодом знявся в “Кіборгах” Сеїтаблаєва) та моряк Володимир Бойко, який ніс службу на “Черкасах” та був свідком тих подій.

Здається, запрошення реальних військових на ролі у фільмах про війну з Росією стало вже ознакою хорошою тону — без них не обійшлися ні “Кіборги”, ні “Позивний Бандерас”, ні тим більше “Іловайськ” і “Наші котики“.

Консультував творців “Черкас” безпосередній учасник протистояння на Донузлаві — командир тральщика капітан 3 рангу Юрій Федаш. Він розповідав про реальний перебіг подій, а режисер переосмислював їх і “переплавляв” у сюжет.

“Я зі своєї сторони намагався максимально допомогти, — каже Федаш.

– Але це кіно, зняте очима матроса.

Думаю, результати перегляду ви відчуєте завтра, коли переспите ніч”.

За словами режисера Ященка, напередодні відбувся показ фільму для Військово-морських сил України, і штабним офіцерам кіно не надто сподобалося.

Юрій Федаш (у центрі) на презентації в “Київській Русі”

“Там це зайшло так… “зі скрипом”, — визнає Тимур Ященко. — Ми показали стан ВМСУ на 2013 рік. Вскрили цей “радянський гнійник”. І я хочу це лікувати. Це гнійник не ВМС України, це ментально-культурний конфлікт всього нашого суспільства. Це наша хвороба. Я хочу, щоб ми над цим працювали — кожен окремо, і всі разом. І Майдан — чудовий приклад, як можуть люди гуртуватися, якщо що”.

Читайте також:
Журналісти встановили, де в Севастополі стоїть захоплений Росією мінний тральщик “Черкаси”

“Моряки плакали, як побачили тральщик “Черкаси”, перероблений із буксира “Корець”

Роль тральщика “Черкаси” (після захоплення ворогом судно залишається в Криму) зіграв буксир А-830 “Корець” із командиром Максимом Носенком.

Тимур Ященко розповідає про відмінності між двома суднами та про сприйняття кіношних “Черкас”: “Наприклад, у тральщика була одна щогла. Ось ця гармата — це декорація, ззаду там теж збудовано з фанери. Ми зробили кіношні свої “Черкаси” з “Корця”. Це вже бойовий буксир, він так і зостався в такому бойовому окрасі. А моряки плакали, як побачили “Черкаси”. Бо для моряків корабель — це як жінка. Для командира це його все! Коли “віджали” “Черкаси”, для Юри Федаша це було велика травма. Це сентиментальний момент, і я дуже намагався з корабля зробити окремого збірного героя та надати життя цьому “залізному суб’єкту”.

Кримські сцени фільму знімали біля Очакова.

“Є Очаківський порт, і ми там шукали кримські пейзажі. Знімали біля Кінбурської коси. Ще була Одеса й чудове моє рідне село Олешки в Чернігівській області, де я там провів дитинство. Я дуже хотів цю вмираючу красу показати, це важливо для мене”, — ділиться Ященко.

Тимур Ященко

“Нам дуже важливо показувати, що Україна й далі чинитиме опір”

Протистояння “Черкас” з окупантами тривало три тижні. Гаслом фільму й команди стало: “треба чинити опір” — саме це гасло вигукує творча група фільму, шикуючись наприкінці презентації до спільного фото.

Вперше “Черкаси” побачили глядачі Одеського міжнародного кінофестивалю ще в липні 2019-го, потім стрічку показали на Варшавському фестивалі. 27 лютого фільм іде в широкий прокат в Україні, а на початку березня його побачать в Індії, на фестивалі в Бангалорі. “Це не конкурс, але дуже важливий фестиваль для азійського ринку”, — каже режисер.

“Для команди, для мене надважливо показувати цей фільм світові, нагадувати про анексію Криму, про війну. Війна триває досі. “Черкаси” будуть чинити опір”. Треба емоційно чіпляти міжнародного глядача, щоб увага була до нас прикута. Це був “гоп-стоп” на морі (події березня 2014 — “Н”) — треба розмовляти про це”, — посміхається Тимур Ященко.

“Чинити опір” — фільм уже виконує цю місію в інформаційному просторі. Так само, як до останнього її виконував екіпаж “Черкас”.

Читайте також:
У київському метро з’явилася реклама воєнної екшн-драми “Черкаси”. ФОТО

“Вибір”: фільм про адмірала Жибарєва, який перейшов на бік України

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: