“Ігри героїв-2017”: змагання воїнів з необмеженою волею до життя. ФОТОРЕПОРТАЖ

Олена Максименко
фото автора

Про “Ігри героїв” – змагання з кросфіту, стронгмену, силового фітнесу і стрільби серед бійців із ампутаціями, пораненнями й іншими травмами – всі слова будуть недостатньо сильними. Адже це неймовірні враження, коли атлет без однієї руки виважує над головою 60-кілограмову штангу. Або ж підтягується сам на руці.

Через це ледве стримуєш крик – від жаху і захвату.

“Я думаю, що ми сьогодні розтопимо лід, який є надворі! Тут буде драйвово, тут буде сильно!” – пообіцяв на початку заходу керівник та організатор проекту “Ігри героїв” Євген Коваль.

І мав рацію: чого-чого, а драйву вистачало з надлишком.

Фінальні українські змагання вже другий рік поспіль пройшли в київському Палаці спорту. Цьогорічні старти 19 грудня набули статусу міжнародних: у турнірі взяли участь друзі з Грузії та США.

До слова, саме американський гість Хосе Санчез зібрав найбільшу кількість медалей – хоча, зізнається, сам цього не очікував і не прагнув.

“Ігри героїв” уже виходять на міжнародний рівень, і наступного року ми будемо проводити змагання в Сан-Антоніо!” – пообіцяв Євген Коваль та закликав публіку їхати підтримувати українських атлетів за кордон.

Нині на заході в Палаці спорту було вдвічі менше глядачів, ніж у 2016-му – певно, через снігопади та день святого Миколая. І це прикро, адже хлопцям підтримка не зайва.

Проте також вдвічі менше було порожніх монотонних промов і шоу-виступів із танцями й піснями – це однозначний плюс у карму організаторам.

Президент Порошенко надіслав представника, що зачитав текст вітання з листочка, а київський міський голова усно переказав усім побажання здоров’я. А загалом говорили небагато і по суті.

“Для мене надзвичайно велика честь вітати всіх учасників змагань «Ігри героїв», – сказав генерал-майор Ігор Гордійчук, легендарний “Сумрак”, який зараз очолює ліцей імені Богуна. – Мені вдвічі приємніше, що серед учасників є мої вихованці і бойові побратими.

Ці змагання мають дуже важливе морально-психологічне значення.

Зрозуміло, що в змаганнях завжди переможе найкращий, найсильніший, але це люди, які, незалежно від того, хто яке місце займе, кинули виклик долі, не зламалися під такими серйозними життєвими навантаженнями. Вони не просто вижили, вони зберегли себе, докладаючи зусиль, щоби мотивувати всіх нас, починаючи від хлопців і дівчат, яким зараз найважче, які на передньому краї.

Дивлячись, як ви справляєтеся тут з викликами долі, вони розуміють, що не можна опускати руки, не можна здаватися – незважаючи на будь-які виклики, треба продовжувати жити, творити, дбати про завтрашній день”.

“І щоб побудувати успішну демократичну цивілізовану державу – це шлях непростий, але ми його обов’язково пройдемо. Завдяки вашій роботі, завдяки таким заходам, як ці змагання”, – сказав Гордійчук.

Хлопці піднімали гирі, застрибували на ящики, підіймалися по канатах, підтягувалися, виконували вправи на тренажерах.

Біля кожного був присутній інструктор, що фіксував результат.

В атмосфері буквально вирувала енергія життя. “Дихай! Дихай,і не поспішай!” – побратими були поруч зі спортсменами весь час, підказували й підбадьорювали.

“Пашка! Пашка!” – скандувала групка серед глядачів.

Толерантно-ввічливе визначення “з обмеженими можливостями” на очах втрачало свій сенс – адже ці люди, з протезами та ампутаціями, на візках чи просто після тяжких поранень і травм, можуть у рази більше за тих, чиї можливості “де юре” не обмежені.

“Це такий, знаєте, дуже активний і універсальний вид спорту. Тут треба мати всі якості: і спритність, і швидкість, і силу, і витривалість, – ділиться враженнями боєць 28-ї окремої механізованої бригади Андрій Скороход. – Однієї сили і швидкості недостатньо для перемоги. Це дуже мене захоплює! Крім того, це гарний спосіб тримати себе в хорошому фізичному стані, вести здоровий спосіб життя”.

Андрій втратив ногу під Мар’їнкою два з половиною роки тому, а за кросфіт узявся півтора роки тому. Каже, до цього також займався спортом, але іншими видами. Тренується двічі-тричі на тиждень.

“Найскладнішою сьогодні для мене була станова тяга, – ділиться Скороход враженнями від змагань. – Штанга 60 кг. Було три кола вправ у поєднанні з лижним тренажером. Треба було 21, 15 і 9 разів почергово виконати станову тягу. Це було на сьогоднішній день для мене найскладнішим”.

“У своїй категорії серед десяти чоловік – я ще не перевіряв, але гадаю, десь шосте місце посів. В принципі, задоволений, тому що конкуренція дуже висока, хлопці займаються, прогресують, і з кожним разом конкурувати стає все складніше”, – каже Ігор Скороход.

У США спортивна реабілітація такого плану серед військових має давню традицію, тоді як у нас лише починає впроваджуватися.
Першість американців підтверджує Хосе Санчез, який має протез замість однієї ноги – це травма, здобута в Афганістані. Він буквально розірвав шаблони своєю швидкістю і спритністю.

“Я ніколи раніше не був в Україні, не знав, чого очікувати, – розповідає ветеран з Америки. – Але я опинився в настільки прекрасному місці!.. Прекрасна архітектура, будівлі, сніг!.. Особливо сподобалося спілкуватись із багатьма зарубіжними військовими – ми ділилися досвідом, ми відчували зв’язок. Я розумію, що таке бути солдатом. Я розумію, що таке бути ветераном”.

Хосе розповів, що займається кросфітом три роки. Десять років був моряком, потім отримав травму, чотири роки лікування і повернення до суспільства.

“Я ніколи доти не думав про зайняття спортом, – говорить Санчез. – Для мене найбільшим дивом було знову змогти ходити. Але тепер я ходжу, і це наче мій обов’язок Богові – показати людям, що це можливо. Надихати інших людей”.

“Дехто з хлопців, з якими я тут тренувався, говорив англійською, – каже Хосе. – У нас подібний досвід. У нас схожий біль, злість, фрустрація. Ми розуміємо одне одного, досвід однаковий. Тема боротьби – ми також воюємо – все схоже!“

Фоторепортаж (гортайте) >>>

<

►

>

“Ігри героїв” – це той випадок, коли слово “змагання” і звіти про результати не зовсім доречні. Всі учасники вже є переможцями – вони перемогли смерть, себе і фактор так званої “неповноцінності”.
Тому після оголошення результатів – перших, других і третіх місць у різних категоріях – усі учасники отримали однакові медалі.

Як сказав міністр молоді і спорту Ігор Жданов, це і є справжній олімпійський принцип, який уже не застосовується на Олімпіадах – “головне не медалі, а участь”.

“І от тут головне участь, я в цьому глибоко переконаний, – сказав він. – Будемо вас підтримувати, будемо за вас вболівати, і будемо робити Україну модерновою, європейською спортивною державою”.

Читайте також:
“Ігри героїв-2016”: змагання ветеранів АТО з кросфіту
зібрали майже повний Палац спорту в Києві

Порошенко став на коліно на церемонії нагородження орденами
учасників “Ігри нескорених”