КСУ визнав декомунізацію конституційною

оновлено
Конституційний Суд України визнав конституційним закон про декомунізацію.

Про це повідомило журналістам високопоставлене джерело в КС, яке не може офіційно коментувати це питання, передає “Радіо Свобода”.

Таке рішення суд ухвалив 16 липня на засіданні в закритому режимі.

У прес-службі КС журналістам підтвердили, що рішення щодо закону про декомунізацію ухвалене, але відмовилися повідомити, яке саме, й інші подробиці.

Пресслужба КС офіційно повідомила про рішення у справі щодо декомунізації 16 липня після 18:00.

“Цим Рішенням Суд визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року № 317–VІІІ зі змінами. Конституційний Суд України наголошує, що право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку”, – йдеться в повідомленні суду.

Зазначається, що КСУ виходить з того, що закон ухвалено «з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України»

“Комуністичний режим заперечував та обмежував права людини, унеможливив демократичну організацію державної влади. Узурпація державної влади комуністичним режимом здійснювалася, зокрема шляхом ліквідації свободи політичної діяльності, усунення політичних опонентів та унеможливлення політичної конкуренції”, – аргументували у КСУ.

Не забули і про символіку: “Конституційний Суд України акцентує увагу на тому, що червону зірку, перехрещені серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька десятиліть поспіль широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права Українського народу на власну незалежну державу.

Нагадаємо, Верховна Рада 9 квітня 2015 року ухвалила чотири урядові законопроекти – “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”, “Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939–1945”, “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років”, “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки”. Цей пакет передбачає заборону комуністичної символіки нарівні з нацистською, перейменування вулиць, населених пунктів, різних об’єктів, що носять імена комуністичних, радянських діячів або названі на честь відповідних “червоних” подій.
21 травня закони набули чинності, внаслідок чого розпочалася масштабна декомунізація.

4 лютого 2016 року Верховна Рада перейменувала перші 175 населених пунктів.

Загалом унаслідок декомунізації змінено 52 тисячі топонімів, перейменовано 987 населених пунктів, демонтовано понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість — пам’ятники Леніну.

Досі не завершено декомунізацію в частині перейменування Дніпропетровської і Кіровоградської областей – вони вписані в Конституцію, ця процедура триває, вона потребує часу і 300 голосів депутатів ВР.

Як інформувала “Новинарня“, сьогодні під Конституційним Судом відбулася акція “Повернись живим” проти скасування декомунізації.

Читайте також:
В’ятрович: Декомунізацію неможливо скасувати, але її слід продовжити