Ветеран “Айдара” Дикий: Потрібно бачити обидві сторони Порошенка, клептократа й патріота

Євген Дикий
громадський активіст, екс-командир взводу батальйону “Айдар”, викладач Києво-Могилянської академії

(FB)

Один з френдів почав у себе в стрічці опитування: “Хто для Вас Петро Порошенко?”

Спершу, як належиться, відповів у коментарях, але трохи поміркував, та вирішив, що це варто винести в окремий допис – надто часто виникає це питання в тій чи іншій формі, і надто часто на нього дають абсолютно правдиві, але дуже односторонні та неповні відповіді…

Отже, для мене ПОП (прошу або не читати, або читати ДО КІНЦЯ):

Законно обраний на вільних виборах легітимний президент України. Клептократ та корупціонер. Людина, яка робить все можливе для збереження олігархічного ладу та старої корумпованої системи. Людина, яка призначає на всі посади винятково персонально вірних їй осіб, переважна більшість яких крадуть все, до чого дотягнуться, і взагалі не асоціюють себе з нашою країною.

Очільник вкрай неефективної бюрократичної системи та дуже ефективної системи розкрадання державного бюджету. Людина, яка нищить малий та середній бізнес. Людина, яка боїться добровольців та інших “некерованих патріотів” чи не більше, ніж Пуйла.

Водночас – людина, яка все ж категорично не здається під тиском Росії та вже остаточно визнана у РФ “нєдоговороспособним”, тобто в перекладі нашою мовою – патріотом України.

Людина, яка всерйоз вірить у те, що врятує Україну своєю міжнародною дипломатією, і робить все, що може, на цьому полі – з дуже перемінним успіхом, але і не геть провально (на відміну від внутрішньої політики) – хоч і робить це суто самотужки замість посилення ролі МЗС та створення дійсно дієвої дипломатичної служби…

Людина, яка чітко орієнтована на західну модель та на майбутнє України у ЄС та НАТО – хоч і сама сповільнює поступ на цьому шляху корупцією та неефективністю управління, але принаймні не грається у “нейтральність”, “третій шлях” та іншу російську облуду.

Фото: прес-служба АП

Людина, яка за характером абсолютно не воїн та не боєць, але при цьому все ж дає армії можливість потроху зміцнюватись та воювати в межах, дозволених нинішніми мінськими угодами (і навіть трохи більше, хто в темі – знає ).

Людина, яка не виключає великої війни з РФ, шалено боїться її, але все ж не має наміру капітулювати та потроху готує армію до такого варіанту.

Людина, яку ненавидить значна частина, якщо не більшість українців – і водночас людина, якій ні український недолугий політикум, ні громадянське суспільство так досі й не спромоглися висунути адекватну реальну альтернативу (соррі, Тимошенко не пропонувати – я кажу про НАШУ альтернативу, а не про ще більш не нашу, ніж ПОП…).

І все це, на превеликий жаль, правда – в один і той самий час.

На жаль, я не вмію бачити вибірково, тому бачу це все. І трохи заздрю всім тим, хто вміє бачити лише один бік картинки, або “зраду”, або “перемогу” – так напевно простіше живеться…

Читайте також:
Дикий: “Усе це не намарне. Вона таки буде”

Порохова бочка. Два роки президентства Порошенка в оцінках експертів