Президент Литви нагородив групу українців – захисників Вільнюса 1991 року. ФОТО

Президент Литви Гітанас Науседа з нагоди Дня захисників свободи вручив пам’ятні медалі групі активістів, які обороняли незалежну Литовську Республіку під час російської агресії 1991 року.

Як передає “Новинарня“, серед 11 українців, нагороджених медаллю “13 січня” в Президентському палаці у Вільнюсі під час церемонії в п’ятницю, 10 січня – колишні й нинішні держслужбовці, журналісти, правники, учасники АТО, один народний депутат та ін.

“На знак визнання людей, які заслужили незалежність Литви, державні нагороди присуджуються 24 особам. З 2002 року вперше нагороджено 11 українців, які підтримали Литву під час подій січня 1991 року. Частина з них брала участь у захисті Верховної Ради Литовської Республіки та інших важливих державних об’єктів”, – повідомили в адміністрації президента Литви.

Президент Гітанас Науседа підкреслив, що “навіть у найчорнішій темряві наші захисники свободи зберігали надію, стримували страх і чинили опір. Добровільно захищаючи найважливіші інститути молодої держави, вони забезпечили виживання незалежної Литви і своїм прикладом показали світові, що ми справді заслуговуємо бути вільними”.

“Навіть перед лицем найбільшої небезпеки Литва була не сама… Пам’ятні медалі “13 січня”, вручені литовцям та українцям, свідчать про єдність свободи, що об’єднала дві країни, та вшановує їхній вчинок”, – зазначили в пресслужбі президента Литви.

Присутній на церемонії посол України в Литві Володимир Яценківський також заявив про “символ єдності двох наших народів, в історії яких є достатньо свідчень того, що наша єдність є запорукою наших перемог”.

Список українців, нагороджених указом президента Литовської Республіки Гінтаса Науседи в січні 2020 року:

1. Дикий Євген – командир загону студентів-добровольців, у 1991 році – студент біофаку Київського університету ім. Шевченка, тепер – науковець-біолог, директор Національного антарктичного центру, також ветеран АТО (батальйон ЗСУ “Айдар”), нагороджений орденом “За мужність”

2. Сніжко Олександр – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент Автодорожнього інституту, наразі юрист

3. Прядко Вадим – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент історичного факультету КНУ ім. Шевченка, наразі підприємець

4. Поліщук Микола – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент природничого факультету Педагогічного університету ім. Драгоманова, наразі журналіст

5. Онищак Ростислав – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент Львівського університету ім. Франка, наразі у складі добровольчих формувань бере участь в ООС (через що не зміг особисто прибути на нагородження)

6. Ніколенко Євген – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент юридичного факультету КНУ ім. Шевченка, наразі адвокат, зокрема був адвокатом активістів УНСО у справі учасників акції “Україна без Кучми” та одним із керівників ГО “Наша справа” під час Революції Гідності

7. Михеєнко Ростислав – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент юридичного факультету КНУ ім. Шевченка, наразі юрист, працівник юридичного управління офісу президента України

8. Катрич Юрій – боєць-доброволець у складі литовських формувань, крім оборони Сейму Литви; брав участь зокрема в обороні Вільнюського телецентру від радянських військ 13.01.1991; на той час – ветеран війни в Афганістані, нагороджений орденом Червоної зірки, прибув раніше за всіх інших українців до оточеного Вільнюса, щоб забрати з радянської армії свого молодшого брата, який був солдатом-строковиком ВДВ і не хотів виконувати накази про стрільбу у мирних громадян; наразі – ветеран АТО, з 2014-го по 2020 рік служив у добровольчому батальйоні “Луганськ -1”, нещодавно демобілізований за станом здоров’я

9. Криворучко Юрій – на той час – один із лідерів “Студентського братства” Львова, член НРУ, лікар; організував постачання значної кількості гуманітарної допомоги та ліків до Литви з Галичини, сам перебував у Вільнюсі на барикадах як координатор цієї гуманітарної допомоги та одночасно як боєць-доброволець

10. Яковина Микола – на той час – голова Івано-Франківської обласної ради (обраний від Народного руху України), прорвав паливну блокаду Литви, організувавши постачання бензину із Західної України; наразі на пенсії

11. Поровський Микола – на той час – народний депутат Верховної Ради УРСР скликання 1990 року, член Народної ради (обраний від Народного руху та УРП); один із керівників Комітету підтримки Литви; організував підтримку Сейму Литви опозицією у Верховній Раді України, зокрема сам неодноразово привозив до  Литви гуманітарну допомогу та виступав у Сеймі Литви під час його облоги радянськими військами; надалі – політик, державний службовець; у 2014 році поновився із запасу у званні підполковника та був заступником командира 3-го полку спецпризначення, ветеран АТО; з 2015 року – у штаті управління психологічної роботи Геншабу ЗСУ, нагороджений орденами “За заслуги” трьох ступенів

Фото: пресслужба президента Литви

Декілька українців, які залишалися в Литві 1991 року аж до так званого “путчу ГКЧП”, отримали таку само нагороду ще восени 1991 року (за різними даними, три або чотири особи), серед них зокрема відомий львівський активіст УГС та Народного руху, боєць студентського добровольчого загону Михайло Сарвас.

Читайте також:
У Литві лише тепер пішла до суду справа двох обвинувачених у штурмі 1991 року

Штурм Вільнюської телевежі: пізні суди в Литві, знайома російська пропаганда й уроки для України