Переселенці хронічно не довіряють центральним органам влади. СОЦІОЛОГІЯ

Внутрішньо переміщені особи в Україні, як правило, мають низький рівень довіри до більшості державних органів, а рівень довіри до центральних державних інституцій є особливо низьким.
Такий висновок зробили соціологи з результатів соціологічного дослідження щодо політичних вподобань та настроїв внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яке провели Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Громадським холдингом “Група впливу”.

“Внутрішньо переміщені особи мають більшу довіру до місцевих органів влади, які займаються питаннями, пов’язаними з ВПО в Україні”, – прокоментував Ракеш Шарма, директор з моніторингу, оцінки та досліджень IFES.

Ставлення ВПО до органів влади, посадових осіб та політиків

– Місцеве самоврядування: 39% “довіряю” чи “скоріше довіряю” / 45% “скоріше не довіряю” та “не довіряю”
– Антикорупційне бюро України: 36% / 49%
– Міністерство соціальної політики: 34% / 52%
– Місцеві виконавчі органи влади: 32% / 49%
– Державна фіскальна служба: 30% / 54%
– Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО: 30% / 60%
– Місцеві суди: 28% / 55%
– Обласна державна адміністрація: 28% / 56%
– Органи Державного реєстру виборців: 25% / 62%
– Національне агентство з питань запобігання корупції: 23% / 62%
– Центральна виборча комісія: 18% / 66%

Довіра до більшості цих інституцій залишається відносно стабільною порівняно з 2016 роком. Кілька винятків – НАБУ (збільшення рівня довіри на 10%), Держреєстр виборців (зниження рівня довіри на 9%) та ЦВК (зниження рівня довіри на 9%), констатують експерти.

За словами Ракеша Шарми, ВПО мають дуже низький рівень довіри до політичних лідерів у країні, а саме – не більше 12% довіряють будь-якому з високопоставлених чиновників.

“Довіра до політичних лідерів серед ВПО навіть нижча, ніж до органів державної влади. Насправді лише трохи більше, ніж один із десяти вимушених переселенців, висловлюють довіру до будь-якого політичного лідера в Україні, що вказує на крайнє розчарування в політиці”, – відзначає Шарма.

– Порівняно найвищі рейтинги довіри серед ВПО мають президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман: їм довіряють 12%, проте 75% опитаних ВПО висловлюють недовіру главі держави й уряду.

Ще гіршою ситуація є кращою для інших провідних політичних та державних діячів в Україні:
– Міністр оборони Степан Полторак: 11% / 60%
– Співголова “Опозиційного блоку” Юрій Бойко: 11% / 71%
– Голова партії “Самопоміч”, мер Львова Андрій Садовий: 10% / 64%
– Лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко: 9%  / 77%.

Крім цих політичних лідерів, ВПО також висловлюють низький рівень довіри до лідера РПЛ Олега Ляшка (7%), глави МВС Арсена Авакова та міністра з питань тмчасово окупованих територій і ВПО Вадима Черниша (по 6%), голови ВР Андрія Парубія (5%).

“Результати дослідження розвінчують міф про “особливі” політичні вподобання внутрішньо переміщених осіб. Ми повторювали і повторюємо: ВПО відображають ті електоральні настрої, що здебільшого притаманні мешканцям громад, до яких вони переселилися. ВПО не є загрозою, вони такі ж самі виборці України, як й інші громадяни. Держава не може обмежувати політичні права певної категорії осіб на підставі міфів, гіпотез чи розрахунків щодо їхніх електоральних настроїв. Але самі ці аргументи ми чуємо від певних політиків, які виступають проти надання права голосу ВПО на місцевих виборах”, – додала Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “Група впливу”.

Водночас внутрішньо переміщені особи розійшлись у думках щодо того, наскільки важливо мати змогу проголосувати на місцевих виборах.
Відносна більшість опитаних – 48% – вважає можливість проголосувати на місцевих виборах “певною мірою важливою” або “дуже важливою2, а 41% – або не розглядають її як важливу, або заявляють, що байдужі до виборів.

Серед респондентів, інтегрованих у свою громаду, невелика більшість – 54% – вважає важливим для себе проголосувати на місцевих виборах, порівняно з 37% “неінтегрованих”.

ВПО з Криму частіше заявляють, що для них брати участь у місцевих виборах важливо. Такої позиції дотримуються 56% – порівняно з 50% вихідців з Луганщини та 46% представників Донеччини.

ВПО в більшості не готові до різних проблем, які можуть виникнути внаслідок отримання права голосу на виборах  в повному обсязі.
69% не робитимуть цього, якщо це означатиме труднощі при перетині адміністративного кордону з тимчасово окупованими територіями (на це готові 8%), 66% не бажають стикатись із загрозою переслідування з боку проросійських сепаратистів на тимчасово окупованих територіях (8% не бояться цього).
62% не хотіли б втратити право голосу на можливих майбутніх виборах на тимчасово окупованих територіях (16% готові і до цього).
56% не хотіли б осуду з боку родичів, які все ще перебувають на тимчасово окупованих територіях (14% не бояться осуду, а 20% – не вважають такий сценарій можливим).

“По кожному з цих негативних моментів частка ВПО, які не бажали б добиватись права проголосувати, зросла на 7-9% у порівнянні з опитуванням 2016 року, що свідчить про неготовність йти на такі жертви заради права взяти участь у місцевих виборах”, – ідеться у висновках експертів.

Опитування проводила компанія GfK Ukraine, яка опитала 2048 ВПО за місцем проживання респондентів з 16 січня по 13 лютого 2018 року. У рамках цього опитування ВПО визначені як мешканці Донецької та Луганської областей і Криму, що були змушені переїхати до інших регіонів України через конфлікт та окупацію цих територій.
До вибірки цього опитування було включено ВПО, що проживають у домогосподарствах.
Величина похибки становить ± 2% в межах 95% довірчого інтервалу.

Читайте також:
Третина переселенців не збираються повертатися на Донбас. СОЦІОЛОГІЯ

У містах України відбуваються акції на підтримку виборчих прав переселенців