Покійного Воробйова не почули, коли він наполягав на своєчасному відході з Іловайська та Дебальцевого, – Бутусов

 

Юрій Бутусов
журналіст, редактор сайту “Цензор.НЕТ”

(FB)

“Перше самостійне зіткнення з армійськими буднями відкрило для мене багато чого нового, а головне — більш суворішого і жорсткого, ніж я очікував. За місяць мені пощастило лише чотири рази побувати вдома. Бо, як командир взводу, весь час з ранку до пізньої ночі я проводив із своїми підлеглими на Гончарівському та Великополовецькому полігонах. Що й казати — напружена бойова підготовка та й фізичне навантаження виявилися для мене несподівано великими. Вже згодом, опинившись у Забайкаллі, куди я поїхав служити після училища, я весь час давав собі установку: «пахати», не зважаючи ані на навантаження, ані на втому”, – з інтерв’ю тодішнього командувача Сухопутних військ ЗСУ Геннадія Воробйова журналу “Військо України”.

Геннадій Петрович Воробйов пішов з життя в 56 років.

Він проводив нараду у суботу вранці, потім зайшов у кабінет, і його серце зупинилося.

Генерал-полковник Воробйов був одним із найталановитіших і найкомпетентніших українських воїнів. Він відіграв ключову роль в організації української армії в 2014 році для відсічі агресору.

Армія буквально відродилася з попелу, і по крупицях, по крихтах, вона відновлювалася, в тому числі, завдяки титанічній праці генерала Воробйова і його колег.

Геннадій Петрович жив на роботі тижнями, так само, як за часів лейтенантської юності.

Його авторитет був дуже важливим фактором, і я не зустрічав у наших силових структурах людини, яка б не відгукувався про нього зі щирою повагою.

За моєю оцінкою, Воробйов більше, ніж будь-хто, володів інформацією про ситуацію в армії в 2014 році. Він був унікальним свідком подій, і як прикро, що він так і не знайшов часу, аби детально записати свідчення тих бурхливих подій.

Воробйов першим виїхав під Слов’янськ, саме він з нуля, на порожньому місці розгортав в умовах браку всього і вся оперативний штаб АТО, саме він спрямовував перші армійські підрозділи в бій тоді, коли в більшості командирів було побоювання й небажання діяти. Саме під його керівництвом армія під Слов’янськом починала воювати.

Командир роти 80-ї аеромобільної бригади старший лейтенант Вадим Сухаревський, який першим прибув під Слов’янськ, згадує, як саме Воробйов 23 квітня ставив йому завдання вперше йти атакувати блокпост противника: “Воробйов сказав мені: «Синку, запроси комбрига». Але комбриг іти відмовився. Мені було незручно доповідати про це Воробйову, він здивувався, але часу не гаяв: «Синку, слухай завдання, значить, воювати будеш ти»”.
І 24 квітня БТРи Сухаревського вперше підтримали вогнем атаку на блокпости під Слов’янськом.

Воробйов дуже часто йшов на конфлікт із керівництвом. Важко уявити, скільки б дрів не наламав командувач АТО, якби не таке втручання.

На жаль, Воробйова не почули, коли він наполягав на своєчасному відході з Іловайська та Дебальцевого.

Але, наприклад, саме він дав наказ на виведення наших підрозділів 93-ї і 25-ї бригад, розтягнутих між Донецьком і Горлівкою у вересні 2014-го, які в будь-який момент могли потрапити в оточення.

Воробйов розумів, як багато ризиків для ненавчених, нашвидкуруч збитих і слабо оснащених військ, і вводив їх у бій дбайливо, уважно ставився до ймовірних втрат.

Я особисто познайомився з Геннадієм Петровичем за дуже прикметних обставин. Президент Порошенко на початковому етапі війни цікавився обстановкою й критичною інформацією, а я писав статті про реальну обстановку, і один із високопоставлених співробітників адміністрації президента на початку липня запросили в АП мене й Геннадія Петровича, сів між нами і сказав: “У нас є питання, я питатиму й хочу зрозуміти в чому суть, і в кого яка логіка”.

І ось почався довга розмова. Ми проговорили майже всі аспекти обстановки на фронті, ситуації у військах.

Воробйов володів інформацією, і його оцінки були зваженими, його високий військовий інтелект був очевидний. Він не захищав помилкові рішення і не намагався їх виправдати. Але він ніколи не дозволяв собі й критики рішень начальника Генштабу та президента публічно. Він був дуже стриманий і коректний. Критику він вважав за краще висловлювати керівництву в обличчя.

Після зустрічі ми вийшли, Воробйов потиснув мені руку й подякував за об’єктивні матеріали, які допоможуть розібратися в обстановці керівництву країни та суспільству.

Для мене це дуже багато значило – я з перших днів війни чув хороші відгуки про Воробйова від офіцерів і генералів.

На жаль, ніяких інтерв’ю з Геннадієм Петровичем мені зробити не вдалося – він був на диво скромною й зосередженою на своїй справі людиною, жив у спресованому справами часі, і таке враження, не знав слова “відпочинок”. Публічність у його графік не входила.

Пишаюся, що доклав руку до внесення змін у закон про люстрацію, завдяки яким Верховна Рада дозволила повернути на службу Геннадія Петровича…

Він міг дійсно наповнити Національний університет оборони новим змістом і сенсом. Але не встиг.

Важко повірити, що така людина вже не з нами. Він намагався тримати себе в формі, енергії йому було не позичати.

Світла пам’ять.

Читайте більше про біографію:

Помер екс-командувач Сухопутних військ ЗСУ Воробйов

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: