Що сказав Порошенко в ПАРЄ: про Росію, війну, Крим, мову й Антикорупційний суд

Про Росію і війну

Росія продовжує порушувати міжнародне право щодо України і права українських громадян на окупованих територіях Донбасу та в Криму.

Про це заявив президент Петро Порошенко, виступаючи сьогодні, 11 жовтня, на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі.

“Три роки тому я так само виступав перед Асамблеєю й ділився з вами досвідом перших днів протидії агресії Росії. Я б щиро хотів сьогодні виступати вже зі словами про те, що війна проти моєї держави вже завершена, що Україна повернулася до мирного життя. На жаль, навіть після 3 років ми все ще не наблизилися до цієї перспективи. І всі чудово знають, з якої причини“, – сказав Порошенко.

Він зазначив, що Україна розраховує на допомогу і підтримку ПАРЄ, яка вже ухвалила кілька резолюцій, що їх, утім, Росія ігнорує, як і свої зобов’язання в рамках Мінських домовленностей.

“У поведінці Росії нічого не змінилося. Вона продовжує брутальні атаки не тільки проти України, а й проти демократичних цінностей на окупованих територіях. Російська Федерація продовжує прикидатися, що не має стосунку до цього. Але кожного дня ми отримуємо інформацію про порушення прав людини на окупованих територіях”, – наголосив Порошенко, нагадавши про арешти, ув’язнення та викрадення українських і кримськотатарських активістів на окупованих територіях України і в РФ.

І наголосив, що поки Україна бореться за їх визволення, кількість заручників усе зростає.

“Людей умисно захоплюють, із цинічним розрахунком: щоб шантажувати Україну, яка ніколи не покине напризволяще своїх громадян – ні в Криму, ні на Донбасі, ні в російських тюрмах”, – наголосив президент.

Він закликав ПАРЄ значно більше приділяти уваги питанню переслідування окупантами населення Криму та Донбасу.

“Я закликаю членів Асамблеї, Комітету міністрів, генерального секретаря, комісара з прав людини та відповідні моніторингові органи подвоїти зусилля, спрямовані на захист прав людини та її свобод (у Криму та на Донбасі)”, – заявив глава держави.

Водночас він відзначив, що за останні три роки європейська коаліція проти Росії зміцнилася, і подякував міжнародній спільноті за підтримку України.

Про Крим: відповідь Земану і не тільки

У своєму виступі Порошенко відповів на заяви президента Чехії Мілоша Земана, який напередодні заявив, що вважає анексію Криму вже звершеною справою й порадив Росії просто відкупитися від України за окуповану територію.

“Я рішуче відкидаю твердження тих, хто говорить про Крим, як про звершену справу”, – сказав Порошенко.

Він додав, що трибуна ПАРЄ не була створення для закликів про умиротворення, як і не була створена “для закликів торгуватися територіями за гроші, нафту чи газ”.

“Цього не буде ніколи”, – сказав Порошенко.

Він підкреслив, що “ця трибуна була створена для захисту наших основ, цінностей і принципів і для їх захисту у разі необхідності”.

“Така необхідність настала сьогодні. Запорукою нашого успіху залишається збереження та зміцнення нашої єдності, солідарності та стійкості. Лише на основі поваги суверенітету та територіальної цілісності України ми можемо досягти миру та стабільності у Європі”, – наголосив президент.

Він також нагадав, як у 1950 році прем’єр-міністр Великої Британії Уїнстон Черчілль на тлі загрози, що постала тоді перед демократичною Європою від Радянського Союзу, звернувся до Асамблеї із закликом: “Або ми доведемо своє значення, вагу та цінність для Європи, або ми зазнаємо поразки”.

Він підкреслив, що Україна прагне миру для себе і Європи.

“І це не просто слова. Україна не раз показувала свою готовність до мирного врегулювання ситуації, яка штучно соверена Росією”, – підсумував Порошенко.

Він також зазначив, що готовий поговорити про можливість нового референдуму про статус Криму – але тільки після того, як окупований півострів повернеться під суверенітет України.

