Операція “Захід”: примусове виселення 78 тисяч українців за 1 день

 

21 жовтня виповнюється 70 років із дня примусового виселення українців з батьківщини внаслідок операції “Захід”.

Це – наймасовіша депортація, здійснена радянською владою в Західній Україні у 1947 році. Одна з її головних цілей – нейтралізація діяльності Української повстанської армії та її прибічників. Упродовж доби було вивезено близько 78 тисяч українців до Казахстану та віддалених районів Сибіру.  Чимало подробиць історикам вдалося дізнатись завдяки розсекреченим архівам СБУ, повідомляє “Радіо Свобода”.

Операція проводилася в Львівській, Станіславській (зараз це Івано-Франківська), Тернопільській та Рівненській областях. Чітко прописувалось, хто підлягає виселенню: повнолітні та неповнолітні члени сімей повстанців та їхні близькі родичі, які проживають спільно.

Це – не перша депортація місцевого та мирного населення із Західної України. Радянська влада визнала цей метод як дієвий у боротьбі з українським підпіллям.

У Львові операція “Захід” стала реалізовуватися о 2-й годині ночі 21 жовтня. Люди цілими сім’ями намагалися сховатися, бодай у підвалах чи у сусідів. Та оперативні групи знаходили їх і там.

У період з 2 до 4 години ночі був перерваний сон жителів Рави-Руської, Жовкви, Буська, Городка, Яворова. В інших районних центрах та селах Львівської області операція розпочалась на світанку.

О 6-й ранку 21 жовтня розпочалася “операція з виселення” і була завершена того ж дня, відзначив у доповідній записці “Про результати роботи УМДБ Волинської області з виселення сімей активних учасників ОУН” від 26 жовтня 1947 року начальник обласного управління МДБ полковник І. Матвієнко. Також він доповідає, що понад 150 осіб були відсутні на момент операції, але частина з них з’явилась у райвідділ самостійно із проханням направити їх до відісланих сімей.

На Заході України зростали опозиційні настрої, населення вороже ставилося до влади, були сильні позиції українських націоналістів, адже після завершення радянсько-німецької війни більшість збройних акцій Української повстанської армії були направлені проти непопулярних заходів радянської влади”, – пояснює кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України Олег Бажан.

До того ж, тут ігнорували вибори до Верховної Ради СРСР – вони викликали народний протест. Тож українців примушували йти голосувати, щоби показати явку.

Читайте також:
В ОРДЛО поширюють чутки про підвищення зарплат бюджетникам за гроші РФ, — розвідка

“А 31 грудня 1947 року планувалися вибори до місцевих рад. Повинні були в 1948-му відбутися вибори до Верховної Ради Української РСР. Тому, напевно, і для цього потрібно було вивезти з регіону тих, хто не хотів голосувати за радянську владу”, – зазначає історик.

Для реалізації операції було задіяно 30 тисяч солдатів і майже 16 тисяч керівного складу силових відомств.

“Озброєні бійці з Держбезпеки оточували села і за списками, після обшуку, у вантажівках відправляли людей на залізничні станції. Для збору речей передбачалося дві години, однак під час акції цього не дотримувались. Підпілля попереджало про заплановану акцію шляхом поширення листівок “Ховайтеся, вас будуть виселяти“, – мовиться на сайті Українського інститут національної пам’яті.

В документах, які розсекретила СБУ, є доповідні записки, які свідчать про опір населення.

“В деяких селах Рівненського, Олександрійського, Тучинського, Межиріцького та інших районів жінки супроводжували висланих плачем та криком. Були випадки, коли окремі з них демонстративно вимагали, щоб їх повантажили разом з висланими або розстріляли на місці”, – доповідали в документах виконавці депортації.

21380 сімей або 60814 осіб у примусовому порядку було направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР:

  • на комбінат “Кузбасвугілля” – 30251 осіб
  • на комбінат “Челябінськвугілля” – 10495 осіб
  • на комбінат “Молотоввугілля” – 4976 осіб
  • на комбінат “Карагандавугілля” – 8191 осіб
  • на комбінат “Східсибвугілля” – 5203 осіб
  • на вугільний сектор Красноярського краю – 1698 осіб

“5264 сім’ї (15202 особи) “активних українських націоналістів” під конвоєм були направлені в Омську область для роботи на промислових підприємствах та сільському господарстві. Частина депортованих жителів Західної України опинилася в Карлазі – найбільшому виправно-трудовому таборі СРСР“, – зазначає Бажан.

“Як і у випадку з кримськими татарами, на Східній Україні організовували мобілізаційні акції, покликані заповнити недолік робочих рук і, отже, перетворити Західну Україну на свого роду плавильний казан, щоб там не було опозиції радянському режимові. За рахунок тих людей, яких згодом після вишів направляли на роботу до Західної України, і відновлювали дефіцит робочих рук”, – пояснює кандидат історичних наук.

Широка громадськість дізналася про наймасовішу депортацію населення Західної України лише в часи “горбачовської перебудови”.

Читайте також:
Нова програма історії для шкіл: війни УНР з Росією, радянська окупація, незалежність-1941 і УГГ

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна