Московський патріархат суттєво звузив самостійність УПЦ МП

“Однак у прийнятому Архієрейським собором РПЦ визначенні “Про внесення змін і доповнень до статуту Російської православної церкви та інші документи РПЦ” пропозиції митрополита Онуфрія “обросли” доповненнями, які вперше за багато років чітко звужують самостійність УПЦ в рамках РПЦ/Московського патріархату”, – зазначає видання.

Так, в пункті 3 визначення говориться: “У своєму житті і діяльності Українська православна церква керується ухвалою Архієрейського собору РПЦ 1990 року “Про УПЦ, грамотою патріарха Московського і всієї Русі 1990 року та статутом Української православної церкви, який затверджується її предстоятелем та схвалюється патріархом Московським і всієї Русі”.

Ніколи раніше РПЦ не мала схвалювати статут УПЦ, такого пункту в статуті РПЦ не було.
Статут УПЦ передбачає, що він затверджується лише Собором УПЦ. Тепер же необхідно обов’язково отримувати схвалення в Москві.

Далі в соборному визначенні стверджується: “Ім’я предстоятеля поминається в усіх храмах УПЦ після імені патріарха Московського і всієї Русі”.
Раніше такої вимоги в статуті РПЦ не було. Тепер затверджена пряма вимога статуту РПЦ про поминання патріарха Московського у всіх храмах УПЦ МП.

“Цей пункт, мабуть, внесений самим патріархом Кирилом, який болісно сприймає своє непоминання в цілому ряді храмів УПЦ [МП]”, – зазначає “РвУ”.

Далі в тексті документа зазначається: “Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в УПЦ, і про визначення їх територіальних меж ухвалюються її синодом із подальшим затвердженням Архієрейським собором [РПЦ]”.

“Слід враховувати, що Архієрейський собор в даному контексті – це саме Собор РПЦ (в статуті УПЦ відсутнє таке поняття, як Архієрейський собор, замість якого є собор єпископів). Раніше в статуті РПЦ такого пункту теж не було”, – пише видання.

Хоча архієрейські собори РПЦ затверджували створення єпархій в межах УПЦ, але це була радше традиція, офіційно не зафіксована в статуті. Тепер це стало обов’язковою нормою, зазначають оглядачы

Наступний, 10-й пункт визначення говорить: “Рішення помісного і архієрейського соборів є обов’язковими для Української православної церкви”.
Це теж нова прописана в статуті РПЦ норма. Раніше багато рішень московських соборів, виходячи з місцевої ситуації, систематично ігнорувалися і не виконувалися в УПЦ МП. Тепер відкривається нова інтрига у відносинах між РПЦ і УПЦ МП.

11-й пункт: “Рішення священного синоду [РПЦ] діють в Українській православній церкві з урахуванням особливостей, визначених самостійним характером її управління”.

“Дане формулювання виглядає свавіллям щодо нинішнього статуту УПЦ. В УПЦ є свій синод, і раніше за замовчуванням вважалося, що Синод РПЦ не займається українськими справами. Тепер це вже не так (хоча і з застереженнями)”, – пише видання.

Інші пункти також закріплюють залежність УПЦ МП від РПЦ (зокрема стверджується, що УПЦ “отримує святе миро від патріарха Московського і всієї Русі”).

Деяким успіхом УПЦ в демонстрації своєї самостійності є пункт 12-й соборного визначення: “В УПЦ діє власна вища церковно-судова інстанція”.
Однак далі говориться: “При цьому суд Архієрейського собору [РПЦ] є церковним судом вищої інстанції для Української православної церкви”.

Церковний суд РПЦ і раніше де-факто не діяв в УПЦ. Ще патріарх Московський Алексій (Рідігер) письмово це гарантував тодішньому предстоятелю УПЦ МП митрополиту Володимиру (Сабодану). Тепер існуюча ситуація просто формально закріплена в статуті РПЦ.

“Єдиним очевидним досягненням УПЦ на соборі є пряма декларація визначення Архієрейського собору РПЦ про те, що центр управління УПЦ знаходиться в Києві (пункт 4-й). Треба думати, цей запис було зроблено, щоб формально убезпечити УПЦ від дії закону про ”церкви з центром в країні-агресора”, проект якого розглядається в парламенті України. Однак інші пункти соборного визначення слабо корелюють з цією поправкою”, – наголошує видання.

“Таким чином, якщо раніше в статуті РПЦ була явна двозначність по відношенню до УПЦ, яка давала можливість двояко інтерпретувати положення статуту, в новому визначенні Архієрейського собору РПЦ ця двозначність знята на користь фактичного центру управління в Москві”, – сказано в статті.

Читайте також:
Українська делегація вийшла з Собору РПЦ, де виступав Путін, – ЗМІ