Відповідне запитання поставив депутат від “Європейських консерваторів та реформістів”: чи готовий президент України до проведення нового референдуму в Криму, з трьома запитаннями: хоче Крим повернутися до складу України, залишитися в Росії чи стати незалежним.

“Я готовий говорити про новий референдум. Я за все, що відповідає Конституції України. Питання суверенітету – це прерогатива національного референдуму. Ми готові говорити про такий референдум, але спочатку Крим повинен повернутися до складу України”, – наголосив Порошенко.

І зауважив, що провести чесний референдум “під дулами російських танків” неможливо.

Про діалог із населенням Донбасу

Мирний діалог із населенням Донбасу можливий лише після виведення російських військ і за присутності миротворців.

“Чи можете ви уявити будь-який діалог на окупованій території? Єдина передумова для ведення такого діалогу – це виведення російських військ”, – наголосив Порошенко.

Він додав, що з його виступу в ПАРЄ у 2014 році Україна звільнила дві третини окупованого Донбасу.

У будь-якому місті чи селищі, де немає російських військ, у нас фантастично-чудовий діалог, не існує жодної, навіть маленької, проблеми. Ми інвестуємо значні кошти, щоб відновити інфраструктуру. Кожного місяця я відвідую Донбас, відкриваю школи, мости, дороги, дитсадочки. У нас там не існує жодного, навіть маленького конфлікту”, – запевнив депутатів Порошенко.

Водночас він підкреслив, що на підконтрольних Росії територіях люди живуть у жахливих умовах.

“У нас є докази російської приступності – гібридна війна, російська пропаганда, російські провокації. І це проблема не лише кількох тисяч людей. Це декілька мільйонів людей, що постраждали, які живуть за умов жахливої гуманітарної катастрофи. Без можливості працевлаштуватися, жахливі умови для існування літніх людей, обмежений доступ дітей до освіти і жахливий рівень бідності”, – розповів глава Української держави.

“Ось чому нам важливо створити спільну скоординовану позицію з огляду на запровадження Мінських домовленостей, зокрема безпекового пакету. Як тільки там з’являться миротворці, блакитні шоломи, як тільки з’являться передумови для забезпечення безпеки, там буде така ж ситуація, як у Слов’янську, Лисичанську, Краматорську, Маріуполі, де відновлено мир, порядок та закон, де чудовий діалог із місцевими громадами”, – сказав Порошенко.

Його думку розділила і президент ПАРЄ Стелла Кіріакідіс.

“Ваші погляди щодо мирного врегулювання ситуації є важливими, щоб там був мир,  стабільність та повага до прав людини. Для цього треба зупинити вогонь. А для цього треба повністю запровадити Мінські угоди. Бажаю вам лише успіху”, – сказала Кіріакідіс.

Про Антикорупційний суд

Антикорупційний суд в Україні діятиме в разі виконання чотирьох передумов, заявив Порошенко, зауваживши, що створення такого суду передбачено змінами до закону про судоустрій і статус суддів.

“Венеціанська комісія підтримала цю ініціативу, підкресливши необхідність створення чистого, прозорого, повністю незалежного органу суддівської влади. І зараз ми розглядаємо найкращі шляхи створення цієї інституції”, – сказав президент.

“За назвою суду маємо не втратити його суть. Зусилля зі створення Антикорупційного суду будуть успішними, якщо будуть враховані 4 складові: законодавство, яке відповідає нормам української Конституції; незалежні й неупереджені члени комісії, яка відбиратиме суддів; професійні та доброчесній кандидати (у судді); довіра у суспільстві до новоствореного суду”, – заявив Порошенко.

Він повторив, що “сьогодні є питання до якості законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді щодо створення антикорупційних судів”.

“Депутати запропонували положення про повернення політичним органам – Верховній Раді, Міністерству юстиції та президенту – впливу на формування складу такого суду, тому що судова реформа, яку я запропонував, зробить судову гілку владу повністю незалежним – у тому числі, від політиків”, – пояснив Порошенко, додавши, що “висновки Венеціанської комісії чітко показують неприпустимість політичного впливу на формування Антикорупційного суду”.

