“Доля зрадника”. П’ять версій вбивства Євгена Жиліна

 

Юрій Бутусов
журналіст, редактор сайту “Цензор.НЕТ”

П’ять версій вбивства Євгена Жиліна (FB)

Іноді смерть повністю відповідає образу життя. Відомий кримінальний “авторитет” Євген Жилін був розстріляний найманим вбивцею в Москві, столиці “русского мира”, що його Жилін так сильно хотів облаштувати в Україні.

Євген Жилін був широко відомий в Україні, в кримінальних, правоохоронних, фінансових колах.

Жилін - капітан міліції України

Жилін – капітан міліції України

Співробітник міліції Жилін створив організоване злочинне угруповання “спортивний клуб “Оплот”, куди вербувалися спортсмени і співробітники правоохоронних органів, які потім ставали бойовиками Жиліна.

Йому потрібен був “дах”, оскільки Жилін став одним із найбільших гравців на ринку тіньової конвертації та “обналу” не тільки в Харкові, а й у інших регіонах. Його послугами користувалися не тільки в самій Україні, а й у Росії, він міняв і валюту по тіньовому курсу. Ці операції ще до війни зробили Жиліна агентом російських спецслужб.

Жилін не зупинявся перед будь-якими злочинами – його навіть затримували і він сидів у СІЗО за замах на Кернеса, скоєний у ході бандитських воєн в Харкові.

Бійці “Оплота” ще в 2013-му взялися до антиукраїнських провокацій. А з початком Майдану харківський “Оплот” перейшов до бандитських нападів на прихильників Євромайдану. Саме “оплотівці” палили машини активістів у Києві.
18 лютого основну роль у трагічному побоїщі в Маріїнському парку в Києві відіграли бандити, завезені з Харкова.

Жилін взяв найактивнішу участь у проведенні проросійських акцій відразу після революції в Харкові, усіма силами сприяв “ХНР” (так званій “Харківській народній республіці”).

“Оплот” на той момент був найбільш організованою ОЗГ, яка виступила проти України.

Наприклад, у Луганську не було нічого схожого на таку структуру, а харківський “Оплот” був більш діяльний, ніж навіть “Оплот” Донецька. Наприклад, разом із російськими бойовиками “Мотороли” “Оплот” взяв участь у нападі на офіс “Патріота України” 14 березня на вулиці Римарській у Харкові.

Тільки рішучі дії правоохоронних органів і городян допомогли врятувати Харків для України в квітні-травні 2014-го. Але Жилін на той час уже благополучно проживав у Москві.

Євген Жилін. Фото: argumentua.com

Євген Жилін. Фото: argumentua.com

Незважаючи на грізну риторику, Жилін не став вождем “Новоросії”. Він виявився все-таки не бійцем, а перш за все баригою, для якого проросійська риторика стала ще одним зручним способом нажитися в смутні часи. Його тіньової фінансовий бізнес продовжувався в Україні й Росії, щоправда, вже в менших масштабах.
Сам Жилін, який колись вимагав, щоб українські націоналісти з’ясували з ним стосунки в ринзі, влаштувався на віллі на престижній “Рубльовці” під Москвою.

Жилін, втім, зіграв важливу роль у перші місяці 2014-го як координатор і фінансист бойовиків [на Донбачі]. Він активно підтримував злочинне угруповання Олександра Захарченка, якого потім російські куратори вирішили зробити “прем’єр-міністром “ДНР”.

Жилін кілька разів виїжджав у зону бойових дій. Ні, він жодного дня не воював. Але він робив фото з автоматом у камуфляжі.

yevgen-zhilin

Після боїв в Шахтарську 27-31 липня 2014 року Жилін приїхав туди, щоб засвідчити підтримку бойовикам, які напали на українських десантників 25-ї бригади.

На основі структур “Оплоту” російські спецслужби організували цілу низку диверсійних груп у Харкові і спробували влаштувати в нашому тилу терористичну війну. Однак російські диверсійні мережі – так звані “Харківські партизани” – були ліквідовані здебільшого навесні 2015-го року. Останній раз СБУ заявляла про диверсійну діяльність “Оплоту” в серпні 2015-го – тоді був затриманий терорист, найнятий через структури Жиліна.

