Комітет ООН схвалив проєкт кримської резолюції: вперше зафіксовано поняття “агресія”

 

Третій комітет Генеральної асамблеї ООН схвалив проєкт резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”. Саме у цьому проєкті щодо АРК вперше застосовано визначення “агресія”.

Як повідомляє “Новинарня“, за проєкт резолюції у четвер, 14 листопада, у Нью-Йорку “за” проголосували 67, проти 23, утрималися 82 учасники, передає “Укрінформ”.

Ініціатором резолюції виступила Україна, ще близько 40 країн є її співавторами. Позицію України в комітеті представив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

Це вже четвертий документ ООН щодо порушення прав людини в окупованому Криму. Крім частин, які повторюють попередні тексти, проєкт резолюції містить низку нових положень.

Зокрема, для оцінки ситуації в Криму вперше пропонується застосовувати термін “агресія” – відповідно до резолюції від 1974 року “Визначення агресії”. У тому документі, зокрема, визначено, що агресією є застосування збройних сил державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. При цьому жодне набуття території чи особлива вигода, отримана внаслідок агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

У проєкті оновленої резолюції, як і в попередніх документах, зазначено, “що захоплення Криму силою є незаконним і таким, що порушує міжнародне право” і “що ці території мають бути негайно повернуті”.

Документ передбачає, що генеральний секретар ООН підготує на наступну, 75-ту сесію Генасамблеї ООН доповідь щодо її виконання.

Крім засудження тортур з боку російської влади до політичних в’язнів, що застосовуються з метою отримання фальшивих зізнань, у документі констатується:

“Окупація продовжує впливати на реалізацію соціальних та економічних прав жителів, у тому числі дітей, літніх людей та інвалідів”.

Як і в попередніх резолюціях, нинішній проєкт засуджує факти насилля щодо жителів Криму. Водночас у ньому є нові положення, зокрема про те, що нинішня “політика та практика Російської Федерації становлять постійну загрозу та унеможливлюють проживання в Криму й змушують населення виїжджати з півострова”.

У документі міститься нагадування, що індивідуальні чи масові насильницькі переміщення, а також депортація з окупованих територій на територію окупаційної держави чи в будь-яку іншу країну заборонені міжнародним гуманітарним законодавством.

“…Російська Федерація проводить політику та практику, спрямовану на зміну демографічної структури в Криму“, – йдеться в документі.

При цьому уточняється, що “окупаційна влада не може депортувати чи переміщувати власне цивільне населення на окуповану територію”.

У проєкті рішуче засуджуються масове затримання правозахисників під приводом боротьби з тероризмом та інші форми репресій щодо них, у тому числі щодо активістів громадянської ініціативи “Кримська солідарність”, яка документує порушення на півострові та надає гуманітарну допомогу родинам жертв політично мотивованих переслідувань.

Резолюція позитивно оцінює звільнення Росією та Україною утримуваних осіб 7 вересня 2019 року і “закликає Російську Федерацію звільнити всіх українських громадян, котрі незаконно утримуються, та забезпечити безпечне повернення їх в Україну”.

У документі засуджуються всі спроби Росії легалізувати її намагання анексувати Крим, у тому числі автоматичне нав’язування російського громадянства, проведення незаконних виборчих кампаній та зміну демографічної структури населення Криму.

Серед вимог до Росії додалася нова: утримуватися від арешту чи кримінального переслідування мешканців Криму за незлочинні дії чи думки, висловлені в тому числі в коментарях чи повідомленнях у соціальних мережах до окупації, та звільнити всіх жителів Криму, які були заарештовані або ув’язнені за такі дії.

У проєкті резолюції також передбачена вимога до Росії співпрацювати зі Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, яка повинна мати безпечний і безперешкодний доступ до всієї території України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.

У документі міститься заклик до країн-членів продовжувати адвокацію України на двосторонніх та багатосторонніх форумах заради дотримання прав людини, у тому числі шляхом засудження порушень та зловживань у Криму.

За процедурою текст резолюції, схвалений комітетом ГА ООН, має бути винесено на розгляд Генеральної Асамблеї у грудні.

Раніше Генасамблея ООН ухвалила три резолюції щодо порушення прав людини в Криму – у 2016, 2017 та 2018 роках, проте Росія проігнорувала їх виконання. Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН розглядає соціальні, гуманітарні та культурні питання.

Читайте також:
Трибунал для агресора: суд у Гаазі погодився розглянути позов України проти РФ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: