Лист Сенцова з російського полону: Не треба нас витягувати за будь-яку ціну, перемогу це не наблизить

Олег Сенцов. Фото РИА "Новости"

 

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов не вважає себе особливим в’язнем, якого мають обміняти швидше за інших.

“Ставати більш відомим в’язнем, щоб тебе обміняли швидше інших – це не той шлях, по якому я хотів би пройти. Я не хочу тягнути ковдру на себе. Я хочу залишитися просто прізвищем у загальному списку”, – написав Сенцов у листі, який сьогодні, 22 серпня, оприлюднила у “Фейсбуці” його сестра Наталія Каплан.

Наводимо повний зміст листа Олега Сенцова з російського ув’язнення:

“Всім, кому це цікаво!

Третій рік я сиджу у російській в’язниці. Третій рік проти моєї країни ведуть війну.

Ворог воює підло, знишка, вдаючи, що він тут ні при чому. Йому ніхто вже не вірить, але його це не зупиняє.

Війна не буває красивою, але правда все одно за нами – ми ні на кого не нападали, ми захищаємося.

Але крім цього, головного ворога, якого всі знають і який зовні, є й інші. Вони дрібніші, але вони всередині, тут під шкірою, вони майже свої.
Але вони не за нас, вони за себе. Хтось залишився від старих часів, хтось просто хоче жити по-старому, але під новою личиною.

Не вийде. І у того великого і у цих менших цілі різні, але нам із ними не по дорозі. І я не говоритиму, що ми подивимося хто кого. Я і так знаю, хто переможе. Прагнення до свободи і прогресу не зупинити.

Нас багато в полоні в Росії і ще більше – на Донбасі. Когось уже звільнили, інші чекають і сподіваються. У кожного своя історія й умови утримання.

Хтось на полонених піариться, хтось реально працює. Ставати більш відомим ув’язненим, щоб тебе обміняли швидше інших – це не той шлях, по якому я хотів би пройти. Я не хочу тягнути ковдру на себе. Я хочу залишитися просто прізвищем в загальному списку.
Навряд чи мені запропонують вийти останнім, але це був би хороший вибір.

Тут в ув’язненні ми обмежені. І навіть не свободою – цього вже не відняти, а тим, що мало що можемо зробити тут для країни. Точніше зробити можемо тільки одне – триматися.

Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться.

Використовувати нас як зброю проти ворога – так. Знайте, що ми не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами в кришку труни тирана, то я хотів би бути таким цвяхом. Просто знайте, що цей цвях не зігнеться.

Нагадаємо, 25 серпня 2015 року російський суд засудив Сенцова й Кольченка за сфабрикованими обвинуваченнями у скоєнні “терактів” в Криму (відповідно, до 20 та 10 років колонії) і залишив відбувати покарання в Росії.
У червні ц.р. Верховний суд Росії відмовився переглянути вирок українському режисерові.

Лише цього року Росія визнала Сенцова та засудженого разом із ним Олександра Кольченка громадянами України, що мало б тягнути за собою передачу Сенцова і Кольченка Києву для відбування покарання на Батьківщині.

У квітні ц.р. стало відомо, що Федеральна служба виконання покарань Росії представить мін’юсту РФ пропозиції щодо передачі чотирьох засуджених у Російській Федерації громадян України (серед яких Сенцов і Кольченко) для подальшого відбування покарання на батьківщині. Але рішення про передачу українців ухвалить федеральний суд, повідомили в прес-службі МЮ РФ. Відтоді Сенцов так і лишається в тюрмі в Якутії.

Навесні 2016 року кінорежисер Олег Сенцов заочно був відзначений в Україні Шевченківською премією.

Читайте також:
Савченко запропонувала віддавати полонених першими, назвала владу “суками”
і знову оголосила голодування

З нагоди 40-річчя ув’язненого в РФ Сенцова в Києві відбуваються акції на його підтримку

Політв’язень Сенцов на етапі в Якутію: “За цього режиму правосуддя в РФ неможливе”. ВІДЕОІНТЕРВ’Ю

Савченко під час голодування не відмовляється від вина

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *