Підсумки 2019 року від соціологів: ЗСУ, НАТО, Зеленський, оптимізм і трохи погіршення

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці року провели загальнонаціональне опитування, щоб підбити підсумки 2019 року та визначити громадську думку з принципових питань.

Результати дослідження, презентованого 26 грудня, публікує “Новинарня“.

Політик року

Політиком 2019 року  однозначно визнаний Володимир Зеленський – його назвали у відкритому питанні 46% населення.

Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року – 16%), Юлія Тимошенко (3%, торік – 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік – 4%), Віктор Медведчук (2%).

24% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018-му таких було 25%).

Події року

Фото: Новинарня

Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори – парламентські та президентські (цю подію назвали  58% громадян), причому подія визанана позитивною.

Далі йдуть: звільнення полонених (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу Православною церквою України (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%).

Жодної події не змогли назвати 16% (минулого року – 12%).

Головною політичною подією 2019 року у світі було названо нормандську зустріч (23%).

Наступні за кількістю згадок: імпічмент Трампа (6%), війна в Сирії (2%), Брекзит (2%), протести “жовтих жилетів” у Франції (2%).

Жодної суттєвої події у світі не змогли назвати 51%.

Правильність напрямку руху при погіршенні ситуації

Відносна більшість громадян – 44% – вважають, що Україна прямує в правильному напрямку.

В неправильному напрямі руху країни переконані 36%, а ще 20% своєї думки не визначили.

Наприкінці минулого, 2018  року, навпаки, абсолютна більшість (70%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18% – правильним (не визначилися тоді 12% ).

Соціологи “Демініціатив” відзначають: останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року. Тоді 42% вважали напрям руху країни правильним, 31% – неправильним. Але вже в листопаді 2005-го думка громадян змінилася на протилежну: 59% вважали прямування країни неправильним і лише 18% – правильним.

Читайте також:
Уперше з часів Ющенка відносна більшість українців бачить “правильний шлях розвитку”. СОЦІОЛОГІЯ

Водночас, як і рік тому, більшість громадян вважає, що в більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік погіршилося, хоча й меншою мірою, ніж  минулого року.

Рік тому щодо більшості сфер переважали оцінки змін на гірше, а цього року переважає думка, що ситуація не змінилася.

Найбільш негативні  зміни у 2019 році, на думку населення, сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 61% населення (85% у 2018), охороні здоров’я (46%), соціальному захисті (44%).

Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах – обороноздатності країни (31% позначили зміни на краще, 15% – зміни на гірше і ще 44% – відсутність змін), міжнародному іміджі України (31% – зміни на краще, 21% – зміни на гірше і 38% – відсутність змін) та міжнаціональних стосунках (19% – зміни на краще, 15% – зміни на гірше і 54% – відсутність змін).

У решті оцінюваних сфер переважають відповіді “не змінилося”, проте, зазначають соціологи, в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 році: пенсійне забезпечення (-25%, було -48%), упевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%), рівень добробуту родини (-23%, було -52%), ситуація із злочинністю (-22%, було -46%), оплата праці (-21%, було -51%), рівень стабільності (-20%, було -63%), економічне становище України (-18%, було -61%), рівень демократії (-5%, було -30%), дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%), освіта (-12%, було -25%), дотримання прав і свобод громадян (-8%, було -31%), становище російськомовного населення (-7%, було -23%), ставлення громадян до влади (-5%, було -61%), ставлення влади до громадян (-6%, було -54%), становище україномовного населення (-3%, було -12%), становище етнічних та релігійних менших (-3%, було -18%).

Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29% опитаних, змінилася на гірше, на думку 14% – на краще, а відносна більшість громадян – 47% – вважають, що ситуація не змінилася.

Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% – на краще і 22% – що не змінилася.

Загалом громадяни оцінили економічне становище України 2019 року в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини – в 2,75 бала.

Віра в подолання труднощів

28% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість – 50% – вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі.

А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11%  населення.

Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18% вважають, що в найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж – 18% – сподіваються,  що в цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини.

Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища України та власної родини громадини не вірять (відповідно, 17% і  16%).

Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться – ані в країні (51%), ані в  родині (53%).

А от у найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще – і в країні (38%), і в родині (38%).

Вважають, що ситуація зміниться на гірше, 13,5% – щодо країни і 12% – щодо родини.

18% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 22% – в родині.

Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати – ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28%).

Більшість громадян (51%) сподіваються, що в наступному році кращого буде більше, ніж гіршого.

Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 16%.

У своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (52% вважають, що це відбудеться, і 36% – що ні) та щодо зростання інвестицій в Україні (відбудеться – 47%, ні – 33%).

А найбільш імовірно, що не відбудеться, на думку українців: зменшення корупції (вважають це імовірним 30%, ні – 59%), покарання корупціонерів (імовірно – 31%, ні – 58%), встановлення справедливого правосуддя (імовірно – 30%, ні – 56%), зниження рівня злочинності (імовірно – 32%, ні – 53%), зниження тарифів (імовірно – 31%, ні – 58%).

