Більшість українців позитивно ставиться до переселенців з Донбасу. ІНФОГРАФІКА

Переконлива більшість українців – 90% – ставиться до вимушених переселенців із Донбасу і Криму позитивно або нейтрально.
При цьому за два роки після окупації Кримського півострова Росією та початку воєнного конфлікту на Донбасі ставлення більшості населення (83%) до переселенців залишилося незмінним.

Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, яке спільно презентували 9 червня Агентство ООН у справах біженців (UNHCR) і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Цікаво, що в тих місцевостях, де концентрація вимушених переселенців більша, і ставлення місцевого населення до них більш позитивне.
Якщо загалом по Україні до осіб, вимушено переміщених із Криму та Донбасу, приязно ставляться 43% опитаних (ще 47% – нейтрально і 6% – негативно), то в місцях, де їх найбільше, позитивним своє ставлення до переселенців назвали 58%, нейтральним – 34%, негативним – лише 2%.

Із дослідження КМІС також випливає, що 89% українців загалом і 96% – у місцях найбільшої концентрації ставляться до вимушених переселенців як громадян, які мають з ними однакові права, але стали заручниками ситуації і потребують підтримки.

Респонденти не вважають переселенців винними за ситуацію, в якій опинилися (77% та 85% відповідно). Але водночас переконані, що такі громадянські обов’язки, як, скажімо, військовий, переселенці також повинні нести нарівні з усіма (80% та 75% відповідно).

“Ми раді бачити, що ставлення приймаючих громад залишається позитивним. Адже в Україні волонтери та громадянське суспільство відіграють ключову роль у наданні допомоги переселенцям, зокрема найбільш вразливим із них”, – наголошує Пабло Матеу, голова представництва Агентства ООН у справах біженців в Україні.

При цьому головним джерелом інформації про внутрішньо переміщених осіб (ВПО) для більшості людей є засоби масової інформації, адже безпосередньо з ними спілкувався тільки кожен п’ятий мешканець України.

Саме на основі інформації у пресі формують своє ставлення до внутрішньо переміщених осіб 65% громадян.

“З огляду на це, медіа мають особливо усвідомлювати свою відповідальність під час розповсюдження тієї чи іншої інформації”, – зауважив під час презентації результатів опитування заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

“Навіть люди, які мають особисті контакти з переселенцями, формують своє ставлення, користуючись ЗМІ. Правильна медіа політика стосовно внутрішньо переміщених осіб є дуже важливою”, – зазначила провідний співробітник КМІС Марина Шпікер, наголосивши, що від висвітлення проблем переселенців у ЗМІ значною мірою залежить їх інтеграція в громаду.

Як свідчать результати опитування, загалом 70% українців не відчувають присутності внутрішньо переміщених осіб у своєму житті, тоді як 25% респондентів говорять про конкуренцію з їхнього боку.

Найбільш негативні тенденції у ставленні до переселенців відзначаються у Києві та на Західній Україні.

Як зазначають соціологи, жителі столиці значно частіше, аніж деінде, оцінюють присутність внутрішньо переміщених осів із негативного боку. Зокрема, 39% киян вказують на погіршення криміногенної ситуації, тоді як в інших регіонах цей показник не перевищує 16%. На посилення соціальної напруженості у спільноті вказує 21% киян – це вдвічі більше, ніж у будь-якому іншому регіоні.

Окрім того, мешканці Києва вбачають у переселенцях конкурентів за робочі місця, доступне житло та місця у дитсадках.

При цьому мешканці західної України, особливо за межами обласних центрів, більше підтримують негативні стереотипи щодо ВПО. Вони, зокрема, наголошують на проросійських політичних поглядах переселенців, їх небажанні працювати нарівні з усіма, агресивному ставленні до місцевих, зверхності, бажанні бути в особливому статусі через свої життєві обставини.

І саме на заході місцеве населення більше схильне звинувачувати внутрішньо переміщених осіб у тому становищі, в якому вони опинились.
Водночас соціологи зауважують, що в цьому регіоні постійне населення найменше контактує з переселенцями (50% не спілкувалися з ними і не знають про їх присутність у своєму населеному пункті), а отже, має менше змоги скласти враження про ВПО з особистого досвіду.

Понад половина опитаних по Україні та в містах концентрації готова наймати переселенців або надавати їм житло в оренду.

“Від припливу переселенців найбільше страждає саме громада. Тож наше завдання – побачити, яким чином реагують люди на прибуття цих осіб, як вирішити їхні проблеми. Ми маємо покращити сприйняття тих людей, які були змушені переїхати”, – пояснив міністр із питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш.
Він також наголосив, що позитивне ставлення до переселенців “буде сильним сигналом для людей, які проживають на тимчасово  окупованих територіях”.

* * *

Станом на травень 2016 року Міністерство соціальної політики України зареєструвало понад 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Читайте також:
Україна – на четвертому місці у світі за кількістю внутрішніх переселенців

США виділяють ще $28 млн. для внутрішніх переселенців в Україні

Опитування проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) у лютому-березні 2016 року.
Опитування охоплювало територію усієї України (окрім Криму та непідконтрольних районів Донбасу) з окремим фокусом на містах із найбільшою кількістю зареєстрованих ВПО за даними офіційної статистики.

Інфографіка – UNHCR