Жилін через підставних осіб продовжував контролювати “конверти” в Харкові, але масштаб його діяльності був у багато разів менший. Його злочинне угруповання за відсутності ватажка продовжувало свою діяльність. Але спробувало переорієнтуватися на російський ринок.

Вбивство Жиліна було професійним. Вбивці вирахували його маршрут руху і з’явилися в ресторані раніше за самого Жиліна.

Сам ресторан – у зоні обмеженого доступу – на території закритого елітного котеджного селища “Горки-2”. Тобто стеження і контроль здійснювалися ймовірно з використанням радіоелектронних засобів перехоплення телефонних розмов.

Діяли напевно. Кілер утік швидко і неодноразово змінював транспорт. Охорона селища і системи спостереження не встигли зреагувати, вбивці втекли безперешкодно, швидкий пошук ні до чого не привів.

Ліквідація Жиліна може бути пов’язана насамперед з такими версіями:

1. Удар по кримінальних і фінансових зв’язках ватажка ОЗУ “ДНР” Олександра Захарченка.

Жилін і Захарченко

Жилін і Захарченко

Через Жиліна Захарченко керував і переводив у готівку в РФ фінансові потоки донецького “Оплоту”.

Жиліна в “ДНР” пов’язували багато кримінальних ланцюжків. Як відомо, російські спецслужби проводили активні ліквідації самостійних польових командирів бойовиків – Дрьомов, Мозговий, Бєднов і т.д. Менш відомо, що також жорстко зачищають і тіньових ділків на окупованих територіях. Боротьба за кримінальні схеми – “обнал”, “чорна торгівля вугіллям”, здача підприємств на металобрухт, вивіз награбованого – у цих сферах серед російських ОЗУ жорстка конкуренція. Жилін безпосередньо впливав на ці процеси.

2. Також існує конкуренція на тіньовому фінансовому ринку Росії й України.

У РФ всі ці операції контролюють путінські спецслужби. Жилін намагався зайти на російський “обнал”, але там усе вже давно переділене і чужинці нікому не потрібні. Тому українські бандити, які перебралися в РФ, зустрічають опір.

22 грудня 2015 року в окупованому кримському Джанкої був убитий відомий бандит “Мішаня Косий” – Михайло Ляшко, права рука Ріната Ахметова. За однією з версій, він хотів налагодити контрабандні схеми виробництва і збуту підакцизних товарів в Криму та на Донбасі, але конкуренція виявилася занадто сильною.

3. Цілком імовірна також конкуренція злочинних угруповань Харкова.

26 лютого 2016- го на кладовищі в Харкові був розстріляний один з кримінальних “авторитетів”, права рука мера Кернеса Юрій Димент. Версія, що вбивство скоїли бойовики Жиліна, також розглядалася як одна з робочих. Але підтвердження поки не отримала.

Нагадаємо, Жилін уже затримувався у справі про замах на Геннадія Кернеса, і цілком ймовірно, що Кернес міг нарешті помститися. У будь-якому випадку вбивство Димента стало показником, що переділ сфер впливу між бандами в Харкові триває і хтось в боротьбі за вплив готовий вдатися до найрішучіших, крайніх заходів.

4. Порушення фінансових зобов’язань перед кимось зі своїх “клієнтів”.

Не виключено, що Жилін міг зіпсувати відносини з якимсь кримінальним угрупованням, яке користувалася послугами його “конвертів” та “обналу”. Інші “охоронні” фірми в РФ вирішили усунути бандита, що не виконав зобов’язання.

5. Жилін проходить по багатьох злочинах в Україні.

Однак значення Жиліна як поплічника російських спецслужб в Україні порівняно з 2014-м роком значно скоротилося. Розгромлені “Харківські партизани”, ніхто не сміє розмахувати російськими прапорами та агітувати за РФ в Харкові. Тому версію дій українських спецслужб ми не виключаємо, проте розцінюємо як менш ймовірну.

У будь-якому випадку, Жилін боровся за “русскій мір”, він був фінансистом та організатором Антипайдану. Він побудував свій власний чудовий куточок “русского міра” на Рубльовці, і “русскій мір” діяв за своїми суворими бандитськими поняттями.

Знищений небезпечний терорист. І його показова ліквідація – це наочний приклад ганебної долі зрадників своєї Батьківщини і свого народу.

Читайте також:
“Теракт” проти Плотницького – імітація, яка не влаштовує ФСБ, – аналіз

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".