Найменш імовірною подією громадяни вважають у 2020 році зміну влади:

дострокові вибори президента (імовірно – 15%, ні – 70%), дострокові вибори Верховної Ради (імовірно – 18%, ні – 64%), зміна уряду (імовірно – 22%, ні – 58%).

Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде.

Особисто готові брати участь у мітингах та демонстраціях 16% (4% – обов’язково і ще 13 – скоріше за все), а 71% – ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року.

Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21% опитаних.
66% вважають, що цього не буде.

Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні – 46%, економічне зростання, відповідно, 45% і 45%, зростання добробуту людей – 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу – 38% і 37%.

Основним почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), а також оптимізм (38%) та тривога (26%).

Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).

Надія та оптимізм переважають  в усіх регіонах України, оптимізм – особливо на Заході (45%), а надія – на Півдні (67%).

Баланс довіри до політиків та інституцій

Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики  – Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%).

Також переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%).

Найгірший баланс довіри-недовіри мають Петро Порошенко (-66%), Віктор Медведчук (-61%), Віталій Кличко (-55%), Арсен Аваков (-54%), Юлія  Тимошенко (-54%), Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%).

Далі за рівнем негативного балансу йдуть: Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).

Фото: прес-центр штабу АТО

Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%).

Далі йдуть церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%).

Позитивний баланс довіри також мають: Державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), президент України (+32%), державна прикордонна служба (+28%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%), ЗМІ України (+15%), омбудсмен (+11%).

Майже ділиться  довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45%  не довіряють), патрульна поліція (45% довіряють і 44% не довіряють), Служба безпеки України (довіряють 42%, не довіряють 45%).

Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%).

Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), політичним партіям (-54%), місцевим судам (-53%), комерційним банкам (-51%), прокуратурі (-50%), державному апарату, чиновникам (-51%), Верховному Суду (-42%), Антикорупційному суду (-42%), Національному Агентству з запобігання корупції (-40%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%), Національному антикорупційному бюро України (-36%), Конституційному Суду України (-36%).

Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України  (-29%), Верховної  Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).

Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців. 13% мають протилежну позицію – що нинішня влада гірша. А, на думку 34%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої.

Геополітичні орієнтації

Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій – стабільна, зазначають “Демініціативи”.

У  грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз.

У грудні 2015 року  – відповідно, 56% і 13%; у грудні 2016 року – 58% і 11%; у грудні 2017 року – 59% і 11%; у грудні 2018 року – 59% і 12,5%.

У грудні 2019-го – вже 64% обирають вступ до ЄС і 13% – до Митного Союзу.

Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон  майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%). Дещо з “меншим рахунком” переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%).  Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).

Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають уже 51% громадян (46% у 2018 році, 38,5% у 2017 році)

Ще 1,5% сподіваються  на військовий союз зі США.

Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% – у 2018 році).

Підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить лише 5,5% (7% – у 2018 році).

Проте в цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України.

У Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД. Щоправда, це менше, ніж торік, коли на Сході таких було 20%.

Відчуття щастя і свята

Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, втім, так само, як і 2018 року – 60%.

Найбільше “щасливчиків” виявилося в Західному регіоні – 72%. Але й у на решті території України “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні – 58%, Південному – 65%, Східному – 55%.

У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% опитаних упевнені, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподіваються, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде  гірший.

Абсолютна більшість українців (86%) полюбляють новорічні свята; по-різному буває у 9%, не люблять ці свята лише 5%.

Читайте також:
У Луцьку ПЦУ вперше святкує Різдво за новим стилем. ФОТО, ВІДЕО

Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017  році – 76%, у 2018 році – 69%).

Ще 21% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня (у 2018-му – 17%).

4% (як і торік) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня.

Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).

Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% – в гостях у друзів чи родичів, 3% –  у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 2% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 1% – за кордоном, 0,5% – в інтернеті, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.

Середня сума, яку  українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн).

Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.

У заочному “змаганні” – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків – переміг традиційний Дід Мороз: 28% (стільки ж минулого року). За Святого Миколая “проголосували” 17%  (12% – у 2018 році) і ще менше – за Санта Клауса (1%, у 2018 році – 3,5%).

Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.

Щодо подарунків, то, як і торік,  найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%).

А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення.

Читайте також:
Соціологи показали, скільки українців підтримують перенесення Різдва на 25/12. ІНФОГРАФІКА

Самоідентифікація

Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 році – 67,5%).

Регіональна ідентифікація переважає у 16% опитаних (2018 році – 18%).

Загальнонаціональна ідентифікація переважає місцеву в усіх регіонах України: у Центральному регіоні – 78% проти 14%, у Західному – відповідно, 76% і 17%, Південному – 84% і 12%, Східному – 66% і 18%.

У Східному регіоні також вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%).

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом “Демініціативи” з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

Читайте також:
Томос, війна, зубожіння і щастя: соціологи виміряли настрої українців-2018