ІС про ситуацію в “1 АК ДНР”: склад деморалізований, зброя непристріляна

 

Дмитро Тимчук
військовий журналіст, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи “Інформаційний спротив”, народний депутат України від “Народного фронту”

(FB)

Боєготовність

Згідно з офіційною звітністю штабу «1 АК ДНР», яка передається вищому керівництву (російським кураторам), укомплектованість підрозділів армійського корпусу становить близько 96% (приблизно 21 тис. військовослужбовців). Цей показник береться за основу для визначення обсягів фінансування та матеріального забезпечення підрозділів корпусу.

Фактично ж на сьогоднішній день нестача особового складу в полках і бригадах становить від 70% до 40% в окремих частинах, і продовжує збільшуватися.

Наприклад, некомплект в 9-му окремому штурмовому мотострілецькому полку морської піхоти в жовтні становила близько 45%. Аналогічна ситуація склалася і в 100-ї окремої мотострілецької бригади, де в окремих підрозділах укомплектованість становить від 30 до 70%. Таким чином, в окремих випадках, чисельність роти у складі батальйону не перевищує чисельності взводу.

Деякі підрозділи існують тільки на папері, оскільки в них відсутні майже 95, а то і 100% особового складу.
Проведена восени ц.р. штабом 8-ї загальновійськової армії ЗС РФ інспекція виявила дані махінації зі звітністю про ступінь укомплектованості частин і підрозділів, що потягло за собою жорсткі дисциплінарні заходи щодо низки командирів і начальників «1 АК ДНР». Попри це, на даний момент ситуація не змінилася.

Відзначається низький рівень бойової підготовки. Навчання часто проводяться «на папері». У підрозділах відсутній так званий «курс молодого бійця», зброя не пристріляна: як правило, новобранцям командири кажуть – зброю пристріляєте на бойових позиціях. У вересні ц.р. новобранці в 11-му полку були направлені на бойове чергування з непрістрелянимі автоматами і навіть не знаючи, як з ними поводитися.

У 9-му полку не менше 30% особового складу не володіє технікою поводження зі зброєю, не кажучи вже про навички прицільної стрільби. Така ж ситуація в 3-й і 100-й бригадах. У 1-й бригаді взагалі мав місце анекдотичний випадок – боєць відпиляв приклад автомата, мотивуючи це зручністю поводження з ним.

Навчання мінометних розрахунків, розрахунків гаубиць і екіпажів САУ відбувається не за навчальною програмою, а в ході бойових дій. При цьому, періодично спостерігається недоліт і переліт від 500 до 1000 м, а підрозділ звітує про враження цілі. Причиною неякісної роботи артилерії є як несправність прицільних пристосувань, так і низький рівень підготовки розрахунків та коректувальників. У 100-й бригаді є взвод, який імітує для перевіряючих на полігоні виконання нормативів за весь батальйон. Точність стрільби і високі професійні навички демонструють тільки підрозділи ЗС РФ (в т.ч. військових навчальних закладів МО РФ), що прибувають на короткі терміни на Донбас у рамках «заходів з бойової підготовки».

Причини «відтоку кадрів»

Основні причини:

  • для «ідейних» бойовиків (у 2017 р. – абсолютна меншість з усієї кількості) – розчарування в політиці, що проводиться керівництва «ДНР» і РФ. Адже по суті нічого з обіцяного фактично так і не втілилася в реальності – не тільки не відбулося входження до складу РФ, але і не налагоджені тісні економічні та політичні взаємини, а доля жителів невизнаних Придністров’я чи Абхазії для багатьох не видаєтся привабливою.
  • для «матеріально мотивованих» (основна частина бойовиків) – низьке грошове утримання (зокрема, для тих, хто бере участь у бойових діях). На сьогодні грошове забезпечення рядового становить в середньому близько 15 тис. рублів на місяць. Існують ще так звані «бойові», преміальні, так що заробіток теоретично повинен бути суттєво більшим. Однак постійні затримки фінансових надходжень на ці виплати з РФ, разом із махінаціями і розкраданням командирами частин і підрозділів даних грошових коштів, роблять такі виплати рідкісними. Багатьох не задовольняє не тільки грошове утримання, а й ризик втратити працездатність – зрозуміло, що перебуваючи «на передку», можна не тільки отримати каліцтва, але і виявитися в числі «вантажу 200», тоді як юридична відповідальність «ДНР» перед скаліченими фактично існує тільки на папері.

