Передмова музею. У Профспілках відкрили Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Так виглядав Будинок профспілок у Києві після пожежі 18 лютого 2014

автор: Олена Максименко
фото автора

Уперше після подій п’ятирічної давнини відроджений Будинок профспілок відчинив свої двері для публіки.

До пожежі 18 лютого 2014 року тут був штаб Революції, а також прес-центр, медпункт і простір для ночівлі активістів Самооборони. З нагоди 5-ї річниці початку Революції Гідності, 21 листопада, тут відкрили Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

У приміщенні біло і пахне свіжозробленим ремонтом. Тут сучасний ліфт і продумані підйомнички на сходи для людей на візках. Та попри таку інклюзивність, колишні Профспілки не нагадує ніщо.

У кімнаті, де відбувається презентація, ніде впасти і яблуку. Навіть зернині – частина журналістів чекає у коридорі на нагоду поспілкуватися з організаторами. Спікерів практично не видно через натовп операторів із камерами.

“Це ще один крок до створення повноцінного великого музею Революції Гідності, — розповів голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Створення його забере декілька років, втім, ми рухаємося вперед, і важливим кроком є відкриття цього Інформаційно-виставкового центру, який буде розповідати як про історію Майдану загалом, так і саме про історію Будинку профспілок на Майдані”.

“Наступним кроком має бути спорудження Меморіалу героям Небесної Сотні, який, сподіваємося, відкриють 20 лютого майбутнього року”, – додав голова УІНП.

За словами В’ятровича, музей зведуть на алеї Героїв Небесної Сотні, на ділянці біля Жовтневого палацу.

Проте Центр у Профспілках після відкриття музею нікуди не зникне.

“Цей простір тут залишиться, він виконуватиме інформаційні функції. Можливо, там будуть збиратися якісь туристичні групи, що ходитимуть місцями Революції Гідності безпосередньо по Майдану, а в самому музейному приміщенні вже буде експозиція, відбуватимуться різні дискусії, перегляди фільмів і таке інше”, — сказав В’ятрович.

Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Ігор Пошивайло розповів, що Центр має 150 квадратних метрів і два поверхи (презентація відбувалася на другому). В майбутньому їх з’єднуватиме ліфт.

“Як ми бачимо, це не зовсім звично, — зауважив директор. — Ми зумисне залишили бетонні плити. Залишили дерев’яну балку, яка горіла — залишили як свідчення майбутньої історії цього приміщення. Зараз тут тимчасова виставка, назвали її “Назустріч свободі”. На першому поверсі ми досить лаконічно показуємо хронологію подій на Майдані. Даємо деякі наші артефакти, документальні свідчення. На другому поверсі — ті ініціативи громадські, які народилися на Майдані”.

Карта- на підлозі. Фото Ігоря Когута

“У дальній половині розміщено карту Майдану, автор – Дмитро Вортман, картограф, що зафіксував ледь не кожен день: співвідношення сили, розташування барикад, силовиків; як змінювалася ситуація…” – показав Пошивайшло.

На шнурах розміщені картки, де зазнімковані і стисло описані ключові події революції. Вони, своєю чергою, поєднані з відповідними точками на карті.

Ігор Пошивайло розповідає, що тут запустять мультимедійні інформаційні кіоски, де буде розказано історію про Майдан, про створення меморіалу і музею.

22 листопада також тут з’явиться топографічна стіна та кшталт тієї, що була на Майдані, де на дерев’яних брусках люди писали назви своїх населених пунктів. Тут так само можна буде лишити дощечку з назвою свого міста чи села.

“Ми намагалися не перенасичувати простір предметами, – коментує Пошивайло. – Залишили місце для зустрічей, презентацій, обговорення”.

На відкритті центру були присутні родичі героїв Небесної Сотні. Вони об’єдналися у громадську організацію “Родина Героїв “Небесної Сотні” й активно співпрацюють із Інститутом національної пам’яті, зокрема над концепцією майбутнього музею.

Володимир Бондарчук, син убитого на Майдані Сергія Бондарчука і голова ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”, зауважив, що Майдан як явище неможливо уявити без Будинку профспілок.

“Хочу наголосити, що Революція Гідності не завершилася, – заявив Володимир Бондарчук. – Вона триває, і вона завершиться лише тоді, коли те, про що мріяли герої Небесної Сотні, буде дійсно втілене в життя. Поки боротьба триває, і майбутній музей має стати не лише музеєм у звичайному розумінні слова, але і установою, яка би показала дійсно правдиву історію Майдану. Це має стати місцем комунікації, генерації нових ідей й ініціатив, які направлені на зміну України, на розбудову держави”.

Фотогалерея:

<

►

>

Ігор Пошивайло також висловив подяку парламенту за підтримку.

За його словами, завдяки ВРУ вдалося досить швидко відвести землю під майбутній музей.

Відкриття відвідав народний депутат із Рівненщини Віталій Корчик (“Народний фронт”). На Майдані він, зокрема, забезпечував діяльність однієї із сцен.

“Я пишаюся тим, що ми зробили все від нас залежне, аби під час тієї пожежі, яка була, не загинула жодна людина. Ми дійсно це зробили – я цим пишаюся. Ми виходили звідси з високо піднятою головою”, – сказав Корчик.

Натомість, соцмережі обурив той факт, що у тому самому приміщенні, по сусідству, відкрили ресторан KFC.

“Сьогодні у відновленому будинку профспілок подвійне відкриття. Музей Революції Гідності і мережева забігайлівка, де продають смажену курку на місці, де горіли заживо люди”, – написав на своїй сторінці у Facebook журналіст Олексій Годзенко.

Спалахнула дискусія: чи дійсно під час пожежі загинули люди? І навіть якщо й ні, то чи етично відкривати схожий заклад у будівлі із такою болючою історією.

Гарно продумана ініціатива Інформаційно-виставкового центру дещо контрастує з порожнім, необжитим і холодним (вочевидь, таку територію не просто обігріти за короткі терміни) простором відродженого Будинку профспілок.

Похмурий охоронець гиркає на людей, які крокують далі від ліфту: “Туди не можна! Можна бути тільки тут!”

Тут немає і натяку на ту атмосферу легкості, безстрашшя і палкої радості від зустрічі знайомих, що панувала п’ять років тому у цих стінах. Тобто, таки не в цих. Хочеться вірити, що нові стіни вдасться наповнити духом, якщо не таким самим, що був у ті часи, та бодай більш привітним і відкритим.

Адже пам’ять – це не лише артефакти.

“Я думаю, що одним із інструментів для уникнення реваншу і є збереження пам’яті про Майдан, зокрема такими експозиціями, відкриттям меморіалу, – зазначив Володимир В’ятрович. –  Переконаний, якраз пам’ять про Майдан є найкращим запобіжником для неповернення країни у період до 2013 року”.

Читайте також:
У справах щодо злочинів проти Майдану винесено 9 виправдальних вироків,
— ГПУ