Асамблея НАТО визнала російську агресію проти України та поговорила про наші недоліки

На засіданні комітету Парламентської асамблеї НАТО в Стамбулі 20 листопада була ухвалена резолюція “Підтримка пост-Варшавської стратегії оборони та стримування”, в рамках якої визнано російську агресію проти України. Про це у соцмережі повідомила член української делегації, нардеп від Блоку Порошенка Ірина Фріз.

Також агресію РФ проти України “було визнано головним фактором дестабілізації безпекової ситуації в світі”.

В ході обговорення резолюції було досягнуто рішення про подальшу рішучу підтримку України.

“Новим чинником, який відтепер перебуватиме у центрі уваги НАТО, є перетворення території півострова Крим на фактично нову стратегічну військову базу РФ. Росія офіційно визнана міжнародними організаціями агресором. Дякуємо колегам з ПА НАТО за солідарну позицію та підтримку усіх відповідних ініціатив української делегації”, – написала Ірина Фріз.

Як відомо, 19-21 листопада в Туреччині проходить засідання Парламентської асамблеї НАТО, в якому бере участь в якому бере українська делегація на чолі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.

Андрій Парубій, депутати Юрій Береза (в центрі), Ірина Фріз та Мустафа Найєм (по краях) у Парламентській асамблеї НАТО

“У Стамбулі взяв участь у засіданні Парламентської асамблеї НАТО та провів зустріч з президентом асамблеї Майклом Тернером. Я заявив, що рішення Бухарестського саміту НАТО має бути втілене у життя – Україна буде членом НАТО”, – написав у “Фейсбуці” Андрій Парубій.

У свою чергу нардеп від БПП, член партії “Демальянс” Мустафа Найєм, який входить до складу делегації, процитував уривки з доповіді “ДВІ ВІЙНИ УКРАЇНИ: ЗАХИСТ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ РЕАЛЬНИХ РЕФОРМ” на засіданні з питань Цивільного виміру безпеки Парламентської Асамблеї НАТО:

“На жаль, Кремль обрав позицію вважати, що рішуча налаштованість України прийняти європейські політичні та економічні стандарти загрожує національним інтересам Росії. Москва розпочала погано замасковану агресивну військову кампанію, що завершилася незаконною окупацією та анексією Криму та затяжним збройним конфліктом у східних областях України – Луганській та Донецькій. Росія прямо порушила численні міжнародні угоди, найбільш очевидним є порушення Будапештського меморандуму 1994 року, яким Росія брала на себе чіткі зобов’язання поважати територіальну цілісність України в обмін на те, що Київ погодився відмовитися від свого арсеналу ядерної зброї. Кволі намагання Кремля виправдати свої дії необхідністю захистити російськомовне населення України не витримують критики, адже ознаки будь-якого порушення прав російськомовного населення у порівнянні з періодом правління Януковича відсутні”.

“Сьогодні перед Україною постала неабияка задача: виконати обіцянки Євромайдану, водночас намагаючись дати відсіч агресії Росії. Економіка країни перебуває в руїні та тримається на плаву тільки завдяки міжнародним фінансовим уливанням. Втім, Київ був вимушений цього року збільшити витрати на оборону на 16%. Процес амбітних реформ гальмує спротив чиновників нижчих щаблів та олігархів. У той самий час, перспективи досягти припинення вогню на Донбасі залишаються туманними. До всього цього, країна нещодавно пережила серйозну політичну кризу та внутрішні чвари у політикумі. Міжнародна ситуація також не є сприятливою, адже увагу Євроатлантичних партнерів України поглинули Даеш та пов’язана з нею терористична загроза, а також криза міграції/біженців, при цьому Москва очікує поступок у питанні санкцій у якості винагороди за її приєднання до коаліції проти ІДІЛ. Результати необов’язкового референдуму, проведеного в Нідерландах (61% – проти ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, при явці 32%), створюють додаткові перешкоди бажанню України приєднатися до ЄС.”

“Росія продовжує ігнорувати вимоги Мінську II щодо відведення іноземних військ зі сходу України. Існує достатньо доказів присутності російських військ та систем озброєння на Донбасі: російські військові, яких взяли у полон військовослужбовці української армії; супутникові знімки НАТО; дані спостереження Верховного Головнокомандувача об’єднаними збройними силами в Європі, генерала Філіпа Марка Брідлава, що підтверджують заяву Олександра Хуга, першого заступника голови СММ ОБСЄ про те, що спостерігачі ОБСЄ під час спостереження бачили докази присутності російських солдат та зброї на цій території з початку конфлікту. Російські активісти-демократи, такі як Лев Шлосберг та Борис Немцов провели ретельне розслідування участі російських солдат у військових діях на території України. Було навіть багато шуму, коли Президент Володимир Путін визнав на прес-конференції у грудні 2015 р, що Москва “ніколи не казала, що там [в Україні] не було наших людей, які виконували певні завдання, в т.ч. у військовій сфері” (Reuters, 2015). Олександр Литвиненко, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, застеріг членів ПА НАТО не помилятися: Росія веде військову операцію на сході України.”

“Характеристика реформ в Україні за період після протестів Євроймадану дворічної давнини різнорідна. Є дуже виразні досягнення: українська політична система є конкурентною, і президентські, парламентські і місцеві вибори були прозорими і взагалі були оцінені позитивно. Водночас, інформаційний простір є чутливим до впливу олігархів, і безумовно характеризується плюралізмом думок.

Фіскальна децентралізація та передача повноважень місцевим органам влади – є знаковими досягненнями. Залежність місцевих бюджетів від субсидій значно скоротилася з 96% у 2014 р. до 74% у 2015 р. (РПР, 2015). У новій бюджетній системі фінансування місцевої поліції, сфери охорони здоров’я та освіти передано на місцевий рівень. Україна також досягла значних успіхів у тиражуванні реформи поліції за зразком Грузії. Уряд також розпочав болючий, але необхідний процес скорочення субсидій у енергетичному секторі, які окремо являють собою величезні 10% ВВП. Під керуванням налаштованих на реформи міністрів фінансів та економіки Україна багато зробила для покращення умов ведення бізнесу, скорочення бюрократії та тримання дефіциту бюджету під контролем (1,6% від ВВП у 2015 р. порівняно з 4,5% у 2013 р.), спрощення та зменшення податкового навантаження (у т.ч. введення єдиного соціального внеску). Насамкінець, українська влада зміцнила потенціал збройних сил країни і за останній рік чисельність армії зросла зі 146 000 до 280 000 солдат”.

“Хоча постмайданний уряд давав голосні обіцянки викорінити корупцію, вона лишається найбільшою загрозою національній безпеці та стабільності, разом з конфліктом на сході України. На відміну від попередників, нове українське керівництво є відкритим до діалогу щодо масштабу проблеми, але населення України розчароване невідповідністю між словами та справами. За даними опитування, близько 80% українців вважають, що рівень корупції сьогодні є таким самим або вищим, ніж до Євромайдану.
..
В цілому, новостворені органи не створили значного впливу у боротьбі з корупцією. Хоча певні кримінальні справи проти вищих посадовців були відкриті, практично жодна справа не закінчилися судовим розглядом або поверненням коштів, що були отримані незаконним шляхом.
…
Великий відсоток українців (94,4%) називає корупцію серед трьох найсерйозніших проблем України, за даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. В Україні поширена думка, що боротьбі з корупцією перешкоджає прокуратура”.

Читайте також:
Резолюція ООН забороняє Росії призивати кримчан у свою армію, – Клімкін