Частими є випадки дезертирства у зв’язку зі ставленням командування до особового складу, поборами із заробітної плати, відсутністю постачання і “звільнювальних”. Також причиною можуть бути порушення умов контракту з боку командування корпусом: звільнення убитих, поранених і полонених заднім числом, списування втрат на порушення техніки безпеки або самогубство з метою приховування фактів бойових втрат. В ході перевірок такі випадки не виявляються, бо всі документи оформлені відповідним чином, а більш детальні перевірки шляхом опитування звільнених або свідків не проводяться.

Навесні цього року залишили розташування частини більше половини (!) особового складу 100-ї окремої мотострілецької бригади. А у вересні стався кричущий випадок: через невдоволення ставленням командування до особового складу, відсутністю належного матеріального забезпечення, фіктивною звітністю звільнився командир одного з підрозділів.

У підсумку, після кожної видачі місячного грошового забезпечення з лав корпусу йде приблизно в 3-5 разів більше особового складу, ніж надходить на службу за той же період.

Морально-психологічний стан особового складу

Відповідно до звітності, яку надає командування бригад і полків, за результатами проведеного психологічного тестування 100% особового складу «1 АК ДНР» становлять військовослужбовці «1-й» і «2-ї категорії», які нібито мають високий моральний дух.

У той час як у реальності, згідно з організованим у жовтні ц.р. штабом корпусу внутрішнім соціологічним дослідженням, не менше 65% особового складу становлять військовослужбовці «3-ї» і «4-ї категорій», тобто не боєготові, з низьким моральним духом, психологічними проблемами, в т.ч. на грунті наркоманії та алкоголізму, готові залишити позиції в разі наступу супротивника.

Наявний штат і новобранці як мінімум на 60% складаються з соціально неблагополучних елементів, яким більше нікуди влаштуватися на роботу. Основна причина в тому, що військкомати і військові підрозділи через катастрофічний брак особового складу беруть осіб із судимістю, наркоманів, алкоголіків, з психічними і фізіологічними відхиленнями, які не можуть знайти роботу.

Забезпечення і постачання

Існує безліч інших проблем у підрозділах корпусу, в т.ч. і крадіжки. Наприклад, медикаментів, які потім реалізуються через аптеки, виплат компенсацій за поранення через «відкат».

Рівень кваліфікації медичного персоналу в структурних підрозділах частин корпусу не витримує критики, регулярно фіксується загибель військовослужбовців від крововтрат при кульових або осколкових пораненнях кінцівок, навіть при наявності у персоналу медрот джгутів й індивідуальних перев’язувальних пакетів. З медрот виписують недолікованих військовослужбовців, при цьому на їх лікування списуються медикаменти. Наприклад, такі порушення практикуються в 100-й бригаді. Мобільні військово-польові шпиталі, а також польові кухні, лазні і т.п., як правило, розгортаються для демонстрації під час перевірок.

Замість підвезення готової їжі на позиції, солдати отримують «сухпайки» у вигляді круп, макаронів, картоплі, консервів (1 банка тушонки на 1 людину на 2 доби), а приготування гарячої їжі бойовики змушені здійснювати безпосередньо на позиціях, на вогнищах і «буржуйках» , залишаючи для цього пости і демаскуючи себе димом і температурним випромінюванням.

У 11 ОМСП особовий склад зараз купує бронежилети за свій рахунок. У підрозділах, що діють у зоні так званої «Авдіївської промзони», солдат змушують здавати частину зарплати на покупку касок і бронежилетів.

У серпні цього року в одній із частин проводився огляд техніки. Щоб показати її повну боєготовність, командир танкового батальйону, не придумавши нічого кращого, наказав механікам виготовити відсутні в ЗІПі прокладки між головкою і блоком циліндра двигуна з автомобільних камер.

Перебої в постачанні всіх підрозділів корпусу обумовлені, перш за все, масштабними недостачами, що виникли в 2014-2015 роках, які неможливо списати за кілька років. З цієї причини вони і недоотримують належне за нормами забезпечення. Крім того, як зазначалося, в корпусі і військових частинах масово відбувається крадіжка всіх видів забезпечення.

Найбільш масштабні розкрадання і корупційні схеми здійснюються за участю або під керівництвом командування і російських радників. Різниця між фіктивною і реальною чисельністю особового складу призводить до невідповідності коштів, які виділяються на всі види постачання, що прикривається результатами фіктивних перевірок. Аналогічна ситуація має місце в зв’язку з різницею кількості озброєння, техніки, боєкомплектів і т.д., яке проходить по звітності та фактично є в наявності.

Повсюдно поширене розкрадання палива. Найбільш масштабно це здійснюється під час пересування колон бензовозів. Як правило, 1-2 машини відокремлюються від них і йдуть на приватні бази зберігання, після чого бензин і дизель реалізується місцевим фермерам або через мережу АЗС. Так, при 11-му полку діє афілійоване підприємство (офіс розташований в м. Макіївка), яке скуповує дизпаливо і реалізує його оптом мережам АЗС у “республіці”.

У 9-му полку комбат-радник, командир взводу зв’язку, два командири рот крадуть і продають паливо. Командири рот віддають підлеглим накази зливати паливо з танків, за реалізацію вкраденого палива відповідає командир взводу зв’язку, комбат прикриває нестачу в звітах. Аналогічна практика існує в усіх підрозділах.

Російські радники

Командний склад із числа місцевого населення та іноземних (насамперед російських) найманців фактично відсторонений радниками з числа офіцерів ЗС РФ від формування та подання звітності, тому що «місцеві» регулярно заперечують проти спотворення фактів. «Місцеві», незважаючи на наявність великої кількості недобросовісних офіцерів, зацікавлених у відсутності контролю над своїми діями, все ж, в основній масі, більш ніж радники зацікавлені в повідомленні вищому командуванню про реальний стан справ, сподіваючись на зміну ситуації, в силу персональної залежності від результатів війни (іноді – і з ідеологічних переконань).

Російські радники, в свою чергу, не мають особистої залежності від результатів війни. Фактичною самоціллю більшості радників є відбування відрядження без НП, прихильне ставлення командування, позачергове звання. Тобто основне завдання радника – не нашкодити собі. Радники діють в системі «кругової поруки» між собою і по відношенню до командування в РФ. За приховування негативних фактів і подачі ідеальної звітності, після повернення в свій військовий округ радник розраховує на кар’єрне зростання і вигідну посаду. Якщо ж він стане подавати звітність, яка не відповідає очікуванням начальства, або розкривати негативні факти – це може мати негативні наслідки для начальства і прямо загрожує його кар’єрі.

Тому можна припустити, що співробітники військової контррозвідки ФСБ РФ, що знаходяться в Донецьку в одній будівлі з керівництвом «1 АК ДНР», фактично виконують вказівки його командувача, генерал-лейтенанта ЗС РФ Примакова В.Г. (Позивний «Туман») з метою приховування від вищого керівництва інформації про реальну ситуацію в корпусі.

«Сильні» сторони «1 АК ДНР»

Актуальні й для «2 АК ЛНР», тобто для всіх окупаційних військ на Донбасі.

1. Військово-політичний фактор – прихильність України до мирного діалогу і спроб вирішити конфлікт невійськових шляхом. У цій ситуації окупаційні війська не очікують і не готуються до масштабних наступальних операцій ЗСУ оперативно-тактичного рівня;

2. Військові чинники (всі вони впираються у військові можливості Росії):

  • масштабні ресурси РФ і можливість їх оперативної доставки на окуповану територію Донбасу – в частині озброєння і військової техніки, боєприпасів, ПММ, спорядження і обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів;
  • можливість для ЗС РФ, у разі різкого погіршення оперативної обстановки для «1 АК ДНР», оперативно перекидати з території Росії необхідну кількість сил і засобів зі складу російської кадрової армії (з’єднань, що знаходяться в прикордонній зоні);
  • можливість доукомлектування окупаційних військ як за рахунок людських ресурсів РФ (найманці), так і кадрових військовослужбовців ЗС РФ;
  • підготовка необхідних фахівців (за потрібними ВОСами) в навчальних таборах на території РФ, або на окупованій території силами інструкторів ЗС РФ;
  • планування операцій як за допомогою російських офіцерів-«радників», які мають необхідний рівень підготовки, так і силами «операторів» у штабі 8-ї загальновійськової армії ЗС РФ, якій оперативно підпорядковані окупаційні війська на Донбасі; керівництво операціями російськими «радниками» з числа кадрових офіцерів ЗС РФ.

Джерело: група “Інформаційний спротив”

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна