Євросуд з прав людини: конфіскація майна, законність походження якого не доведена, можлива

Роман Маселко
член колегії Адвокатської дорадчої групи (адвокати Небесної Сотні і Євромайдану), адвокат ГО ВО “Автомайдан”, член Ради громадського контролю при НАБУ

(FB)

Шаленим статкам у деклараціях чиновників присвячується!

Позиція Європейського суду з прав людини щодо можливості конфіскації майна, законність джерел походження якого не доведено.

Якщо коротко – конфіскація можлива! Питання тільки політичної волі, а також залізних яєць і доброчесності НАБУ, прокуратури, НАЗК та суддів.

Кого цікавить обґрунтування – див. рішення.

СПРАВА “ГОГІТІДЗЕ ТА ІНШІ ПРОТИ ГРУЗІЇ”
(Заява № 36862/05) СТРАСБУРГ 12 травня 2015 року ОСТАТОЧНЕ

99. Щодо аргументів заявників з приводу того, що поширення застосування механізму конфіскації “заднім числом” на власність, яка була отримана ними до набуття чинності поправкою від 13 лютого 2004 р., було свавіллям, Суд насамперед зазначає, що ця поправка не була першим актом національного законодавства, яким передбачалась відповідальність державних службовців за багатства, джерело яких пояснити неможливо.

101. Стосовно законності мети, яка переслідувалась конфіскацією, що стала предметом оскарження, Суд зазначає, що захід був частиною ширшого законодавчого пакета, який був спрямований на посилення протидії корупції у сфері державної служби (див. вище пункти 49, 82 і 83).

Зважаючи на національну нормативно-правову базу (див. вище пункти 52–54 і 85), очевидним є те, що обґрунтування конфіскації майна, яке набуте незаконним чином або походження якого пояснити неможливо і яке належить особам, що були обвинувачені у серйозних злочинах протягом перебування на державній посаді, а також його рідним і близьким, було двояким і переслідувало як компенсаторну, так і превентивну мету.

105. … Суд зазначає, що звичайні європейські і навіть універсальні правові стандарти можуть існувати і заохочувати, по-перше, до конфіскації майна, що пов’язане із серйозними кримінальними злочинами, зокрема такими, як корупція, відмивання коштів, обіг наркотичних засобів тощо, БЕЗ попереднього кримінального звинувачення у цих злочинах.

По-друге, тягар доведення законності походження майна, яке, як стверджувалось, було отримано незаконним шляхом, МІГ бути законним чином перекладений на відповідачів цих некримінальних проваджень щодо конфіскації, у тому числі цивільних проваджень in rem.

По-третє, заходи щодо конфіскації могли застосовуватись не тільки безпосередньо до майна, яке було отримане незаконним шляхом, а й майна, доходів та інших непрямих прибутків, які були отримані шляхом конвертування або перетворення цінностей, отриманих злочинним шляхом, або змішані з іншим майном, джерело походження якого, можливо, є законним.

Зрештою, заходи з конфіскації можуть бути застосовані НЕ ТІЛЬКИ до осіб, які безпосередньо звинувачуються у кримінальних злочинах, а й до БУДЬ-ЯКИХ інших третіх осіб, які мають право володіння майном без необхідної добросовісності з метою приховування їхньої злочинної ролі у накопиченні цінностей, які є предметом розгляду у справі.

112. Стосовно аргументу заявників, що національні суди ухвалили рішення про конфіскацію їхнього майна на підставі необґрунтованих підозр прокурора, Суд вважає ці твердження заявників необґрунтованими. Національні суди належним чином розглянули заяви прокурора в змагальному процесі із численними підтверджувальними документами, що містяться у матеріалах справи (див. пункт 12 вище).

Ґрунтуючись на цих доказах, національні суди встановили, що значні активи, отримані сім’єю Гогітідзе протягом перебування першого заявника на державній посаді, не могли бути покриті винятково офіційними доходами, а інші заявники також не мали значних джерел доходу.
Ретельне вивчення фінансового становища заявників підтвердило існування значної розбіжності між їхнім доходом і достатком, і ця розбіжність, яка була належним чином фактично задокументована, стала підставою для конфіскації.

114. У контексті вищезазначеного, зважаючи на широку свободу розсуду органів влади Грузії у власному прагненні провадити політику, спрямовану на протидію корупції у сфері державної служби, а також на той факт, що національні суди надали заявникам обґрунтовану можливість для розгляду їхньої справи у змагальних провадженнях, Суд доходить висновку, що цивільні провадження in rem, метою яких є конфіскація майна заявників і які ґрунтуються на порядку, що, серед іншого, відповідав міжнародним стандартам, не порушили справедливий баланс.

115. Відповідно, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції НЕ БУЛО.

Довідка:

Читайте також:
Що стоїть за тоннами готівки, задекларованої держслужбовцями

В НАБУ пояснили, коли реагуватимуть на е-декларації