“Зараз необхідне об’єднання всіх демократичних сил та громадськості і фахової роботи з залучення міжнародних експертів заради професійного напрацювання нового консолідованого законопроекту та проведення його через парламент”, – заявив президент

“Сьогодні вся судова система має бути антикорупційною за природою. Це запорука відновлення суспільної довіри та зміцнення суспільної злагоди”, – додав він.

Про антикорупційну палату в складі Верховного Суду Порошенко на цей раз не говорив. Але нагадав, що Вища рада правосуддя вирішила направити президенту 111 подань для призначення суддів Верховного Суду, кандидати “пройшли жорсткий відбір”

“Я виконаю це належним чином. Початок роботи нового Верховного Суду і всієї судової системи за новими правилами стає точкою неповернення для всієї судової реформи”, – запевнив Порошенко.

Про мову в освіті

Відповідаючи на запитання щодо закону про освіту, Порошенко також згадав свій життєвий досвід: що народився на Одещині в центрі болгарської громади України, жив поряд із представниками румунської меншини, й загалом розуміє та розмовляє болгарською, румунською, польською, англійською, російською та українською мовами.

“Коли я почав працювати в Києві з польськими колегами, то rozumiem wszystko po polsku, I speak English fluently, спокойно и комфортно разговариваю по-русски, розмовляю українською. Саме це я бажаю бачити в регіонах України, де живуть національні меншини. Щоб вони були двомовними, тримовними…”, – зазначив Порошенко.

Він заявив, що хоче деполітизації й відкритого діалогу у мовному питанні стосовно реформування освітньої системи в Україні.

“Наша система життєво потребувала реформування. Ми бажаємо модернізувати українську школу. Стаття 7 Закону про освіту, яку критикували певні наші європейські партнери, спрямована на покращення стану української мови в публічному житті, але також гарантує використання мов національних меншин“, – наголосив президент, наголосивши, що надмірна увага до освітнього закону виникла через політизацію.

“Ухвалений закон став не лише вагомою частиною освітньої реформи, але й законом рівних можливостей для усіх учасників освітнього процесу, рівних можливостей для всіх учнів, незалежно від їх походження місця проживання, чи національності”, – сказав він.

Неприпустимою є ситуація, коли діти, що належать до нацменшин в Україні, не мають належних знань української мови, які потрібні їм для подальшого навчання в університетах, інститутах, для розбудови їх кар’єри, для держслужби і для самореалізації в країні”, – додав Порошенко.

“Чи можете ви уявити собі ситуацію, щоб діти в Британії, Німеччині чи Франції не розмовляли англійською, німецькою, французькою мовами?.. А ви уявляєте, що 75% випускників шкіл у Береговому не скали іспит з української мови. Вони просто її не розуміють. Як вони можуть продовжувати навчання, працевлаштуватися в країні, стати держслужбовцями? Це дискримінація таких дітей”, – підкреслив глава держави.

Він наголосив, що парламент пішов на те, щоб посилити вивчення української мови на рівні початкової та середньої освіти, аби згодом перейти на навчання державною мовою, при цьому не полишаючи вивчення рідної мови “в необхідних обсягах”.

“Нагадаю: в Європейській Хартії регіональних мов, або мов меншин, яку було ухвалено 25 років тому, йдеться про те, що всі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися без шкоди для викладання офіційної мови, мов держави. Я впевнений, що положення цієї Хартії мають належно дотримуватися усі підписанти”, – сказав Порошенко.

“Ми будемо гарантувати мовні права відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов’язань і стандартів, в тому числі й навчання рідною мовою. При цьому вивчаючи державну мову”, – додав президент.

Він заявив, що для цього Україна надіслала закон до Венеціанської комісії.

“Я сподіваюся, що її висновки дозволять зняти всі контроверсійні трактування цього закону”, – сказав він, запевнивши, що всі висновки комісії будуть враховані.

За матеріалами прес-служби президента, “Української правди“, “Європейської правди

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *