Заява саміту Україна-ЄС: Росія – агресор, який напав на Україну в лютому 2014-го

 

Президенти України, Європейської ради та Єврокомісії вимагають від РФ звільнити усіх незаконно утримуваних в Криму та в Росії українців.

Про це йдеться у спільній заяві ювілейного, 20-го саміту Україна-ЄС, який відбувся у Брюсселі сьогодні, 9 липня. Текст заяви наводить “Європейська правда”.

“Ми закликаємо… негайно звільнити всіх незаконно затриманих українських громадян на Кримському півострові і в Росії, включаючи кримськотатарських активістів, а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка”, – йдеться у заяві.

У заяві підкреслюється, що лідери, як і раніше, повністю віддані здійсненню політики невизнання анексії Росією Криму і Севастополя.

Вони засудили проведення виборів на незаконно анексованому півострові та погіршення становища з правами людини на цій території.

Вони також засудили будівництво мосту через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, Чорного та Азовського морів.

Як свідчить текст заяви, Європейський союз дав згоду на жорсткі формулювання щодо російської агресії проти України.

У документі наведене чітке визначення дій Росії проти України. При цьому лідери ЄС погодилися, що напад РФ на Україну розпочався ще в лютому 2014 року, тобто від початку збройної анексії Криму.

“Ми знову рішуче засуджуємо явне порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок агресії з боку Збройних сил Росії, що триває від лютого 2014 року“, – йдеться у документі.

 

Спільна заява саміту Україна-ЄС також містить нагадування про важливість боротьби з корупцією для збереження дії безвізового режиму.

Окремо лідери наголосили на необхідності подальшого зміцнення необхідної незалежності і повної ефективності ключових антикорупційних інституцій.

Лідери України та ЄС “привітали ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд“, але погодилися, що чинний закон доведеться змінити.

У заяві зазначається, що ЄС очікуює на зміну суперечливої поправки в законі, згідно з якою новостворений суд не може розглядати апеляції на рішення, схвалені у судах загальної юрисдикції.

Окремо лідери привітали намір Порошенка забезпечити повне функціонування суду до кінця 2018 року.

Європейський Союз також нагадує Україні про необхідність змін до функціонування системи електронного декларування статків та видатків державних службовців. Зазначається, що сторони “погодилися з необхідністю невідкладно створити ефективний механізм перевірки е-декларацій посадовців та терміново скасувати зобов’язання щодо е-декларування, накладені на громадських активістів

Також у заяві Європейський Союз підтверджує, що Україна повинна відігравати стратегічну роль країни-транзитера газу на тлі побоювань щодо транспортування газу з РФ після 2019 року (після завершення контракту з “Газпромом”, який вичерпується 31 грудня 2019 року).

“Ми підтвердили роль України як стратегічного транзитера газу, що забезпечує доступне, безпечне та надійне постачання газу в ЄС”, – наголошується в документі.

“У цьому контексті ми підтвердили нашу готовність включитися в тристоронній процес, що проходитиме за сприяння Єврокомісії, щодо домовленостей про контракт з транзиту газу [з Росії] до ЄС після 2019 року”, – зазначається у документі.

Текст цієї заяви перед оприлюдненням був схвалений всіма 28 країнами-членами ЄС.

На прес-конференції по завершенні саміту президент Європейської ради Дональд Туск наголосив, що Європейський Союз вітає прогрес офіційного Києва у здійсненні реформ, але антикорупційні реформи мають залишатися пріоритетом порядку денного України.

При цьому всю свою промову президент Євроради виголосив українською мовою.

“Європейський Союз визнає той серйозний поступ, що його Україна здійснила у процесі впровадження реформ”, – заявив Туск. Він підкреслив, що низка реформ, зокрема, пенсійної сфери та охорони здоров’я, для України є болісними, але в довгостроковій перспективі зроблять нашу державу сильнішою.

Він запевнив, що ЄС і надалі наполягає на відповідальності РФ у війні на сході України, внаслідок якої з 2014 року загинули понад 10 250 осіб.

“Ми продовжуємо вимагати повного виконання Мінських угод і наголошуємо на відповідальності Росії за війну на сході України“, – сказав Туск.

Він нагадав, що кілька днів тому лідери ЄС одностайно погодилися знову продовжити на шість місяців наші економічні санкції проти Росії.

Завершуючи свій виступ, Дональд Туск, який до обрання президентом Євроради обіймав посаду прем’єр-міністра Польщі, українською та польською мовами звернувся до влади України і Польщі, закликавши знайти порозуміння у конфлікті довкола історичних питань.

Туск наголосив, що у минулому між обома державами були трагічні сторінки, проте сьогодні через них існує ризик загострення конфлікту у відносинах.

Він зауважив, що нинішні події свідчать: “дехто погано вчив лекції з історії”.

За словами голови Євроради, зараз від відносин між обома державами залежить безпека всього регіону, і тільки повна солідарність між Україною та Польщею може врятувати сусідні держави від повторення трагічної історії.

“Закликаю владу обох країн до нового підходу двосторонніх відносин і позитивного мислення. До конфлікту між нами можуть прагнути тільки наші суперники“, – наголосив Туск.

Читайте також:
Між Україною та Польщею подолано проблемні питання, – віце-прем’єр Розенко

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на прес-конференції, у свою чергу, привітав запровадження безвізового режиму для громадян України і наголосив, що більш ніж за рік дії він не мав негативних наслідків для Євросоюзу.

Він нагадав, що за цей час півмільйона українців скористалися можливістю безвізових поїздок до Європи.

“Безвізовий режим з Україною працює без будь-яких проблем. Люди повертаються у визначений час, тому на нас це не справило жодного негативного впливу. Це зайвий раз доводить, що українці – варті довіри” – заявив Юнкер.

Президент України Петро Порошенко, у свою чергу, повідомив, що на саміті було узгоджено подальший шлях зближення України з Євросоюзом.

Президент пояснив, що наразі не йдеться про підписання нового договору, натомість ідеться про використання можливостей, передбачених Угодою про асоціацію.

“Сьогодні ми погодилися щодо бачення подальшої секторальної інтеграції, повністю заснованої на положеннях Угоди про асоціацію”, – заявив глава держави.

Він уточнив, що йдеться про 4 напрямки, або сектори зближення. Це – сектор енергетики (Україна хоче стати членом Енергетичного союзу), впровадження шенгенського законодавства, запровадження цифрового ринку, а також “поглиблення митної співпраці”.

Порошенко вкотре подякував Євросоюзу за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України й, зокрема, запровадження та регулярне продовження санкцій проти РФ.

“На жаль, це вже четвертий саміт, на якому ми мали обговорити брутальну російську агресію. І я надзвичайно вдячний, що з часу нападу Росії на Україну у лютому 2014 року ЄС консолідував свою роль як гарант суверенітету і територіальної цілісності нашої країни”, – зауважив Порошенко.

“Незважаючи на всі російські фейкові підрахунки, санкції змусили Кремль заплатити величезну ціну за його міжнародні злочини”, – сказав президент, додавши, що РФ платитиме цю ціну, доки не змінить свою поведінку.

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: