“Уявіть: для деяких із цих 74-х людей досі триває та війна 2014 року, про яку більшість із нас давно успішно забула”

Дмитро Лиховій
головний редактор “Новинарні“, журналіст, мобілізований у 2014-2015 рр., старший лейтенант запасу 

(FB)

Часто мені сниться сон, як я тікаю від сепарів. Іноді наздоганяють. Це кошмар про війну.

Сьогодні до Києва прилетять (тьху-тьху, стукаю по дереву) більше півсотні людей, яких наздогнали реальні терористи. З усіма наслідками, тюрмами, тортурами, приниженням людської гідності.

Україна міняє 306 сепарів на 74 своїх, для яких кошмар був реальністю.

Уявіть: для деяких із цих 74-х людей досі триває та війна, що була в 2014 році і яку більшість із нас давно успішно забула.
З мобілізаціями, синьо-жовтою фарбою для парканів, із великим патріотичним підйомом, слабкою армією, великими поразками, котлами. Із ДАПом, про який ми подивилися таке сильне кіно. А дехто потрапив у полон ще під Дебальцевим.

Це не тільки військові і не тільки герої. В списку на обмін серед наших є й аватари, які потрапили на мінус по дурості, і це була наука. Є цивільні, проукраїнські донеччани, “зрадники ДНР”, за яких ми зокрема й воюємо.

Всі вони наші.

Востаннє обміни з сепарами відбувалися у вересні 2016 року (Жемчугов). І ось десятки українців нарешті потраплять додому, до рідних, до своїх.

Це справді великий день. Один із визначних днів в історії цієї війни. Одна з найбільших подій, якщо не найбільша, 2017 року для України.

Це справді радість.

Ну й боротьба триває, бо в полоні залишаться ще десятки.
І війна триває теж.

Читайте також:
“Зустрінь своїх”. Соцмережі закликають привітати в “Борисполі”
звільнених з полону українців