АТОвцю дали три роки ув’язнення за “вкрадений” прапор: приховані обставини щодо двічі судимого

 

Колишнього учасника АТО – захисника Донецького аеропорту, двічі пораненого й контуженого Миколу Лаврика – на Вінниччині засудили за крадіжку державного прапора. Стяг оцінили у 300 гривень і дали максимум, передбачений статтею – три роки позбавлення волі. Проте Апеляційний суд Вінницької області скасував рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду і повернув справу на повторний розгляд.
Про це днями повідомила “Телевізійна служба новин” каналу “1+1”.

Водночас ознайомлення з матеріалами судової справи показує, що ТСН приховала деякі обставини та обґрунтування такого жорсткого покарання колишнього військового 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

У сюжеті ТСН ідеться:

“Лаврик розповідає, що прапор висів на зігнутій трубі на в’їзді в село Бандишівку – брудний і пом’ятий, немов ганчірка. “Кіборг” каже, що зняв його, бо на власні очі бачив, як у Донецькому аеропорту хлопці вмирають за прапор. “Якось усередині все перевернулося, коли побачив. Я його і забрав. Прапор України не повинен у такому стані знаходитися. Якщо він пошарпаний, брудний – значить, він їм не потрібен. Я його забрав додому, почистив, виправ і залишив у себе”, – розповів він.

Наступного дня сільський голова заявив про крадіжку на суму, що підпадає під статтю.
“Голова сільської ради надав на довідку про те, що державний прапор перебував на балансі і коштував 300 гривень”, – розповів начальник Могилів-Подільського відділу поліції Валерій Жучковський.

Суд ухвалив покарати АТОвця трьома роками позбавлення волі, хоча адвокати доводили, що прапор насправді дешевший і під статтю не підпадає.

“Закупили такий самий прапор, який вартує 65 гривень, а не 300. Але це невигідно було правоохоронним органам: якщо 65, тоді не буде кримінальної відповідальності. То вони вирішили оцінити в 300 гривень”, – каже адвокат Олександр Гардецький.

До послуг юриста “кіборг” вдався лише після того, як почув безглуздий вирок і зрозумів потребу в апеляції.
Під час роботи адвокат з’ясував чимало цікавого, зокрема й те, що насправді прапор за нібито 300 грн. на балансі сільради не перебував.

“Виходить, обманув. Зараз проведемо перевірку спільно з прокуратурою і дамо принципову оцінку діям посадовця”, – заявив керівник місцевої поліції Жучковський.

Тепер уже й сам сільський голова запевняє, що заяву в поліцію не писав. “Я в усній формі в телефонному режимі сказав – і все”, – твердить сільський голова села Бандишівка Микола Антонюк.

Роботу поліції та прокуратури обіцяють оцінити за підсумками службових розслідувань.
“Ми перед ним вибачилися за дії своїх підлеглих. Я особисто був у Лаврика дома. Ми ситуацію виправимо, слідчі, які дійсно не провели, як положено, перевірку по даному кримінальному провадженню, будуть покарані”, – пообіцяв начальник Могилів-Подільського відділу поліції.

“Якщо буде провина, крім того, посадових осіб поліції і прокуратури, ми їх також покараємо. Ніхто оце залишати так не буде”, – переконує керівник Могилів-Подільської місцевої прокуратури Олег Путря”.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду щодо кримінальної справи № 138/2789/16-к можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Вона датована 31 січня.

Зазначається, що ОСОБА_3 (Микола Лаврик) – уродженець с. Карпівка Могилів-Подільського району Вінницької області, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, інвалід 2-ї групи, раніше судимий.

25 лютого 2016 року (так в ухвалі, насправді – 25 січня) цей чоловік був засуджений Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 ККУ був звільнений від відбування покарання зі встановленням іспитового строку один рік.

Наступного разу Миколу Лаврика судили за ч. 1 ст. 185 КК України – “крадіжка” – і фактично дали один рік позбавлення волі (справа №138/2789/16-к, вирок від 28 вересня 2016 року, суддя Лисенко Т. Ю.).
Хоча ще тоді Могилів-Подільський суд визнав – “матеріальну шкоду (Лаврик) відшкодував повністю”; “представник потерпілого подав до суду заяву, в якій просив суворо не карати обвинуваченого, зазначив, що претензій матеріального характеру Бандишівська сільська рада до нього не має”; “підсудний є учасником бойових дій та був поранений”, “хворий на гепатит С, інвалід 2-ї групи”.
Але суд визнав обтяжуючою обставиною “рецидив злочинів”.

Новий вирок склався з невідбутим минулим – три роки, що в сумі дало покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 10 (десять) днів.

Торік Лаврика судили за статтею “носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу” (ч. 1 ст. 263 ККУ).

ОНОВЛЕНО. У матеріалах кримінальної справи №138/2789/16-к (ухвала Могилів-Подільського суду від 25 січня 2016 року) зазначено, що підсудний з 28.10.2014 брав участь в бойових діях у зоні антитерористичної операції в Донецькій області, 09.11.2014 був відправлений на виконання бойового завдання по захисту бойових позицій у Донецький аеропорт.
Там знайшов у старому терміналі ДАП знайшов 29 патронів калібру 5,45 мм, 7 тротилових шашок по 75 г кожна, порох димний вагою 303,75 грамів.
Ці боєприпаси Микола Лаврик привіз додому в Могилів-Подільський і зберігав у гаражі – за його словами, щоб використати для підриву каміння для будівництва лазні.
Підсудний визнав факти обвинувачення. “Обставинами, що пом’якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину”, – було зазначено в ухвалі судді Вітковського С. В.
Крім випробувального вироку, із Лаврика тоді стягнули процесуальні витрати пов’язані із залученням експерта в сумі 4850 грн. 82 коп.

В ухвалі за січень 2016 року не згадано про наявність у демобілізованого бійця адвоката чи іншого захисника.

Щодо відсутності в Лаврика адвоката за новим правопорушенням, Апеляційний суд визнав: “Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 перебуває на наркологічному обліку у Комунальному закладі «Могилів-Подільська ОЛІЛ», тобто встановлено, що обвинувачений, у зв’язку із цим не може реалізувати свої права та мав бути забезпечений в обов’язковому порядку захисником”.

Констатовано, що Могилів-Подільський суд не забезпечив право обвинуваченого на захист.

Апеляційний суд визнав: “Незважаючи на достатність підстав для призначення судово-психологічної експертизи з метою з’ясування стану психічного здоров’я обвинуваченого та ступеня небезпечності останнього для оточуючих, місцевий суд безпідставно розглянув кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 у спрощеному порядку, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, не забезпечивши об’єктивності судового розгляду”.

“Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено незаконний вирок, оскільки істотно порушено вимоги ст. 52 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 409,412 ,413 ,415 КПК України, [це] є підставою для скасування вироку суду першої інстанції з призначення його розгляду у суді першої інстанції”, – сказано в ухвалі Апеляційного суду Вінниччини.

Читайте також:
Ветерана АТО в Києві не прийняли в поліцію: через вік чи воєнний досвід?

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *