Новим головою ДПСУ став Сергій Дейнеко, відомий за обороною Луганського прикордонного загону

Президент Володимир Зеленський призначив головою Державної прикордонної служби України Сергія Дейнека.
Відповідний указ, датований 13 червня, з’явився на сайті президента в п’ятницю, 14 червня.

“Призначити Дейнека Сергія Васильовича Головою Державної прикордонної служби України”, – йдеться в указі 403/2019.

До призначення він працював заступником директора Департаменту оперативної діяльності в адміністрації Державної прикордонної служби України.

Сергій Дейнеко відомий тим, що в 2014 році очолював Луганський прикордонний загін. На початку російської агресії в Луганській області він два дні керував обороною загону під час штурму території частини бойовиками “ЛНР” (2-4 червня).

У червні 2014 року президент Петро Порошенко нагородив Дейнеку орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.

Водночас, за інформацією військової прокуратури, напередодні до Луганського загону привезли велику партію зброї для всього загону. І, як описують цей період російські найманці у пропагандистському фільмі “Позивной Донбас”, із командиром загону в бойовиків існувала домовленість про здачу зброї на їхню користь.

Військова прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом здачі Луганського прикордонного загону, але не довела її до логічного завершення.

Сам Сергій Дейнеко в інтерв’ю “Радіо Свобода” так описував ту ситуацію:

– 31 травня 2014 року до мене приїхала людина від Валерія Болотова (тодішній ватажок “ЛНР”, помер наприкінці січня 2017-го в Росії – “Н”) і запропонувала посаду «начальника прикордонної митної служби» «Новоросії». Я, звичайно, посміявся. Запитав: «Що таке «Новоросія»? Чи є у світі країни, які визнали її? Може, ООН?». Пояснив, що я та мої підлеглі вже давали присягу на вірність Україні… Мене попередили, що після такої відповіді обов’язково буде штурм. Бо залишати в Луганську військове формування, яке має достатньо зброї, вірне українському народові, виконує накази з Києва, Болотов не міг. Адже це небезпечно, бо в будь-який момент ми можемо повернути цю зброю проти них. Ми були готові до цього й мали змогу дати достойну відповідь тим, хто прийде до нас зі зброєю.

Сергій Дейнеко

…Дуже важко було через те, що ми фактично не бачили їх (бойовиків у житловій забудові навколо зогону – “Н”). Тобто ти стріляєш, але не розумієш – чи влучив, чи підстрелив, чи вбив.

Було одне перемир’я, дійсно. 2 червня з 11.00 до 11.30. Людина, яка вже приїжджала до нас від Болотова, зателефонувала о 10.30 і запитала, чи живий я і які в нас втрати. Я з сарказмом відповів, що моєї смерті він не дочекається.

У нас було вісім поранених і жодного вбитого, але двоє хлопців були поранені дуже тяжко…

У сепаратистів тоді було декілька вбитих і поранені. Тож ця людина запропонувала перемир’я на півгодини, щоб забрати хлопців і надати медичну допомогу. Цю пропозицію підтримало керівництво служби, й півгодини ніхто не вів вогню. Крім того, нарешті до нашого загону пропустили карети медичної допомоги. Адже до цього часу бойовики не давали проїхати їм.

Поранених хлопців відвезли до Луганської обласної лікарні, де їм було надано медичну допомогу. Зараз вони всі живі, але двоє мають інвалідність.

Голова дав команду відходити невеличкими групами. По 5-10 людей. У подальшому збиратися разом і виводити весь особовий склад.

На жаль, у нас у наявності був лише один тепловізор пересувний на 150 осіб.

На аеропорт [Луганська, який тоді обороняли десантники ЗСУ] пішло 32 людини, більше фізично не могли вивести.

Решта військовослужбовців переодяглася в цивільний одяг, знищила свої особові документи, щоб у разі затримання сепаратистами вони не були ідентифіковані як прикордонники. І вони розійшлися по домівках. А через два-три дні, отримавши наказ, мали прибути до іншого підрозділу.

Усі вийшли, ніхто не був затриманий у той день.

Забрати щось із собою [під час відступу 4 червня] не було можливості. Були знищені секретні документи, шифр-орган, комп’ютери, зброя, яку можна було знищити. Крім того, був наказ знищити склад артилерійського озброєння, але при цьому зберегти життя людей. Фактично фахівців-підривників у нас не було.

Я розумів: якщо знищу цей склад під час того, як у загоні будуть люди, це приверне увагу, тоді взагалі ніхто не зможе піти. Тож запропонував наступний варіант: даю команду особовому складу вийти, сам залишаюсь, підриваю склад, якщо пощастить – прориваюсь в аеропорт, якщо ні – в полон не здаюся, дію як офіцер. Бо залишати когось замість себе й давати наказ, а потім не знати, чи вижив мій боєць, я так не міг. Голова заборонив, наказав вивести всіх людей, бо збереження життя людей важливіше.

Запитання журналіста. Зараз в інтернеті знайти думки, де події 2-4 червня в прикордонному загоні називають “інсценуванням”…

– Уся країна і весь світ бачив ролики в Youtubе, як прикордонний загін обороняється під звуки державного гімну, як майорять прапори України та Державної прикордонної служби. Це “договорняки”?

А як у подальшому розцінювати дві спроби знищити особисто мене – підриви на радіокерованих фугасах?

Якщо хтось зараз ставить під сумнів законність наших дій, відданість когось із хлопців українському народові, я готовий нести всю, визначену законом, відповідальність, – заявляв Дейнеко.

У вільному доступі є декларація про доходи полковника Сергія Дейнеки. В ній вказані дві квартири, загальною площею 31 і 91,6 кв. м, одна з яких зареєстрована на сина. Також у декларації зазначені дві автівки – Nissan X-TRAIL 2012 та 2017 років.
Крім того, Дейнека має готівку: близько 300 тис. грн, 17 тис. доларів та 3 тис. євро.

Як інформувала “Новинарня“, 31 травня президент Володимир Зеленський звільнив голову Держприкордонслужби України Петра Цигикала з посади керівника відомства і з військової служби.

Читайте також:
Окупанти обстріляли КПВВ “Мар’їнка”, поранений офіцер ДПСУ Олексій Коневега