Квест Кремля: навіщо Зеленського запросили до Росії на 75-річчя Перемоги

Сергій Борщевський
письменник, дипломат, експерт Центру дослідження Росії

30 серпня помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Кремль має намір запросити Володимира Зеленського на “святкування 75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні”.

Чому Москва сповіщає про це на весь світ більш як за вісім місяців до події та як реагувати на її запрошення? Щоб визначитися з відповідями, слід пам”ятати головне: сьогоднішня Росія – унікальна країна, де при владі не якась партія чи коаліція, не олігархи, а спецслужби з відповідними способами мислення і дій.

Тому прийняття чи неприйняття запрошення стає квестом для української влади. Бо й справді, що відзначати Україні в особі її очільника – перемогу у Великій Вітчизняній, як формулює Кремль, чи все-таки у Другій світовій? І який день вважати Днем перемоги – 8 травня, як було насправді і яке відзначає цивілізований світ, чи 9-те – дату, встановлену в СРСР якраз на противагу цьому світові?

Далі ще цікавіше. Представник Кремля назвав країни, лідери яких уже прийняли запрошення: Франція, Куба, Індія, Чехія, Венесуела, Білорусь, Сербія, Молдова.

Варто відзначити, що п’ять із восьми названих майбутніх гостей Москви – Куба, Індія, Венесуела, Білорусь, Сербія – 18 грудня 2018 року голосували разом з Росією проти резолюції Генеральної асамблеї ООН “Ситуація з правами людини в анексованому Криму”, оскільки їхні перші особи, з якими, за задумом Кремля, мав би сидіти за одним столом Володимир Зеленський, не вважають російську агресію агресією.

Молдови та Чехії у цьому переліку немає завдяки виваженій позиції їхніх урядів, а аж ніяк не відомих своєю проросійською політикою Ігоря Додона та Мілоша Земана. Останній, до речі, ще 25 листопада 2014 року, під час візиту до Астани, висловився проти вступу України до НАТО, за її нейтральний статус.

Про Еммануеля Макрона – окремо. Тим, кого може здивувати його згода опинитися за одним столом з венесуельським диктатором Ніколасом Мадуро, раджу замислитися, чи не спричинений нещодавній пасаж Макрона про “глибоко європейську Росію” не лише традиційним французьким антиамериканізмом і бажанням посилити вплив Франції й власну позицію. Чи не зібрали нарешті французькі спецслужби й не поклали на стіл своєму президентові докази причетності “руки Москви” до заворушень “жовтих жилетів” і чи не є, здавалося б, несподіваний розворот Макрона в бік Москви мовчазною платою за те, що йому нарешті дадуть спокій?

А що в кремлівському меню на 9 травня 2020 року? Крім усього іншого, звичайно, військовий парад. Як бути в цій ситуації? Спостерігати з усіма дифіляду війська держави-агресора чи зробити запізнілий демарш і залишити Красну площу? Квест.

Не можна виключати й того, що до вже згаданих Юрієм Уваровим персон додадуться й лідери інших країн, які так само голосували проти згаданої резолюції ГА ООН від 19 грудня 2018 року, і з-поміж них очільники Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану. А раптом господареві Кремля спаде на думку провести до чи після параду неформальний саміт СНД? Адже це його, Путіна, чекістське ноу-хау: перший такий саміт відбувся 18 серпня 2000 року за його першої каденції, за Єльцина такі зустрічі не проводилися. Це Путін запровадив чекістську методу “відсікання” президентів від їхніх прем”єрів, а головне, міністрів закордонних справ, які зазвичай допомагають першим особам орієнтуватися.

Взагалі участь Володимира Зеленського в будь-яких заходах у форматі СНД сприймалася б як підтвердження того, що Україна залишається у сфері впливу Росії, і на це не можна не зважати. Сказане стосується й нещодавнього повідомлення деяких ЗМІ про те, що Володимира Зеленського збираються запросити на саміт СНД, запланований на 11 жовтня цього року в Ашгабаті.

На жаль, така ситуація влаштувала б декого з наших західних партнерів, але це вже інша тема.

Читайте також:
Зеленський 8 травня звів разом зв’язкову УПА і ветерана Червоної армії, який втратив онука в АТО