Конституційний Суд може скасувати закон про люстрацію

люстрація пікет

 

У вівторок, 22 березня, Конституційний Суд має оголосити свій висновок щодо відповідності Конституції України закону про люстрацію. І є велика ймовірність, що рішення КС буде негативним, вважає перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

“Шанси на скасування як ніколи великі. Адже мій рідний комітет з питань правової політики та судочинства явно налаштований цьому сприяти”, – написав він у своєму “Фейсбуці”.

За словами Ємця, під час його поїздки на планову сесію Парламентської асамблеї Ради Європи відбулося термінове засідання комітету, проведене з низкою порушень.

“Цей «таємний» розгляд «без обговорення» натякає, що існує змова з метою скасування люстрації. Засідання КС буде показовим. Це я вже мовчу, що в Конституційному Суді досі працюють судді, які самі підпадають під люстрацію”, – заявив Ємець.

Азаров новий прем'єр? Лукаш — міністр юстиції? Тігібко — міністр економіки? Попов — голова КМДА?Все це стане можливо…

Опубліковано Леонідом Ємцем 18 березень 2016 р.

Про те, що в Конституційному Суді досі працюють судді, яких самих слід би люструвати, напередодні вирішального засідання КС нагадала й директор департаменту Міністерства юстиції з питань люстрації Тетяна Козаченко. Вона прямо дорікнула цим президенту Петрові Порошенку. Адже йдеться про суддів, призначених за президентською квотою – Юрія Бауліна та Сергія Вдовиченка.

Згадані особи входили до складу Конституційного Суду у вересні 2010 року, коли було винесено рішення КС про визнання нелегітимним ухваленого Верховною Радою 8 грудня 2004 закону “Про внесення змін до Конституції України”, який передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління.

Рішення КСУ про повернення до Конституції 1996 року допомогло Віктору Януковичу по суті узурпувати владу.

9 квітня 2015 року Служба безпеки України повідомила про відкриття кримінального провадження проти Януковича та суддів КС щодо зловживання службовим становищем і узурпації влади, “зокрема щодо нелегітимного внесення змін до Конституції у 2010 році”.

24 лютого 2014 року Верховна Рада звільнила призначених за квотою парламенту  суддів, які працювали в КС під час ухвалення цього рішення – “за порушення присяги”. І цим же рішенням запропонувала в.о. президента (Олександру Турчинову) звільнити на тій самій підставі призначених за президентською квотою Бауліна і Вдовиченка.

Як нагадала Козаченко, будучи тоді народним депутатом, Петро Порошенко також голосував за це рішення. Але ставши президентом, не реалізував підтверджене ним за часів депутатства голосування і не звільнив Бауліна та Вдовиченка за порушення ними присяги.

24 лютого 2014 року депутат (нинішній Президент) Петро ПОРОШЕНКО голосував щодо порушення присяги суддями Конституційно…

Опубліковано Tetiana Kozachenko 21 березень 2016 р.

Тепер, зокрема, й цим суддям належить ухвалити рішення про відповідність Конституції закону про люстрацію.

У жовтні 2015 року під час одного із засідань КС щодо розгляду цієї справи народний депутат Єгор Соболєв, який представляв на слуханнях Верховну Раду, заявив, що в разі скасування закону “вже не буде смітникової люстрації, коли чиновників кидали у смітники, а можуть початися суди Лінча”.

Юрій Баулін назвав цю заяву “тиском на суд”. і запевнив, що справу буде вирішено “відповідно до Конституції”.

Довідка

У квітні 2015 року Конституційний Суд розпочав слухання справи про конституційність окремих положень закону “Про очищення влади” (люстрацію), який набув чинності 16 жовтня 2014 року.
Із поданнями з цього питання до КС звернулися Верховний Суд України, який вніс два подання, та 47 народних депутатів. Усі три подання об’єднані в одне конституційне провадження.

Закон “Про очищення влади” визначає люстрацію як встановлену ним (законом) або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади, окрім виборних, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Закон, зокрема, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року вищу керівну посаду в період із 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, а також до тих державних посадовців, які обіймали посаду в період із 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року і не були звільнені в цей період за власним бажанням.

Як повідомив Громадський люстраційний комітет, у 2015 році під дію закону про люстрацію потрапили 860 чиновників, яких було звільнено і внесено до Державного реєстру Мін’юсту із забороною обіймати посади протягом 10 років.

Водночас Європейська комісія “За демократію через право” (Венеціанська комісія) зауважила, що закон “Про очищення влади” не повністю відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права.

Як повідомив її президент Джонні Букіккіо, Венеціанська комісія запропонувала внести в закон певні поправки – зокрема, що вина має бути доведена, а не передбачатися лише на основі приналежності до певної категорії державних службовців.

 

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *