В Україні запровадять посаду уповноваженого з питань інформації

У межах проекту закону про протидію дезінформації в Україні з’явиться Уповноважений з питань інформації, який взаємодіятиме з суспільством, поширювачами інформації, і з судом – у питаннях, що належать до його компетенції.

Про це під час презентації законопроєкту в п’ятницю, 17 січня, розповів заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук, передає УНН.

“Чинне законодавство не передбачає особи, можливості звернутись за захистом прав суспільства, тому немає ні повноважень, ні можливостей. Як ми на це відповідаємо – це Уповноважений з питань інформації, який діє в інтересах суспільства, який має право звертатися і до поширювачів інформації, і до суду з питань, що відносяться до його компетенції”, – повідомив Максимчук.

Так, Уповноважений призначатиметься Кабміном, з кандидатів, які вносяться МКМС, Мін’юстом, Уповноваженим ВР з прав людини. Ця посада передбачає моніторинг інформаційного поля, а її виконавець має захищати інтереси суспільства.

“Основними його повноваженнями є моніторинг інформаційного поля, реакції на заяви, звернення до поширювачів інформації з вимогами про спростування або права на відповідь, щодо дезінформації, або до суду, у випадку, якщо відсутня реакція розповсюджувача на звернення. Якщо Уповноважений звертається до розповсюджувача, а той не реагує або відсутній взагалі у публічному доступі, дані, хто це розповсюджує, тоді йде звернення до суду з вимогою про обмеження доступу до цієї інформації”, – розповів заступник міністра.

Він також зазначив, що усі обмеження приймаються виключно за рішенням суду, а Уповноважений – діє як суб’єкт і має захищати інтереси суспільства.

У випадку, якщо у діях особи є склад злочину, він звертається до правоохоронних органів, щоб встановити “є – немає” (дезінформації, – “Н”), і відповідно до процедури, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, довести цю ситуацію до суду або не довести.

Основні інструменти, що матиме Уповноважений у боротьбі з дезінформацією: право на відповідь або вимога про спростування інформації.

“Спочатку йде процедура досудова, але якщо не досягається результат, звертається Уповноважений до суду, і відповідно, у такому порядку відбуваються всі інші процедури, що мають або привести до успіху, або сторона, що розповсюджує – доведе, що це не є дезінформація”, – резюмував Максимчук.

Читайте також:
Європарламент назвав Росію головним джерелом дезінформації у Європі

Раніше президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до 31 грудня 2019 року розробити та направити на розгляд Верховної Ради законопроект щодо врегулювання діяльності медіа в Україні.

Багато норм з тих, які наразі обговорюються в законопроекті про дезінформацію, будуть діяти доти, поки частина України залишається тимчасово окупованою.

Читайте також:
У РНБО відреагували на “план Зеленського з депортації жителів Донбасу”, який поширюють в ОРДЛО