Комедія “Наші котики”: перший фільм-гротеск про АТО зі спаленим Кремлем і здоровим гумором

автор: Леся Шовкун

Сміх не лише продовжує життя – він іще й допомагає знайти вихід у, здавалося б, безвихідних ситуаціях. Принаймні так кажуть психологи. Мовляв, коли смієшся, то найстрашніші речі стають менш моторошними – і це допомагає досягти мети навіть у тих ситуаціях, де людина без почуття гумору впала б у відчай.

Ну а вміння посміятися з самого себе – це взагалі ознака здорової людини. А отже, й нації.

З огляду на вище сказане, у нас для вас є добра новина: 30 січня у прокат виходить неполіткоректна патріотична комедія «Наші котики».

Повна назва – «Наші котики, або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з тимчасовими елементами військового стану» (привіт Стенлі Кубрику).

По-перше, сама поява такого фільму вже є безумовним плюсом. Адже свідчить про чергове прощання з радянщиною, для якої характерно зображувати війну виключно «священною». Досить сказати, що «Наших котиків», у яких часом досить жорстко кпинять над «святим» – героїзмом українських воїнів на передовій – частково підтримали Український культурний фонд і Держкіно.

По-друге, ця стрічка майже напевне нікого не залишить байдужим.

Протилежну сторону фронту, зрозуміло, до уваги не беремо. Зрозуміло, якою там буде реакція на фільм, у якому знущаються з Путіна й не залишають каменя на камені від розумових здібностей бойовиків. Але, безумовно, тішить, що наших «Котиків» «прорекламували» навіть на російському телебаченні. Показавши трейлер в ефірі одного із пропагандистських ток-шоу на тему «что там у хохлов» із «йомкім» коментарем ведучого: «Ето какой-то срам!».

А от на нашому боці сприйняття неполіткоретної комедії режисера Володимира Тихого (він же є автором сценарію) навряд чи буде однозначним.

Початок, безумовно, сподобається всім. Цитуючи одну з продюсерів фільму Уляну Супрун,

«фільм, у якому горить Кремль, просто не можна не подивитися».

А позаяк відбувається це миле серцю кожного українського патріота дійство протягом перших же хвилин, на це кіно радимо в жодному разі не запізнюватися.

Далі теж буде весело. Особливо якщо вам до вподоби дещо трешевий і часом абсурдний гумор у стилі «Безславних виродків» Квентіна Тарантіно (одразу чесно визнаємо, що до «Виродків» наші «Котики» все ж не дотягнули, але навряд чи й варто цього очікувати від молодого кінематографу новітньої України).

А ще більше – якщо до всього ви ще й воювали в АТО/ООС, часто буваєте на передовій чи допомагаєте бійцям як волонтер, служили у війську тощо.

Принаймні на допрем’єрному показі в кінотеатрі «Київська Русь» чи не найгучніше (і вже точно – найчастіше) вибухали реготом саме чинні бійці та ветерани. Щодо інших глядачів, то, можливо, деякі тонкощі специфічного військового гумору зрозуміють не всі.

Трейлер фільму «Наші котики» 

Але веселий настрій під час перегляду цього фільму вам точно гарантовано. Щоправда, в деяких моментах смієшся радше від абсурдності того, що відбувається на екрані й, за задумом, має бути смішним… Втім, частіше все ж смішно по-справжньому.

Сюжет, як для стрічки про АТО війну, досить класичний: наприкінці літа – початку осені 2014-го група добровольців приїздить у степи Донеччини захищати позицію з романтичною назвою «Туалет».

Власне, офіційно вона (не менш романтично) називається «Капустина», і на «туалетну» назву її захисники нібито ображаються… Але нічого не поробиш: найціннішим здобутком цього мініатюрного опорника є таки він – визнаний найкращим у всій зоні АТО клозет типу «очко». З написами MAN/WOMAN, білосніжним туалетним папером і навіть… біде.

Фу, соромище яке – це ж якщо сепари раптом захоплять таку цінну позицію, то виявлять… що замість мочити ворогів Батьківщини в сортирах, її захисники мили дупи в біде?!

Спойлер: не хвилюйтеся, про стосунки захисницьких дуп із біде сепари так нічого й не дізнаються. А от історична цитата про мочіння в сортирах (яка лунає з вуст її автора й у цьому фільмі) в контексті незламної позиції «Туалет» набуває нового значення.

Зліва праворуч: Професор, Грін, Літо і Пенальті

Бо ж незламні захисники «Туалету» таки замочують ворогів по-чорному. Хоч спершу їм – яка несправедливість! – ніхто не вірить. Навіть побратим «Пенальті» (Дмитро Хом’як, який блискуче зіграв Юра у фільмі «Припутні», і цього разу не підкачав).

