У Львові відкрили дошку на честь легендарних оунівців. Міська влада вилучила згадку про “польських окупантів”

 

У Львові на будівлі в’язниці, відомої як тюрма “Бригідка”, в суботу, 23 грудня, відкрили меморіальну дошку на честь бійців Організації українських націоналістів Василя Біласа і Дмитра Данилишина.

Цього дня 85 років тому, у 1932-му, засуджених оунівців, членів УВО, було страчено на тюремному подвір’ї на шибениці, передає “Радіо Свобода”.

Встановлення таблиці погодила робоча група, створена чиновниками Львівської міськради. При цьому з тексту, який запропонували написати на дошці громадські активісти, робоча група вилучила слова “страчені польською окупаційною владою” – і це підтримав виконком міськради.

Згідно з актом обвинувачення, двоє уродженців Трускавця – 21-річний Василь Білас і 25-річний Дмитро Данилишин – брали участь у пограбуванні оунівцями пошти в Городку, і Данилишин нібито поранив співробітника польських силових структур.

“Прокурор відмовився залучати до процесу 19 свідків. «Наглий суд», як його називали у польській юриспруденції – це фактично був військово-польовий трибунал, який без загальних доказів, свідчень, лави присяжних мав видати смертний вирок. Це був суд без слідства.
Наперед вже знали, що чекає на Біласа і Данилишина. Це було свідоме покарання, щоб застрашити інших членів ОУН, щоб не продовжували революційну діяльність…
Судовий процес викликав велике зацікавлення і з боку української, і польської громадськості, і тодішньої преси. Були масові акції в Західній Україні, Варшаві, Празі. У день страти оунівців дзвонили церковні дзвони по всіх містах і селах Галичини”, – розповів під час відкриття меморіальної дошки історик Микола Посівнич.

Полотно з неї зняли родичі вбитих оунівців.

Фото: Галина Терещук, Радіо Свобода

“Мені батько розповідав про Дмитра Данилишина і Василя Біласа, що їх поляки стратили у Львові. Це був мого батька двоюрідний брат. Вони боролись проти тієї несправедливості і утисків польської влади до українців”, – розповів літній Роман Данилишин.

Як відомо, під час нападу на городоцьку пошту загинули Юрій-Мирослав Березинський (старший у групі з 12 осіб, брата дружини Романа Шухевича, який брав участь у плануванні експропріаційної акції) та Володимир Старик, поранення отримали ще п’ятеро членів боївки.

Разом із Біласом і Данилишиним був засуджений до смертної кари Маріян Жураківський, однак йому президент Польщі замінив присуд на 15 років тюрми.
Зенона Коссака засудили до 8-річного ув’язнення.

Раніше, 29 серпня 1931 року, в результаті атентату, здійсненого боївкарями ОУН Біласом і Данилишиним, у Трускавці був убитий польський політик, публіцист Тадеуш Голувко, якого ОУН вважала польським шовіністом.

На суді у справі городоцької пошти Данилишин в останньому слові сказав: “Я знаю, що мене жде. Я був і є на все підготований. Тільки шкодую, що не зможу дальше працювати для нашої неньки України!”

Василь Білас у свою чергу заявив: “Я свідомий своєї вини і кари. Я український націоналіст і революціонер. Але в своєму житті я поповнив один злочин, а саме: під час слідства, бажаючи проволікти свою справу, я кинув підозріння на свого товариша Коссака. Я є свідомий того злочину й тому ще раз на цьому місці стверджую, що товариш Коссак є рішуче невинен і ще раз невинен”.

Тоді двом українцям, страченим о 6:25 ранку, присвятила вірш Олена Теліга.

“Засудженим”

Біласові й Данилишинові

Як ми можемо жити, сміятись і дихать?
Як могли ми чекати — не битись, а спать
В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо
Ви збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять.

І коли приволікся заплаканий ранок,
Вас покликала смерть у похмурій імлі —
А тепер наші душі і топчуть, і ранять
Ваші кроки останні по зимній землі.

А тепер в кожнім серці пожежу пригаслу
Розпалили ви знову — спаливши життя.
І мов гімн урочистий, мов визвольне гасло,
Є для нас двох імен нерозривне злиття.

Над могилою вашою тиша і спокій,
Та по рідному краю — зловіщі вогні.
І піти по слідах ваших скошених кроків
Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.

З нагоди 85-х роковин страти оунівців Данилишина і Біласа у Львові 23 грудня відбулася також панахида на Янівському цвинтарі, де вони поховані під величними кам’яними хрестами.

Пам’ятники страченим і загиблим учасникам нападу на пошту встановлені в Трускавці й Городку.

Пам’ятник загиблим і страченим учасникам нападу на пошту в Городку : Юрію Березинському, Володимиру Старику, Василю Біласу і Дмитру Данилишину.
Фото: Долинський, Вікіпедія

Читайте також:
Порошенко і Дуда в Харкові домовилися про “історичну” розрядку

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.

Ми виправдовуємо довіру!

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: