СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
48500 +823
Летальні випадки:
1249 +22
Одужали:
21376 +221
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 715770 (+9934). Оновлено: 09:26 05.07.2020

Мовний Зе-відкат: законопроєкт “Про медіа” може перекреслити важливі здобутки закону про мову

 

автор: Тарас Шамайда
співкоординатор руху “Простір свободи”, один з розробників закону про державну мову

“Детектор медіа” оприлюднив попередній текст проєкту закону “Про медіа”, який має замінити цілу низку законів, що регулюють діяльність преси, радіо, телебачення та інших засобів масової інформації. Цей законопроєкт, наданий членам Комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики, можуть офіційно зареєструвати в парламенті найближчим часом.

Аналіз цього тексту свідчить, що він передбачає скасування низки важливих законодавчих змін, передбачених законом про державну мову.

По-перше, стаття 41 нового проєкту, хоча в цілому і зберігає більшість норм закону “Про телебачення і радіомовлення”, що захищають українську мову в телерадіоефірі, перекреслює збільшення частки української мови на радіо.

Зараз мінімальна обов’язкова частка української мови ведення радіопрограм становить 60%, цю ж цифру перенесли і в новий законопроєкт. Але справа в тому, що перехідними положеннями закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачено збільшення цієї частки в майбутньому до 90% для загальнонаціональних мовників і до 80% – для місцевих. Відповідні зміни до закону “Про телебачення і радіомовлення” мали набути чинності у 2024 році, але весь цей закон тепер планують скасувати. А в законі про медіа, який його замінить, норма про 90% і 80% стосуються лише телебачення. На радіо ж в після 2024 року діятиме і далі норма про 60%, а 90% української мови вимагатиметься лише для новин.

По-друге, в законі про пресу з 2022 року мала набути чинності нова редакція мовної статті: “Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.
Застосування мов у друкованих засобах масової інформації визначає Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

У новому ж законі, чи то пак, проєкті, стаття 42 звучить зовсім інакше:
“Друковані та онлайн-медіа в Україні видаються (виходять) державною мовою, а також іншими мовами, в порядку визначеному законами України”.

Відчуйте різницю.

По-третє, ще гіршу зміну пропонується внести до частини другої статті 14 Закону “Про кінематографію”.

Зараз вона звучить так: “Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Автори проєкту закону про медіа пропонують через кому дописати, “а щодо суб’єктів у сфері медіа – Законом України “Про медіа”. Тобто не також і законом про медіа, а лише ним.

Поширення фільмів, мультфільмів тощо в медіа взагалі виводиться з-під дії закону про мову, частина 6 статті 23 якого докладно регулює мову кінематографії.

Які норми регулюватимуть мову кінематографу в новому законі про медіа – ще вилами по воді писано, натомість зрозуміло, які норми закону про мову не діятимуть для телебачення та інших медіа, якщо їх виведуть з-під дії мовного закону:

“Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України “Про кінематографію”. У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.
Фільми, не визначені абзацом другим цієї частини, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою.
Інформація про демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу завчасно доводиться до відома глядачів”.

Навіть цих трьох змін, які лежать на поверхні проєкту закону про медіа, достатньо, щоб говорити про загрозу серйозного відступу в справі захисту української мови принаймні в деяких дуже важливих сферах.

Що це: технічна помилка чи злий умисел?

З одного боку, важко уявити, щоб такі зміни запланували випадково. З іншого – загальна логіка законопроєкту про медіа передбачає нормальні механізми захисту української мови, як нові, так і успадковані з чинних законів.

Навіщо людям, які однією рукою вписують у проєкт дієві механізми захисту мови, іншою рукою їх руйнувати?

Відповідь стане зрозумілою вже найближчим часом, коли проєкт офіційно зареєструють у Раді. Якщо проблемні місця не виправлять, значить, це свідома лінія, і українцям треба знову готуватися до серйозного бою за мову.

Читайте також:
Українська втрачає позиції на ТБ і в сфері послуг: мовний моніторинг-2019. ІНФОГРАФІКА

“Слуга народу” Бужанський хоче скасувати закон про мову

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

5
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: