Час затримки суден у Керченській протоці зріс, під загрозою – чорноморські порти. МОНІТОРИНГ

Середня тривалість штучного утримання силовиками РФ суден із вантажами для портів Маріуполя й Бердянська на вході до Азовського моря у 2019 році становила майже 30 годин (29,9 години), і ймовірно, що міст через Керченську протоку використовується насамперед для перевезень військової техніки.

Як передає “Новинарня“, про це повідомляє моніторингова група редакції BSNews та “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” за результатами свого дослідження.

“При цьому в січні 2020-го, як і в останні шість місяців, ця тривалість переважно складає близько 40 годин“, – ідеться у звіті.

При цьому моніторингова група вважає нормальною часом очікування дозволу Росії на прохід судна Керченською протокою становить від 0 до 2-5 годин, іноді – до 7 годин (за відсутності шторму), як це було до блокади, яка почалася в липні 2018 року.

У звіті зазначається, що наприкінці 2019 року в Керченській протоці з’явився новий фактор, що буде створювати перешкоди свободі судноплавства – завершено формування бригади спеціального призначення для охорони Керченського мосту.

За прогнозом BSNews та “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень”, дії Росії в Азовському морі та Керченській протоці у 2020 році залежатимуть перш за все від Берегової охорони ФСБ та “спецназу” Росгвардії, на які покладено безпеку Керченського мосту.

При цьому, констатують дослідники, відкриття Керченського мосту має на меті насамперед військові перевезення.

“Головним наслідком відкриття вантажних залізничних перевезень, що анонсоване на 1 липня 2020 року, є кардинальне покращення військової логістики. Оскільки до окупованого Криму спрямовуються найсучасніші зразки російського озброєння, в тому числі потенційні носії ядерних боєприпасів, слушним виглядає наступний прогноз: у 2020 році перекриття (під різними приводами) руху суден в Керченській протоці буде використовуватися РФ задля секретності військових перевезень“, – зазначають автори моніторингу.

Моніторингова група також звертає увагу, що якщо у довоєнному 2013 році вантажообіг Маріупольського порту становив 15,5 млн тонн, то в наступні чотири роки він втратив 58% вантажопотоку, а у 2019-му становив 6,57 млн тонн.

“Де-факто блокада Азовського моря в 2018 році призвела до втрати ще 0,6 млн т вантажів Маріупольського порту – вантажообіг знизився до 5,9 млн т (на 62% у порівнянні з 2013 роком, тобто в 2,6 раза)”, – ідеться у звіті.

“Невелике збільшення вантажообігу Маріупольського порту в 2019 році (6,57 млн т у порівнянні з 5,9 млн т 2018 року – тобто на 11,4%) є наслідком величезної роботи, що була проведена в порту для прискорення термінів обробки суден, механізації, поглиблення акваторії підхідного каналу та ін.” – зазначили автори моніторингу.

“Але наш головний прогноз все ж таки стосується не Азовського моря, з яким майже все зрозуміло, а ситуації зі свободою судноплавства в Чорному морі… Ми майже впевнені в тому, що “Азовська криза” – це “тренування”. В 2020 році подальших дій РФ щодо створення перешкод судноплавству до українських портів потрібно очікувати не тільки в Азовському, а й у Чорному морі.
Чому? Тому що в 2019 році питома вага вантажообігу українських портів Азовського моря склала лише 5% від загальноукраїнського”, – зазначили дослідники.

Читайте також:
Шини, кораблики, фаєри. Під посольством РФ – акція проти агресії на Азові