Чемпіон “Ігор нескорених” Бєлобоков не зміг описати гранату РГД-5, із якою він начебто працював у АТО

У суботу, 3 листопада, в одному з адміністративних корпусів Міністерства оборони України у Києві пройшла закрита зустріч для учасників збірної “Ігор нескорених”.

Про це повіломляє “theБабель”.

Мета зустрічі — переконати тих членів команди, хто сумнівається в тому, що Олександр Бєлобоков отримав бойове поранення. Там був присутній чоловік, який представився його командиром.

За словами командира, 25 травня 2014 року Бєлобоков у складі групи мінував танконебезпечний напрямок за допомогою “набору сліпого мінування”, до якого входить граната РГД-5.

Один з учасників зустрічі переказав виданню її зміст на умовах анонімності.

Зустріч почалася близько десятої ранку і тривала понад дві години. На неї приїхали члени української команди “Ігор нескорених” цього і минулого років, представник міністерства, волонтер Марія Подибайло, сам Олександр Бєлобоков, чоловік, який представився його командиром, та координатор команди Оксана Горбач.

Пані Горбач розповіла виданню, що вона цілком упевнена в чесності Олександра Бєлобокова. Їй відомо, що у його історії “є кілька сумнівних епізодів, від довідки “Української добровольчої армії”, у якій Бєлобоков не воював і до характеру поранення, описаного в історії хвороби, і операції в Донецьку”. Координатор команди стверджує, що всьому є пояснення, однак вона не може розкривати деталі “через секретність”.

Як повідомило анонімне джерело, на зустріч зібрали всіх, хто вагається і не може вирішити: Бєлобоков — справжній ветеран, чи ні. О 10 ранку учасникам роздали папери — підписку про нерозголошення змісту зустрічі. “У паперах було написано: безстроково. Були люди, які готові були підписатися. Мовляв, якщо ми нічого не підпишемо, то нам нічого не розкажуть. Вирішували, підписувати чи ні, хвилин 10. У результаті ніхто не підписав”, — йдеться у статті.

За словами чоловіка, який представився працівником Головного управління розвідки і командиром Олександра Бєлобокова, вони познайомилися ще у квітні 2014 року в Маріуполі. У місті не було людей, які підійшли би для спецоперацій, тому почали тренувати Олександра.

Його півтора місяці готували на конспіративній квартирі. 25 травня 2014 року Бєлобоков вирушив на перше завдання, метою якого було “мінування танконебезпечного напрямку”. Завдання було “навчально-бойовим” або “тренувально-бойовим”, з Бєлобоковим на нього пішли ще п’ять осіб.

Бєлобоков “встановлював набір сліпого мінування, у якому під час вибуху осколки ідуть у землю”. Командир описав його як ящик, усередині якого міститься граната РГД-5: у ящик потрібно засунути руку і висмикнути чеку; зверху на ящику — сталева пластина, тому осколки скеровуються вниз.

Після поранення Бєлобокова евакуювали морем — двадцять хвилин його везли на катері до машини, яка чекала біля селища Ялта. Звідти його дружина, Тетяна Бєлобокова, повезла чоловіка в міську лікарню N9. Сам Бєлобоков розповів, що перед завданням, уранці 25 травня, він відвіз дружину на пляж поблизу села Мелекине. Звідти він вирушив на завдання, де і був поранений.

До слова, ця історія не збігається із розповіддю Бєлобокової, адже вона стверджує, що з 23 травня відпочивала з матір’ю в пансіонаті на Білосарайській косі.

На зустрічі Бєлобокова попросили описати, з яких частин складається граната РГД-5, — він не зміг відповісти. Після цього “Олександру дали аркуш паперу та ручку і попросили намалювати гранату РГД-5. Він 15 хвилин крутив ручку, аркуш, починав малювати. У результаті кинув ручку і сказав: “Ви тут всі зібралися на мене нападати?”.

За день до закритої зустрічі, 2 листопада, Тетяна Бєлобокова виступила на прес-конференції в Маріуполі, де теж описала подробиці поранення.

Вона розповіла, що з 23 травня 2014 року перебувала зі своєю матір’ю в пансіонаті на Білосарайській косі. Олександр збирався приїхати до них через два дні, сказавши, що “зайнятий на роботі”.

У другій половині дня 25 травня командир зателефонував Тетяні та попросив її знайти лікаря. “У Саші розірвані руки — так він сказав”. За яких обставин і де це сталося,  жінці не повідомили.

За її словами, чоловіка вона зустріла у селищі Ялта, його на автомобілі туди привіз невідомий у чорній футболці і камуфляжних шортах. Бєлобокова не знала, чи це був військовий, адже “не бачила жодних знаків розрізнення”.

Тетяна сказала, що це вона придумала історію про травму від гвинтів катера і розповіла її медикам і з”швидкої”, оскільки їй наказали “нічого нікому не розповідати”, а Олександр був непритомний. “Спочатку сказала лікарю, що трапилось ДТП, але він не повірив. Тоді я розповіла про катер в Мелекиному, що йому руки гвинтом перерубало”, — уточнила дружина Бєлобокова.

Як повідомляла “Новинарня“, армійська волонтерка, засновниця фонду на підтримку ЗСУ та журналістка Діана Макарова стверджує, що Бєлобоков узагалі не був військовим і не брав участі у боях за Маріуполь, а його травма — суто побутова. Також, за її словами, спортсмен активно підтримував Володмира Путіна у соцмережах, а уся ситуація — підстава, яка виникла у гонитві за результатом.

Як відомо, Олександр Бєлобоков здобув для збірної України на “Іграх нескорених” дві медалі — золоту і срібну.

Читайте також:

Обман “Нескорених”. Переможець Invictus Games від України Бєлобоков не воював, підтримував Путіна, травма – побутова

Блискучий підсумок Invictus Games: 20 медалей для України,
7 — золоті