Ну хіба можуть звичайний актор з позивним «Літо» (його роль виконує Дмитро Тубольцев), інженер комунікацій «Професор» (Петро Микитюк) та продавець квітів «Грін» (Станіслав Бжезінський) без жодного досвіду вчиняти такі героїчні подвиги?!

Та запросто! Щоправда, не без допомоги збігу обставин… Але це вже дрібниці.

Капелан (Ярослав Федорчук) у фільмі з’являється ближче до кінця, але відіграє дуже важливу роль

Також у фільмі є вихована на рафінованих «стандартах Бі-Бі-Сі» журналістка Оля (Віра Климковецька), яка приїхала на героїчну позицію відзняти сенсаційний репортаж.

Оля

Але стандарти Олю підвели. І хтозна, чим би обернулася для неї спроба повністю їм відповідати, якби не геройський… ба навіть супергеройський вчинок Гріна.

Грін

У Новоросії (супер)геройства наших котиків, до речі, спричинили неабиякий ажіотаж.

Тож далі була страшна помста. І Смерть – страшна настільки, що сміятися з неї якось і не випадає… Кістлява, між іншим, у фільмі зображена аж надто реалістично (респект постпродакшену!). Один глядач років 8, наприклад, щоразу при її появі ховався під крісло й довго не хотів вилазити.

Але зовсім інша річ – сміятися в обличчя Смерті, як це вміють і практикують наші котики і в житті, й на екрані. Тож попри гіркі моменти й неминучі сльози під «Пливе кача…», без якого у фільмі про російсько-українську війну, хай навіть комедійному, обійтися складно, загальний настрій «Наших котиків» більш ніж позитивний.

До речі, хтось там вище нібито казав, що до Тарантіно стрічка Тихого недотягує? Дурниці. Хіба можна порівнювати вигаданий світ зі справжньою воєнною дійсністю? А «Наші котики» значною мірою ґрунтуються саме на реальних подіях, про які автори дізнавалися від учасників бойових дій на сході.

Одним із яких, до слова, є й виконавець ролі «Літа» Дмитро Тубольцев. Який до 2014 року встиг зробити кар’єру актора не лише Молодого театру, а й різноманітних серіалів – зокрема російських, де часом доводилося грати і доблесних військовослужбовців Російської Федерації…

Літо

Втім, після Майдану та агресії РФ щодо України для Дмитра все змінилося. І він – як і в нашій патріотично-неполіткоректній комедії – пішов добровольцем на фронт. Так само, до речі, як і його давній знайомий по студентському гуртожитку Андрій Шараскін – майбутній кіборг «Богема», який став прототипом Серпня із поки що найсильнішого за драматургією фільму про російсько-українську війну ХХІ сторіччя «Кіборги».

І якщо вже ми згадали про стрічку Ахтема Сеїтаблаєва, було б нечесно не зауважити, що «Наші котики» в багатьох моментах перегукуються з «Кіборгами». Настільки, що інколи спадає на думку певна підозра: а чи не є гиготливі «Котики» певною пародією на пафосно-героїчних «Кіборгів»?

Втім, навіть якщо так – це не мінус жодній із двох стрічок. Адже обидва жанри для змалювання воєнної історії надзвичайно потрібні й важливі.

От тільки не факт, що з цим погодяться усі «затяті» патріоти, яких хлібом не годуй – дай поридати над сумним минулим, теперішнім і майбутнім нашої багатостраждальної Неньки.

Та що там казати – в ту мить, коли один із героїв «Наших котиків» недбало наспівує «Пливе кача по Тисині», готуючи обід, авторка цих рядків теж ледве не застогнала від такої наруги над Реквіємом Майдану… Проте з розвитком сюжету таке «блюзнірство» цьому герою мимохіть пробачаєш.

Професор

Чи пробачить «Нашим котикам» насмішку над героїчним дискурсом АТО/ООС та частина патріотичної спільноти, для якої жарти «зі святого» неприпустимі й ледве що не замовлені «з Москви»?

Навряд чи. Тож окрім критичних списів з боку кінокритиків, які, звісно ж, знайдуть у цьому фільмі безліч сценарних, режисерських, постановницьких і ще бозна-яких огріхів, майже напевне можна спрогнозувати затяті суперечки й серед «пересічних» патріотів та любителів кіно.

А тому – обов’язково йдіть у кіно на «Наших котиків». Треба ж знати, на чий бік ставати у цих потенційних дискусіях 😉

Такою оригінальною “повісткою” за підписом Степана Бандери (онука провідника й також одного з продюсерів фільму) на “Наших котиків” можна запросити друзів. Фото: Новинарня

Читайте також:
Фільм “Іловайськ 2014”: краще один раз побачити