оновлюється
У вівторок, 2 квітня, у зоні проведення Операції об’єднаних сил загинула жінка-військовослужбовець Яна Червона (позивний “Відьма”). Вона служила у 46-му окремому батальйоні спеціального призначення “Донбас-Україна” ЗСУ на посаді кулеметника.
“Тяжка звістка з фронту. Обстріл 54 омбр з мінометів. Пряме влучання міни в бліндаж. Втрати. Яна Червона та Олександр Мілютін загинули сьогодні від ворожої міни. Захисники України. Знав Яну як волонтера і людину веселої вдачі. Важко повірити”, — особисто написав президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook.
Раніше про загибель Яни та ще одного військового внаслідок обстрілу повідомили джерела “Новинарні” в батальйоні. Казали про ще одного пораненого.
Як відомо, батальйон “Донбас-Україна” тримає оборону в Попаснянському районі на Луганщині.
ДОПОВНЕНО. Згодом командувач ОС Сергій Наєв уточнив в інтерв’ю “BBC Україна”: “Там було влучання у спостережний пост – то не був бліндаж. Дві міни від міномета “Нона”.
Яна Червона у 2013-2014 роках брала активну участь у харківському Євромайдані. Коли почалися бойові дії на Донбасі, долучилася до волонтерського руху. “Ідея була хороша. Допомогу ми почали збирати біля харківських супермаркетів”, — розповідала Яна у інтерв’ю виданню “Цензор.Нет”.
Служити до ЗСУ Яна Червона прийшла у 2016 році, після двох років волонтерства. Спочатку була стрільцем у 54-й окремій механізованій бригаді, згодом — у батальйоні “Донбас-Україна”.
“Тепер добре те, що кожна жінка може вибирати, ким вона хоче бути у Збройних силах. Раніше такого не було. Тому до червня 2016-го жінок відправляли переважно на кухню або на склад… Тепер ми маємо вибір, і я взяла в руки кулемет“, — говорила Яна.
Також Яна Червона була активним користувачем соцмереж. За декілька годин до загибелі вона була онлайн і ось її останній пост у Facebook.
“Мені інколи видається, що я й сама проти жінок на війні. Забороняти жінкам нічого не можна, адже не жіноча це справа… Та й не чоловіча справа теж. Не людська. Війна – це щось таке брудне. Погане. Просто у нас вибору немає”, — вважала кулементниця.
У загиблої залишився чоловік і двоє маленьких дітей — син і дочка.
Товаришка загиблої, журналістка й учасниця бойових дій Валерія Бурлакова розповіла в соцмережі таке:
“З перших днів війни харків’янка Яна Червона допомагала армії, насамперед батальйону “Айдар”, як волонтер. А влітку 2016 року прийняла рішення і сама підписати контракт. Ішла Яна до підрозділу “правосєків”, які тоді легалізувалися у складі 54 ОМБр. Тому що було доволі звично під час оформлення добробатівців – тільки-но отримавши військовий квиток, Яна Червона одразу потрапила безпосередньо на нуль. Без будь-якої “учебки”.
Як зізнавалася сама – тоді не вміла навіть розбирати автомат, “лише натискати на курок”. Просто на позиціях Відьму усього вчили інші бійці. Попереду була зима 2016-2017, кількаденні бої за “ліс” та перші для Яни втрати – втрати вже не “підопічних”, а побратимів.
“…Моє ліжко у бліндажі було біля ліжка Сім’янина. І щоразу, коли я лягала, розуміла, що плачу. Це було дуже важко. Не те, щоб мені хотілося в цей час все покинути, – згадає вона потім. – Але тоді я була слабкою. Це не характерно для мене”.
Згодом, після виведення бригади на полігон, бійці “ПС” перевелися до батальйону “Донбас-Україна”. Там Яна Червона вперше у своєму житті пройшла стислий “курс молодого бійця” не під свист куль, а у відносному спокої – на другій лінії оборони. Комбат виділив на “перепідготовку” правосєків кілька тижнів часу та досвідчених інструкторів.
Відьма обрала собі посаду кулеметника у штурмовій роті, отримала свій РПК… І навіть не думала шкодувати про цей вибір, коли “правосєки” у повній снарязі та зі зброєю під час тренувань проходили черговий десяток кілометрів пішки у найпекельнішу літню спеку. Відьма робила дорогою селфі. Підбадьорювала всіх… А ще – саме на тих тренуваннях раптово з’ясувалося, що жінка, яка донедавна вміла “лише натискати на курок”,- стріляє влучніше за будь-кого з побратимів та посестер.
Потім знову була війна.
Чомусь згадується, що був час, коли Яна єдина, мабуть, з усього батальйону, жила в бліндажі одна. Її хованка нагадувала скоріше крихітну нору у землі. Розвернутися там було неможливо – хіба що вкластися спати. Але у кутку біля свого імпровізованого ліжка Відьма примудрилася знайти місце ще й для імпровізованої тумбочки, на якій поруч із зарядкою для рації стояла косметика. Навіть на передовій Яна завжди вміла залишатися жінкою та мати чудовий вигляд. Хоча часом для цього доводилося відкривати перукарню просто на позиції.
А ще вона встигала готувати для всіх грінки та підбадьорювати жартами. “Це перший чоловік у моєму житті, з яким я постійно хочу спати у прямому сенсі цього слова”, – казала Відьма про напарника, з яким доводилося чергувати не одну ніч.
Під час останньої ротації Відьма несподівано для себе самої посадила на нулі крихітний городик – щоб “бачити не лише ями від приходів”. І сумнівалася – проситися у відпустку чи все ж таки дочекатися виходу на полігон. Про відпустку думала лише тому, що вже майже півроку не бачила дітей.
“…А як на мене – добре, коли немає боїв. Бо тоді у нас і загиблих немає”, – лунає у голові голос Яни. Є люди, яким з часом починає подобатися війна, але це було не про неї. Вона мала що втрачати та дуже хотіла жити. Хотіла “бачити не лише ями від приходів”. Але для цього не їхала додому, намагаючись абстрагуватися та забути все. Могла б. Та замість того сіяла у вигорілу землю поміж окопів квіти упереміжку з редисом.
Скоро вони проростуть”.
———————————–
Карта Приватбанк 5168 7422 3086 1985, Червоний Сергій (чоловік Яни)
———————————–
За повідомленням прес-центру штау ООС, внаслідок десяти ворожих обстрілів від початку доби, 2 квітня, станом на 18:00, двоє військовослужбовців Об’єднаних сил загинули та двоє отримали поранення.
Читайте також:
Вісім загиблих героїв березня: ІМЕНА, ФОТО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
